Страшне, прекрасне та потворне в Чорнобилі

“Страшне, прекрасне і потворне у Чорнобилі” ☢️

📆Рік видання: 2023 (авторки розповідають, що рукопис уже був майже готовий, але почалось повномасштабне вторгнення, тому вони були змушені переписувати розділи та вступ якнайменше рази три).

👭Авторки: Олена Паренюк — кандидатка біологічних наук з радіобіології, зараз вивчає ґрунтові бактерії зони відчуження ЧАЕС, Катерина Шаванова — кандидатка біологічних наук з генетики, працює в R&D у сільському господарстві.

🧶Загальне враження: якісний та актуальний український нон-фік про радіацію (іонізуюче випромінювання), про Чорнобиль та Фукусіму (не очікуйте глибокого аналізу трагедій, тут саме про науку, яка вивчає радіацію і як людям з нею жити — просто і доступно), а також все, що ви хотіли б знати про радіацію на ЗАЕС та історії з окупації ЧАЕС, і чи потрібно пити йод? (спойлер — не треба). Книга підкупила гумором та цікавими історіями з дослідницького життя самих авторок.

🔑Важливий інсайт: Чорнобиль не повинен сприйматись, як місце для туристів, що хочуть пригод чи спробувати себе в ролі головного героя гри S.T.A.L.K.E.R. Натомість Чорнобиль може стати унікальною лабораторією під відкритим небом, куди можуть приїздити спеціалісти з різних країн та мати шанс досліджувати вплив радіації на природу.

Рекомендую, якщо хочете дізнатись, чи рятує алкоголь від радіації і, чи можна їсти бульбу, що виросла у чорнобильській землі 🥔

Я - “дитина Чорнобиля” і дуже добре пам’ятаю квітень 1986 року, коли наша сусідка (дружина військового) по секрету розповіла причину, чому так терміново виїжджає з дітьми з Києва та і взагалі України. Як мама плакала, затуляючи вікна ковдрами та миючи підлогу багато разів на день, забороняючи виходити нам з сестрою на вулицю… А по радіо розповідали, що скоро Парад на честь 1 травня в центрі міста і ні слова про катастрофу… Пам’ятаю, як ми ще років з 5 після цього боялися потрапити під дощ, бо боялися радіаційних опадів…

З того часу минуло вже майже 40 років… Я прочитала безліч літератури і досліджень на цю тему, бачила безліч наслідків цієї події (сама маю певні проблеми зі здоров’ям через це). Тож сьогодні хочу поділитися саме цією книгою. Бо вважаю її однією з найгрунтовніших і водночас простих викладень інформації на тему радіації та АЕС.
“Чорнобильська зона відчуження не повинна бути Діснейлендом, а туризм має бути освітнім та осмисленим - нести розуміння, що там відбулося, чому так сталося, вчити робити висновки. Розглядати Чорнобильську зону відчуження як гру “Сталкер” - не можна. Це музей пам’яті. Заповідник, місце наукових досліджень і “лабораторія просто неба”. Вона унікальна (с) … надруковано на обкладинці

Це справжнє відкриття для тих, хто зацікавлений у подіях навколо Чорнобильської катастрофи. Книга дарує зовсім новий погляд на зону відчуження ЧАЕС та події 1986 року, занурюючи нас у світ наукових досліджень та стежок сталкерів. Автори охоче діляться складною реальністю професійного життя в Чорнобильській зоні та думками важливих фігур наукової спільноти. Тут можна дізнатися про історію дослідження та використання атомної енергії, причини трагедій і катастроф, а також шляхи подолання їх наслідків. Мова викладення настільки проста, що підійде широкому колу аудиторії і різному віку, буде однаково зрозуміла і цікава як школярам, так і дорослим.
Доречі взимку 2022 р планувалася передача рукопису до видавництва. Але 24 лютого і вторгнення недосусідів внесло свої зміни в удь-які плани жителів України... Книга все ж була випущена вже в 2023 році, але з новими розділами "Чорнобиль окупаційний" та "Запорізька АЕС, або "реактори не вибухають"".

Коли ця книга тільки готувалась до виходу, я нею дуже зацікавилась, потім пішли відгуки і мені її захотілось, але ніяк не складалось з придбанням паперової версії, тож тепер я маю чудову електронну (і це було дуже зручно, бо з моєю кількістю поміток, ті залишки стікерів, що лишились після Доби постів і карнавалів, оселились би тут, та ще й мало було б).

Отже, з назви зрозуміло про що йтиме мова в книзі: про ядерну енергетику, радіобіологію, ЧАЕС та багато всього дотичного до теми.

"... в Україні радіобіологія здебільшого асоціюється з аварією на ЧАЕС, і цікавість до неї накочує хвилями. Щоквітня — пік, а в решту часу увагу до неї може привернути хіба щось екстраординарне."

Книга поділена на логічні частини: від знайомства з авторками та їх шляхом в Чорнобиль, загальних понять, правил техніки безпеки та історичного екскурсу в ядерні глибини науки до розвінчання міфів та матеріали про події сьогодення.

Сухі факти та терміни досить влучно та класно поєднуються з цікавими історіями з життя авторок та кумедними коміксами/малюнками.
"... зоновське життя — це мапа, машина, чоботи й засоби відбору проб. А наукою вони стають уже в лабораторії під Києвом."

Мені сподобалось, як людині, яка фізику, хімію та все дотичне вивчала стиснувши зуби, тут все було напрочуд легко, цікаво і неперевантажено, але при цьому інформативно.
Класний нонфікшн, дуже помітно до речі, що свою сферу авторки дуже люблять, не лише тому, що про це сказано майже прямим текстом, а тому, що це дійсно відчувається.

Якщо цікавитесь темою або навпаки не знаєте з чого б почати, то це непоганий старт 😉