Кассандра

«Отож пряди й не пророкуй»

«Кассандра» - це коротесенька і легка п‘єса, в якій можна знайти нескінчене поле для дискусій.

Древньо-грецька віщунка Кассандра з Трої у Лесі осучаснена. По-перше, вона суб‘єкт. По-друге, вона розумна, самодостатня і гостра. Та сама
жінка, яка шарить, але яку ніхто не сприймає всерйоз (ніколи такого не було і от знов).

Я обожнюю, коли в центрі уваги персонаж-пророк, як от Пол Атрід в «Дюні» або Толлівер із «Женця» Шустермана. Безкінечне поле для роздумів, починаючи з того, наскільки доля незмінна, а наша свобода волі реальна, і закінчуючи користю знання майбутнього.

Леся показує, як ми радо дослуховуємося до приємних пророцтв, і відмовляємося чути погані (актуальненько). І хоча персонажі п’єси знаходяться у тотальному запереченні, замкнутому колі «не послухав, а після звинуватив, що наврочила», тему доцільності цих пророцтв можна розкручувати і розкручувати. Адже, якщо віщування, навіть доведене, показує тобі лише наслідки, але не може дати відповідь, які події до тих наслідків приводять, чи є користь від таких пророцтв і чи варто приймати рішення спираючись тільки на страх уникнути жахливого фіналу.

В п‘єсі також є чарівні діалоги на тему правди і брехні, патріотизму і волі, упертості і примирення. Після окремих реплік Касандрі залишалося тільки додати: «Раунд!».

Взагалі мене одночасно заворожує і жахає ефект самовтілюваного пророцтва. Воно - як дивитись на палаючий Нотр-Дам. Ну або в цьому випадку Трою.

Кращої ноти для початку подорожі з перевідкриття шкільної класики й бажати не можна.

Події елійсько-троянської війни покладені в основу даної драматичної поеми,. Головною героїнею виступає віщунка Кассандра, а другорядними відомі нам з поєми Іліада - Гектор, Ахілес, Паріс, Гелена, Андромаха, Мінелай і багато інших.
Поема виконана дуже професійно, але мене чомусь не захопила. Її потрібно буде перечитати під інший настрій і в інший час, адже тут справді зачіпається дуже багато цікавих проблем.

Я ніяк не могла зрозуміти Кассандру її вчинки і дії, вони були для мене абсурдними. Вона приймала голу правду і мовчала, не моє оце мовчання.
Мої враження можна описати рядком із поеми сказаним Поліксеною (сестра Кассандри):
- Страшна, незрозуміла ти, Кассандро!

6 з 10