Леся Українка. Вибрані твори

"Лісова пісня" та так захопилася, що і вірші, і драми, і навіть поему прочитала.

Бунтівний, драматичний дух творів захопив мене з головою. Прочитавши вірші Лесі зрозуміла, що вони просоченні болем панського ярма, бунтівним духом, визвольною боротьбою і головне вірою у перемогу правди. Інколи зустрічалися рядки розпачу, незвичайного болю, туги і відчувалося ніби руки опускаються від безвиході. Та ось читаючи наступні рядки ніби злітаєш на крилах надії і несешся високо в небо до самого Бога і віра повертається. А яка незрівнянна краса природи вбачається у кожному рядку. Читаючи "Лісову пісню" я ніби сама гуляла по м'якій, лісовій траві, була біля незвичної краси озера, що омиває стару вербу і бавиться зі столітнім дубом. Бачила чарівну Мавку і підступного Перелесника, хитру Русалку і бешкетних Потерчат і всі вони раді погратися з людськими душами. Співчувала знедоленому Лукашу. Відчувала останній трепет його кохання серед засніженого лісу і глибокий сон під ошатною ковдрою з легких сніжинок.

Кожне слово гармонійно передає почуття і силу духу, якими була наділена Леся Українка. Кожен рядок ніби тавро залишає слід у твоїй душі.
Я дуже часто оминаю твори українських класиків, а тим паче вірші, драми, але саме цього разу я рада що більш глибоко познайомилася з творами Лариси Косач. З її неймовірною красою слова.

P.S. Не змогла вмістити у відгук враження від усіх творів.