Можливо, одна з найкращих книг, які доводилось читати в принципі на історичну тематику.
Більш того — на однозначно важливу подію, про яку зазвичай розповідають доволі сухо і доволі однозначно - Мюнхен-1938 (повторення якого вже так давно ми боїмось).
Подія, котра ввійшла в історію під однозначним визначенням "зрада", розписана детально, з різних сторін, з максимальним заглибленням і майже день за днем.
Ви побуваєте як у вищих кабінетах влади Чехословаччини, Великої Британії, Німеччини та інших країн, які приймали участь у драмі. Подробиці часто шокуватимуть — але інакше подія, яка логічно вела до Другої Світової, не могла розвиватись.

Мабуть, книга важлива для прочитання нам і розуміння певних моментів, як влаштовані залаштунки великої політики в максимально кризові часи. Але з іншого боку читати книгу доволі боляче, коли знаєш, що насправді за нею стоїть для нашого життя.
Автор доволі детально розписує шлях до війни, спроби її уникнути шляхом переговорів (щось знайоме?), а також воєнні рішення американської адміністрації, яку так багато критикують (а чи справедливо це зараз, знаючи поведінку нової адміністрації?). Деякі рішення здадуться нам недостатніми, деякі моменти відкривають страшну правду (ядерний удар дійсно міг бути в 2022 році, восени).
Загалом, якщо перша частина присвячена війні проти України (і розділ за розділом в книгу вклинюється нинішній президент США), то з другої частини фокус зміщується на Близький Схід.
Читати чи ні — вирішувати вам (я прочитав в оригіналі, не дочекавшись перекладу).
Особисто мені ця книга болить.

Книга велика, багато літер, немає ілюстрацій... Але, як на мене — дуже важлива, особливо враховуючи реалії нашого життя. І я навіть дещо шкодую, що про неї дізнався і прочитав тільки зараз.
Основа книги — життя британського уряду, ПМ Вінстона Черчилля, його найближчих помічників та родини під час безперервних атак Німеччини на Велику Британію. Жахливі, потворні, відважні чи надихаючі події цього етапу 2 Світової повторюються і в нашому житті певним чином.
Але автор зазирає не тільки в кабінети для засідань політичної чи військової верхівки — він привідкриває двері до особистого життя героїв, що надає книзі додаткової цікавості.
Скільки я всього читав про Черчилля, але вперше дізнався про його своєрідний спосіб підняти собі дух або настрій — вночі перед гостями (серед яких могли бути ну дуже поважні люди) він під військові марші любив показувати різноманітні трюки з вишколу. І тільки спроба уявити таку картину вже викликає емоції.
Тому в принципі, якщо цікавитесь історією, військовою історією, Черчиллем та й взагалі тематикою лідерства — напевне, ця книга стане корисною!

Так склалося, що ще в ранньому дитинстві я чомусь вивчив список усіх планет Сонячної системи. Навіть не знаю, чому — адже зазвичай у перших класах дітей цікавлять зовсім інші речі. Але цей магічний перелік, що закінчувався на “…Уран, Нептун, Плутон”, супроводжував мене протягом усієї школи.

Коли в середині 2000-х я вступив на фізичний факультет, переді мною постало питання: відкласти вибір спеціалізації чи визначитися одразу? Вибір був лише один — астрономія. І я рішуче відмовився і займався загальною фізикою. Більше того, протягом усього навчання я якось підсвідомо недолюблював астрономів, хоча й сам не розумів чому.

Тепер розумію: один із них забрав частину мого дитинства!

Але жарти вбік — книга дійсно варта уваги. І я навіть трохи шкодую, що не прочитав її під час навчання. Автор живо й безпосередньо занурює читача в будні астрономів, наукові дискусії та навіть відкриває “залаштунки” наукового світу, де не все так просто й приємно, як може здаватися.

Плутон рано чи пізно мав втратити статус планети — у списку він виглядав занадто нелогічно, принаймні на мій погляд. Але як саме відбувалася ця історія, чому це було важливо й до яких наслідків призвело — про все це можна дізнатися з цієї цікавої, лаконічної книги, до того ж гарно оформленої. Окрім історії Плутона, тут ідеться й про шлях відкриттів Майка Брауна, включаючи Еріду та інші об’єкти поясу Койпера.

У книзі також багато особистих історій автора — комусь вони сподобаються, а комусь можуть здатися зайвими. Я належу до останніх. Але я ж уже згадував, що до астрономів у мене ставлення специфічне. 🙂

Чи можна поєднати спортсменів, військових, геніальних вчених, кожне з прізвищ яких ви знайдете в серед відкривачів найпроривніших законів та теорій (одні з яких працюють на стороні добра, а інші - зла), ядерну фізику, шпигунські операції, війну, геройство, ницість, страх та гордість? Виявляється, так.
Все це та значно більше ви знайдете в книзі "Загін неприкаяних". Навіть якщо ви думаєте, що знаєте історію Другої Світової так, що більше нікуди - не поспішайте, адже ця історія відкриє чимало нових сторінок.
І якщо ви боїтесь фізики, а надто ядерної, квантової теорії... Ну, ви її навіть можете трохи полюбити, так цікаво про це розповідає автор.
Я книгу рекомендую однозначно - почавши читати, захочеться як можна швидше дочитати!