Леся Українка
| Роки життя | 1871 – 1913 |
| Місце народження | Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська імперія
|
| Освіта | Київська Рисувальна школа
|
| Мова текстів | українська, російська, французька |
| Діяльність | поетеса, драматургиня, публіцистка
|
| Популярні книги | «Лісова пісня»
|
| Відома цитата | «Я в серці маю те, що не вмирає».
|
1.1. Де народилася Леся Українка
1.3. Яку освіту здобула Леся Українка
Життя письменниці
Де народилася Леся Українка
Леся Українка – поетеса, письменниця, перекладачка. Її справжнє ім'я – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині Житомирська область). Походила з родини інтелігентів, це мало значний вплив на її майбутню творчість.
Дитинство
Дитинство пройшло на Волині в оточенні творчих людей. Її мати, Ольга Косач, була відомою письменницею (видавала тексти під псевдонімом Олена Пчілка). Любов до літератури та української культури Леся успадкувала власне від неї. Змалку Лариса виявляла неабиякий талант до навчання, особливо захоплювалася літературою і вивченням мов.
Яку освіту здобула Леся Українка
Через хворобу письменниці не вдалося здобути систематичної освіти в школі. Вона навчалася вдома під керівництвом матері та найманих учителів. Вивчала багато мов, серед яких були французька, німецька, англійська, польська, італійська. Також вивчала історію, філософію та музику.
Родина
Мама письменниці – Олена Пчілка (поетеса, дитяча письменниця). Батько – Петро Косач (дворянин). Дядько – Михайло Драгоманов (громадський діяч і вчений). Також у Лесі були брати Михайло і Микола, сестри – Ольга, Оксана та Ізодира.
Її чоловік, Климент Квітка, був етнографом та фольклористом. Вони одружилися у 1907 році.
Останні роки
Останні роки життя Леся Українка провела у боротьбі з туберкульозом, що значно ускладнювало її творчість та особисте життя.
Померла 1 серпня 1913 року в місті Сурамі (Грузія), де лікувалася від хвороби. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Творчий шлях Лесі Українки
Вірші
Леся Українка почала писати вірші з раннього дитинства. Свій перший вірш «Надія» написала у віці дев'яти років. Її поетична творчість охоплює різні теми, від особистих переживань до соціальних і політичних. Серед найвідоміших її віршів – «Конвалія», «Contra spem spero», «Лісова пісня».
Тексти
Крім віршів, Леся Українка писала прозові тексти, зокрема новели та оповідання. Її прозові тексти відзначаються глибоким психологізмом та увагою до людських переживань. Вона також була авторкою численних есеїв та статей.
Відомі оповідання:
- «Така її доля»
- «Святий вечір!»
- «Весняні співи»
Публіцистика
Леся Українка вела активну літературно-критичну роботу, проте впродовж короткого періоду 1899 – 1907 років. Мала глибокі та ґрунтовні знання з теорії та історії літератури.
У журналі «Жизнь» за життя письменниці надрукували лише 4 статті.
Драматургія
Драматургія посідає особливе місце в творчості авторки. Вона розвинула новий жанр – драматичну поему.
Відомі драматичні поеми:
- «Лісова пісня»,
- «Кассандра»,
- «Бояриня»,
- «Одержима»,
- «В катакомбах»,
- «Оргія».
Цікаві факти
Міфи про Ларису Косач
Навколо Л. Українки існує багато міфів та легенд. Один із них стосується її псевдоніму. Дехто вважає, що він був обраний через любов до рідної землі та прагнення підкреслити свою національну ідентичність.
Адаптація творчості
Творчість Лесі Українки адаптована у багатьох формах. Її вірші перекладені багатьма мовами, драматичні твори ставляться на сценах театрів, а також є основою для музичних і кінематографічних творів.
Відомі екранізації:
- 1961 – фільм В. Івченка, «Лісова пісня»;
- 1981 – фільм Ю. Іллєнка, «Лісова пісня. Мавка»;
- 1985 – фільм В. Левіна й Г. Колтунова, «Спокуса Дон Жуана»;
- 2001 – фільм Я. Лупія «На полі крові. Aceldama» ;
- Український ЗD-мультфільм О. Рубан «Мавка. Лісова пісня»
Пам'ять про Лесю Українку
Пам'ять зберігається у численних пам'ятниках, назвах вулиць, музеях та культурних заходах. Її твори вивчають у школах, і вона залишається одним із найвідоміших символів української літератури та культури.
З 1951 року могила має статус пам'ятки історії національного значення.
Цитати
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
«Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».
«Я в серці маю те, що не вмирає».
Чому поезія? Бо не треба слідкувати за розвитком сюжету, можна просто насолоджуватись короткими образами, які малюють в голові вірші. Моменти кохання, захоплення, розлуки. Можна в будь-яку хвилину перерватись і насолодитись прочитаним.
Ця збірка особлива своєю різноманітністю тем і авторів. Тут ви знайдете поезії, створені такими майстрами та майстринями слова, як Тарас Шевченко, Микола Вороний, Михайль Семенко, Максим Рильський, Євген Маланюк, Наталя Лівицька-Холодна, Олекса Стефанович, Олена Теліга, Дмитро Павличко, Іван Малкович, Юрій Іздрик, Іван Лучук, Сергій Жадан та багатьма іншими. У книзі можна прочитати вірші як відомих і визнаних авторів, так і відкрити для себе нові імена. Кожен знайде щось до свого смаку.
Що стосується оформлення книги, то вона, як завжди, - на висоті! Розкішна тканинна обкладинка з золотим тисненням, закладинка-ляссе, цупкі сторінки і зручний шрифт роблять її надзвичайно привабливою та практичною. Книга заворожує своєю ніжністю і красою.
Ця збірка — справжній скарб для всіх, хто цінує поезію. Вона дозволяє не лише насолоджуватися красивими словами, а й відчути глибину і тонкість почуттів, як бачать їх поети. Кожен зможе знайти в них щось близьке серцю і відкрити для себе нові грані любові та ніжності. Ця книга не лише прикрасить вашу полицю, але й наповнить душу теплом і трепетом чистих почуттів.
⠀
Тут ми знайомимося із надзвичайно сильними творами різних епох не схожих між собою за стилем, естетичною складовою і гумором. Але є у них спільне — важка жіноча доля.
⠀
В добірці ми зустрінемо і класичні, і сучасні історії. Також побачимо, що і в епоху Марії Маркович (Марко Вовчок), і в теперішні часи Оксани Забужко жінки — це про силу і міць.
⠀
Жінки ще з давнини хотіли бути незалежними і коханими, прагнули змінити світ на краще.
⠀
І таки змінили!
⠀
Прочитавши книгу, неможливо не замислитися над тим, яку ж важку роботу проробили жінки минулих століть. Бо зараз ми дійсно рівні!
⠀
Кожна історія важка. Кожну пропускаєш через себе і проживаєш її разом із ГГ.
⠀
Видавництво Віхола чудово попрацювало для того, щоб ми з вами змогли познайомитися із такими важливими патріотичними текстами!
⠀
Я раджу читати її не тільки дівчатам, а і чоловікам також! Бо кожен знайде тут щось для себе!
⠀
А ще дуже важливо, що книжка підготовлена у співпраці з yuotube каналом «Шалені автор(к)и», туди також раджу зазирнути😉
Ще й по сьогоднішній день цей твір зачаровує кожною сторінкою!
Як чудово ще раз опинитися у прадавньому лісі серед міфічних істот, зануритися у зворушливу історію кохання чарівної Мавки і вродливого сільського парубка Лукаша.
💚Сучасні технології дали нам можливість ще більше відчути красу цього твору.
Адже ця книга приваблює неймовірно прекрасними ілюстраціями дивовижного краю з анімаційного фільму "Мавка", а за допомогою QR-коду можна прослухати волинські народні мелодії, які так любила Леся Українка.
Збірка творів двох століть. Різні письменниці. Різні стилі. Але простежується закономірність - важка жіноча доля.
Та попри це, у творах відображається ще дещо. Половина проблем жінок створена іншими жінками. Матерями, подругами, сусідками. Чомусь усім потрібно дати пораду. Усі знають як краще, питання тільки - для кого?😅
Інша половина проблем це стереотипи та гендерна нерівність. Жінка комусь щось повинна🤨Зберігати честь, чистоту, вірність і бла-бла-бла🙄 Наразі, я розумію, яку велику роботу над собою і світом зробили жінки. Бо читаючи цю книгу, відчуваю наскільки зараз ми стали вільнішими та рівними.
Не можу сказати, що усі твори було легко читати, та вони мені сподобалися. Але, я відкрила для себе письменниць з творчістю яких продовжу знайомитися й надалі.
Що серед бою так ясно іскриться?
Чом ти не гострий, безжалісний меч,
Той, що здійма вражі голови з плеч?"
Лариса Петрівна Ксач-Квітка
Мова - це слово, це правда, це віра, це Бог.
Рідна мова - це зброя, яку ми маємо вирощувати в собі, плекати і боротись нею з ворогами, які прийшли на нашу землю.
Мене не покидає думка, що українська мова створена для того, щоб нею говорили про кохання. Я шалено і нестямно люблю читати поезію українських класиків, їхньою творчістю я надихаюсь на власні вірші.
І така та поезія щемка, тремка і пʼянка, що інколи слів і букв недостатньо, щоб вилити всі слова на папері.
Ми українці просто зобовʼязані любити своїх поетів і письменників, читати їх, показувати гарний приклад дітям, бо без власної збереженої історичної спадщини і культури в нас не буде майбутнього. І нас знову прийдуть рятувати...
Цей твір - як смарагд, а це видання як дорогоцінний метал, який обробляє камінчик, і це досконалий витвір мистецтва. Ця книга найулюбленіша, вона прикраса моєї поки невеличкої особистої бібліотеки.
Дякую, "Ранок"! 💚🌿
Під одним корінцем цієї книжки зібрався цілий всесвіт української прози, а саме нашого неймовірно талановитого жіноцтва, передмова Віри Агеєвої, проникливі та глибоко психологічні твори плеяди українських письменниць ХХ і ХХІ століть! Це просто шалена концентрація жіночого духу і письменницького хисту, яким треба вміти насолодитися... "Пити", як солодкий нектар 🐝, занотовувати окремі цитати ✍️, як глибокі чуйні одкровення думки та писаного слова...
Ця книга ваш щасливий лотерейний квиток у подорож жіночими світами, де ви знайдете для себе власний прихований код і мету!
Антологія. Тексти. Сенси. - це про "Шалених авторок" 🧡
Рекомендую ⭐️, я її зачитала :)
