Марсіани на Хрещатику

Знаю, що не усі люблять нон-фік, але у мене він спрацьовує чудово: не знаєш, який би жанр хотіла прочитати, бери нон-фікшн, є шанс відновити нюх та смак до читання та водночас дізнатися щось нове. А коли це саме ця авторка - спрацьовує 100%.

Про що? Про літературні постаті, течії та окремі твори авторів початку минулого століття, їх зв'язок з вулицями, площами та будівлями Києва, менталітетом корінних киян, а також про конкуренцію з Харковом (ініціатором виступав не Київ)

Відразу зауважу, що авторка не обмежилася лише першою третиною 20 сторіччя, вона описала і 19, та навіть і добу барокко. Ця книга буде цікавою, насамперед, для студентів-філологів, бо письменниця подає узагальнення літературних течій та їх представників, окремо зупиняється на кожній, подає критику окремих творів (це для мене було дещо незрозумілим, бо твори відомі, їх, у принципі, так розгорнуто характеризувати не бачу сенсу, але це моя думка).

"Статус української культурної столиці в Києва відібрати так ніколи й не змогли. Всі найцікавіші літературні, художні явища першої половини двадцятих пов’язані таки з містом на Дніпрі, а не на Лопані, до того ж упродовж всього десятиліття київські митці, інтелектуали не просто задавали тон, визначали параметри, але й безпосередньо впливали, — зокрема під час знаменитої літературної дискусії, — на харківські столичні починання."

Отже, якщо ви не студент, але вже підзабули нюанси усіх течій, авторів, їх літературні спілкування та політичне протистояння, вам варто ознайомитися з цією книгою. Мені особисто вона нагадала, що деякі знакові твори української літератури я читала так давно, що точно маю перечитати, а у творчість двох авторок я так і не занурилася. Маю це виправляти)

Книга «Марсіани на Хрещатику» – це щось нове для мене, дуже пізнавальне та цікаве! Віра Агеєва подарувала нам неймовірну мандрівку літературним Києвом початку ХХ століття разом з Курбасом, Підмогильним, Хвильовим, Домонтовичем й іншими визначними постаттями в українській літературі.

В книзі переполітаються долі авангардних художників, бунтівних емансипанток та богемних поетів. Ми знайомимося з мистецькою теософською дев'яткою, МАРСіанами, аспанфутами, символістами й спіралістами.

Після прочитання "Марсіани на Хрещатику" ще більше захотіла познайомитися з серію "Неканонічний канон" від видавництва "Віхола". Саме зараз ми повинні більше пізнавати наше минуле, пишатися ним та розвиватися, щоб мати щасливе майбутнє.

• У Києві двадцятих років вражає поєднання, здавалося б, непоєднуваного, спрагле бажання водномить надолужити втрачене в попередні десятиліття.

• В українській революції, як і здебільш в антиімперських рухах, величезну роль відіграли літератори, історики, гуманітарна інтелігенція, і саме вони тоді пильно заходилися видавати книжки й журнали, засновувати театри, капели, музеї.

• Переломні роки «золотого гомону» остаточно визначили й ту спільну для різних шкіл і течій константу, з якою за кожної сприятливої нагоди звіряла потому напрям руху наша література: повернення до європейського культурного простору, послідовний окциденталізм, засвоєння власної традиції, яку осмислювали у зв’язках із різноманітними інтелектуальними, філософськими, естетичними тенденціями західного модернізму.

• Нація не може остоятися без спільних міфів, історій, спогадів, власного пантеону; адже те, як ми пам'ятаємо, визначає й наші уявлення про сьогодення та прийдешність.

• Спогад про марсіан і неокласиків на Хрещатику, про всю ту багатющу міфологію, множинність символів, емблем, імен, текстів, інтерпретацій годі було викоренити. Пам’ять була вкарбована в камінь, вона змінила саме місто, цей блискучий осередок українського модерного мистецтва.

Віра Агеєва "Марсіани на Хрещатику" 📖.
Віра Агеєва створила для нас , читачів, подорож літературним Києвом початку ХХ століття.
Літературні діячі, які хоч частково мали відношення до Києва, всі зібрані в цій книзі.
Вже в передреволюційні роки Київ утвердив свій статус української культурної столиці. Та з історії, ми знаємо скільки всього довелося пережити. Як взагалі виживало та ще й творило літературне середовище.
Постійна політична репресія, арешти, переховування. Нелегальні українські гуртки, письменницькі братства. А вони живуть: видають газети, журнали, пишуть книги. Брак паперу, відсутність коштів - переказують свої твори в усній формі.
Разом з тим в книзі ми зустрінемо описи цілих київських вулиць, будинків тих часів. Побачимо побут, навіть опис вбрання.
Та все ж таки Київ вистояв , витримав, зберігши свою історію й своє майбутнє.
Книга буде цікава тим, хто захоплюється літературою: біографією письменників, їхньою творчістю.