Друзі, коханки і велика халепа

Цю книгу варто було прочитати заради цього:

1️⃣ Дізнатися деталі зйомок мого улюбленого серіалу «Друзі». Особливості взаємодії акторів, перший день роботи, остання серія – як це відчувалось зсередини.

До речі, я і раніше помічала, що Чендлер від сезону до сезону то стрункішав, то приходив в форму. Але я в шоці від розуміння, що Метью був тверезим і чистим всього один сезон. Як це пройшло повз мою увагу?

2️⃣ Усвідомити, що мої найтемніші дні – не таке вже і дно, як я раніше думала. Проникнутися тим, наскільки Перрі відвертий у цій книзі.

3️⃣ Зрозуміти, що життя селебреті – точно не для мене. Ні на що не проміняю можливість танцювати пʼяною в барі, знаючи, що назавтра мене всі забудуть.


Цю книгу не варто читати через:

🖇 Власне самого Метью Перрі. Далі прошу читати обережно – присутні спойлери і можливе розчарування в Чендлері.

Це чоловік, від якого я би збігла після перших десяти хвилин знайомства. Слабохарактерний. Безвольний. Егоцентричний. Маніпулятивний. Залежний. Ненадійний.

Знаєте слизьких типів, що закохують в себе дівчину і при першому зближенні відштовхують її? Або тих, що в зрілому віці досі звинувачують у всьому дитячу травму? Оце, панове, і є Метью Перрі. Вручаю йому це:🚩

О, як йому подобається його залежність. Так, він її проклинає і звинувачує у всіх нещастях. Але кожного разу повертається, навіть якщо життя палає на фоні.

Я не повірила жодним його змінам і обіцянкам самому собі. Він десятками років сам собі псував життя. Хочете сказати, що він дійсно щось зрозумів під старість? Що має мотивацію почати з чистого листа? Ха-ха-ха 😂

Короче, мене не покидало відчуття, що я читаю історію якогось покидька, а не актора, що зіграв мого улюбленого персонажа. Сподіваюсь, що це не вплине на моє сприйняття Чендлера.

✅ Висновок: читати рекомендую тільки в тому випадку, якщо хочеться підтвердити собі, що ви цілком приємна людина і ваше життя не таке вже і паршиве.

«Друзі» - мій улюблений ситком. Я стільки разів переглядала його, що можу цитувати героїв з будь-якого місця в оригінальній озвучці (це окремий кайф). Вся цінність цього серіалу для мене в тому, що, переглядаючи його, ти почуваєшся частиною великої групи друзів. А ще, в будь-якій життєвій ситуації, можна сказати: «памʼятаєш, це як в тому епізоді «Friends», коли…»

Я не надто переймаюся особистим життям акторів, імен деяких я навіть не памʼятаю. Але це такий кайф, коли бачиш Дженіфер Еністон або Девіда Швімера в іншому фільмі і радієш, ніби то твій друг дитинства на екрані. І з цієї ж причини так важко і гірко дізнаватися, що дотепний веселун з телевізора, твій friend, більшу частину життя провів не жартуючи.

Я чула, що Метью Перрі мав певні проблеми із залежністю, але й гадки не мала про їх серйозність. До цієї книги.
В своїх мемуарах актор розповів про довгий шлях в боротьбі із алкоголізмом і наркоманією. Довгий, болючий, смертельно небезпечний і, на жаль, безкінечний.
Метью Перрі мав усі шанси на успішно зіркове життя актора і сценариста, так і померти від передозування в якомусь смердючому провулку. Він опинився десь посередині. Звісно, він мав величезні статки, щоб лікуватися в найкращих реабілітаційних центрах планети, але так само багато мав можливостей дістати бажані речовини в необмежених кількостях. Найцінніше, насправді, що було в актора - його близькі.

З перших же сторінок мене опанував розпач і сум, він не полишав мене протягом усього читання і ще дуууже довго після. Людина, маючи неймовірний професійний злет, шалену популярність, прихильність жінок і любов друзів, нічим із вищеперліченого не могла насолодитися з повна. Перрі повсякчас втікає від своїх проблем, страхів і самого себе в світ, оповитий примарним відчуттям безпеки.

Якщо вам зараз гірко, відкладіть цю книгу до інших часів. Хоча, якщо у вас є знайома людина, яка страждає на залежність - ця книга допоможе трішки краще зрозуміти її почуття.
Звісно, коли ми бачимо зірок у своїх телевізорах або блогерів у своїх телефонах, стираються якісь невидимі межі, здається, що ми знаємо усіх цих людей. Та реальність така, що насправді ми не знаємо про них нічого, як можемо нічого не знати і про проблеми людей із нашого найближчого оточення.

І хоч якою важкою є книга про халепи Метью Перрі, вона несе в собі не тільки історію життя однієї людини, а й заклик боротися або підтримати близьку людину на шляху до одужання. Проявити чуйність до почуттів близьких, приділити більше уваги своїм дітям, вірити у свої сили.

Я слухала її в аудіоформаті, що зробило її особливою для мене, бо: 1) начитав актор, який озвучив Чендлера, 2) йому вдалось передати емоційні гойдалки автора.
Книга розбила мені серце. Тут ми бачимо, як легко зломати людину, як важко її зцілити, гроші взагалі цього не роблять. Як важливо любити дитину, і що це важливіше за будь-які матеріальні цінності. Наскільки важлива самооцінка. Наскільки все залежить від випадку. Як важко позбутись залежності, і як її лікують, переводячи з одного наркотика на інший. Як дружба може тримати на плаву, навіть коли ти на самому дні. Я раджу книжку, але будьте обережні.