| Роки життя |
1871 – 1913 |
| Місце народження |
Новоград-Волинський, Волинська губернія, Російська імперія
|
| Освіта |
Київська Рисувальна школа
|
| Мова текстів |
українська, російська, французька |
| Діяльність |
поетеса, драматургиня, публіцистка
|
| Популярні книги |
«Лісова пісня»
|
| Відома цитата |
«Я в серці маю те, що не вмирає».
|
1. Життя письменниці
1.1. Де народилася Леся Українка
1.2. Дитинство
1.3. Яку освіту здобула Леся Українка
1.4. Родина
1.5. Останні роки
2. Творчий шлях Л. Українки.
2.1. Вірші
2.2. Твори
2.3. Публіцистика
2.4. Драматургія
3. Цікаві факти
3.1. Міфи про Ларису Косач
3.2. Адаптація творчості
3.3. Пам'ять про Л. Українку
3.4. Цитати
Життя письменниці
Де народилася Леся Українка
Леся Українка – поетеса, письменниця, перекладачка. Її справжнє ім'я – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині Житомирська область). Походила з родини інтелігентів, це мало значний вплив на її майбутню творчість.
Дитинство
Дитинство пройшло на Волині в оточенні творчих людей. Її мати, Ольга Косач, була відомою письменницею (видавала тексти під псевдонімом Олена Пчілка). Любов до літератури та української культури Леся успадкувала власне від неї. Змалку Лариса виявляла неабиякий талант до навчання, особливо захоплювалася літературою і вивченням мов.
Яку освіту здобула Леся Українка
Через хворобу письменниці не вдалося здобути систематичної освіти в школі. Вона навчалася вдома під керівництвом матері та найманих учителів. Вивчала багато мов, серед яких були французька, німецька, англійська, польська, італійська. Також вивчала історію, філософію та музику.
Родина
Мама письменниці – Олена Пчілка (поетеса, дитяча письменниця). Батько – Петро Косач (дворянин). Дядько – Михайло Драгоманов (громадський діяч і вчений). Також у Лесі були брати Михайло і Микола, сестри – Ольга, Оксана та Ізодира.
Її чоловік, Климент Квітка, був етнографом та фольклористом. Вони одружилися у 1907 році.
Останні роки
Останні роки життя Леся Українка провела у боротьбі з туберкульозом, що значно ускладнювало її творчість та особисте життя.
Померла 1 серпня 1913 року в місті Сурамі (Грузія), де лікувалася від хвороби. Похована в Києві на Байковому кладовищі.
Творчий шлях Лесі Українки
Вірші
Леся Українка почала писати вірші з раннього дитинства. Свій перший вірш «Надія» написала у віці дев'яти років. Її поетична творчість охоплює різні теми, від особистих переживань до соціальних і політичних. Серед найвідоміших її віршів – «Конвалія», «Contra spem spero», «Лісова пісня».
Тексти
Крім віршів, Леся Українка писала прозові тексти, зокрема новели та оповідання. Її прозові тексти відзначаються глибоким психологізмом та увагою до людських переживань. Вона також була авторкою численних есеїв та статей.
Відомі оповідання:
- «Така її доля»
- «Святий вечір!»
- «Весняні співи»
Публіцистика
Леся Українка вела активну літературно-критичну роботу, проте впродовж короткого періоду 1899 – 1907 років. Мала глибокі та ґрунтовні знання з теорії та історії літератури.
У журналі «Жизнь» за життя письменниці надрукували лише 4 статті.
Драматургія
Драматургія посідає особливе місце в творчості авторки. Вона розвинула новий жанр – драматичну поему.
Відомі драматичні поеми:
Цікаві факти
Міфи про Ларису Косач
Навколо Л. Українки існує багато міфів та легенд. Один із них стосується її псевдоніму. Дехто вважає, що він був обраний через любов до рідної землі та прагнення підкреслити свою національну ідентичність.
Адаптація творчості
Творчість Лесі Українки адаптована у багатьох формах. Її вірші перекладені багатьма мовами, драматичні твори ставляться на сценах театрів, а також є основою для музичних і кінематографічних творів.
Відомі екранізації:
- 1961 – фільм В. Івченка, «Лісова пісня»;
- 1981 – фільм Ю. Іллєнка, «Лісова пісня. Мавка»;
- 1985 – фільм В. Левіна й Г. Колтунова, «Спокуса Дон Жуана»;
- 2001 – фільм Я. Лупія «На полі крові. Aceldama» ;
- Український ЗD-мультфільм О. Рубан «Мавка. Лісова пісня»
Пам'ять про Лесю Українку
Пам'ять зберігається у численних пам'ятниках, назвах вулиць, музеях та культурних заходах. Її твори вивчають у школах, і вона залишається одним із найвідоміших символів української літератури та культури.
З 1951 року могила має статус пам'ятки історії національного значення.
Цитати
«Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
«Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі».
«Я в серці маю те, що не вмирає».
