Долорес Редондо "Диригент. Оркестр смерті" 📖 Вид- цтво КСД 📚 704 стор. Трилер.
Нарешті я натрапила на рівносильну книгу книгам Тесс Геррітсен!
Смерч — страшна руйнівна сила! Яка залишає після себе руїни і смерть. Після одного з оглядів місць дії урагану було виявлено вбиту родину.
Спецагент Дюпре разом зі своєю групою береться за розслідування. Також він залучає до групи молоду інспекторку Амаю Саласар.
Дівчина сильна, смілива. Вона наділена інстинктом природженого детектива і вже встигла себе показати. Єдине для Амаї важко — вона молода і вона жінка.
Наш вбивця замасковує свій злочин під наслідки смерчу. Вбивство не одне. Спільне — це родина: батько, мати і троє дітей, а ще бабуся. Це різні покоління. Для вбивці вони щось означають. На місці злочину маніяк проводить дивний ритуал, тому йому дали кличку — Диригент.
Щойно настав пік сезону ураганів. Група розслідування вирушає до Нового Орлеану. Диригент продовжує творити свою смертельну симфонію. Його потрібно зупинити!
Потрібно вирахувати місце смерчу і прибути першими аніж Диригент.
___
Єдиний спосіб уникнути смерті — намагатися не померти сьогодні, а це не завжди вдається.
Життя вчить нас виживати. Якщо ти мертва, варіантів немає.
___
В книзі велику увагу приділено опису самого урагану Катрін. Це страшно.
Також ми вникнемо в життєву історію Амаї Саласар. Мені сподобалася ця героїня.
Книга прям ВАУ! Захопила, заінтригувала

Крістін Генна "Чотири вітри " 📖 Вид- цтво РМ. 📚 Роман.
Її життя наказало ще з дитинства. Ельза була нікому не потрібна, слаба та некрасива дівчинка, її не любили, родина не сприймала. Тому , коли вперше на неї звернув увагу хлопчина, вона не встояла. Я, думаю, сім'я рада була її здихатися. Ельза виходить заміж і переходить жити до свого чоловіка. Не знайшовши любові зі сторони чоловіка, Ельза повністю віддавала її своїм дітям.
Події роману відбуваються в 1930 роки, коли Південь Америки потерпав від піщаних бур та економічної кризи.
Коли земля була для тебе всім, вона приносила дохід, а тепер пусто - це страшно. Частина людей трималася в очікуванні допомоги від уряду. Інші не витримавши, тікали. Довелося покинути домівку в Техасі і Ельзі Мартінеллі зі своїми дітьми. Люди шукали кращого життя в Каліфорнії. Та тільки де воно краще?..
Якщо Ельзу раніше вважали слабкою, тут вона показала себе з іншої сторони. Жінка не впала духом.
В книзі багато страждань, бід, та водночас віра, взаємопідтримка, любов. Пройти самі складні випробування, а головне - вижити і залишитися людиною з великої літери!
Головна героїня вразила своїм характером.
Ми самі не знаємо, на що здатні, аж доки доля не змусить нас до опору

Віра Агеєва "Марсіани на Хрещатику" 📖.
Віра Агеєва створила для нас , читачів, подорож літературним Києвом початку ХХ століття.
Літературні діячі, які хоч частково мали відношення до Києва, всі зібрані в цій книзі.
Вже в передреволюційні роки Київ утвердив свій статус української культурної столиці. Та з історії, ми знаємо скільки всього довелося пережити. Як взагалі виживало та ще й творило літературне середовище.
Постійна політична репресія, арешти, переховування. Нелегальні українські гуртки, письменницькі братства. А вони живуть: видають газети, журнали, пишуть книги. Брак паперу, відсутність коштів - переказують свої твори в усній формі.
Разом з тим в книзі ми зустрінемо описи цілих київських вулиць, будинків тих часів. Побачимо побут, навіть опис вбрання.
Та все ж таки Київ вистояв , витримав, зберігши свою історію й своє майбутнє.
Книга буде цікава тим, хто захоплюється літературою: біографією письменників, їхньою творчістю.

Сашко Столовий "Оринин" 📖 Роман. Вид. Лабораторія
Так, я жила в селі. Багато описаного в романі чула від старших, багато пережила сама. Життя в селі - це не в місті!
Читаючи я ніби перебувала там, разом з головними героями. В книзі йде життя не одного покоління.
Бабуся з дідусем, мати Орина, головний герой Дем'ян, дружина Віра, їхній син і внуки.
З покоління в покоління передається родинне тепло, повага до старших, радість малечі, любов до землі, почуття вірності та кохання.
А скільки звичаїв та традицій!
А цей говір! Ой, ну це щось!
__
Шо наша макітра всю жизнь робила б, аби не було її любимейшого заняття, як оце згадувати й порівнювати, порівнювати й знов згадувати.
Є таке понятіє - "Вулиця" . І це дуже важне діло у парубків і молодиць. Конкуренція, конєшно, між вулицями по селу сильнєйша.
__
Квітень - дуже хитроздєланий місяць.
__
- Твоє ждали й усі жданики поїли.
__
- Шо?
- Капшо!
- Шо-шо?
__
Якщо ви ніколи на бачили , як робе млин, то, щитай, ви й не знаєте Бабая. А якого? Та найстрашнішого - Йоханого Бабая.
__
- А куди стелите?
- за Кудикіні гори.
___
- Ба, а що ви клопочетесь, як порося в мішку?
___
Ждали, ждали і жданики поїли...
___
- Не січас! А немедленно. Я січас когось посічаскаю!
__
А дійствітєльно класно - бо здєлали велике діло великою сімнею.
___
Книга дуже сподобалася! Ви багато чого дізнаєтеся про сільські звичаї.

Олена Пшенічна "Там, де заходить сонце" 📖. Роман. Вид. Лабораторія.
Життєві ситуації бувають різні, а особливо у наш важкий час.
Вже три роки як Віра Тиха жила на подвір'ї у сина, але у власному будиночку. Біля неї були рідні: син, невістка, двоє внуків. А тепер?
В зв'язку з війною, невістка з дітьми виїхала за кордон, син зайнявся волонтерством. А їй потрібно їхати в Будинок для літніх людей. Про таке , вона навіть подумати не могла. Жінка вірить, що їде туди не надовго, бо так сказав її син Толя.
Син поїхав, а вона залишилася. Було важко все сприймати. Підбадьорувала сусідка по кімнаті Ніна Миколаївна. Швидка терапевтична допомога у вигляді її балачок відганяє смуток Віри Петрівни.
Так, поступово жінка знайомиться з усіма мешканцями Будинку. В кожного була своя життєва історія: радості і горя. Та всі вони опинилися тут.
В Будинку не сидять склавши руки. Вони допомагають : плетуть сітки, проводять свята. Віра Тиха, колишня вчителька української мови, вирішує зацікавити людей до читання. Створює читацький клуб.
Та ми знаходимося в Будинку, крім життя тут поряд і смерть.
- Я ще тоді подумав: якби дзеркало до Будинку поставити, воно б нам усім показало те саме - родину. Бо коли твоє сонце заходить, це, як виявилося, єдиний важливий на небі пейзаж.
____
Як сказав Семків: " Це теплий роман про літніх людей" , - і я повністю з ним погоджуюся.
Книга зачепила душу. Дякую за книгу!