1932-1933 роки. Полтавщина. Село Мачухи. Дуся разом із мамою, братом та бабусею намагаються вижити, шукаючи будь-яку поживу, але їхні тіла вже пухнуть від голоду, наливаються водою, лише доторкнись ...читати далі →

Всі ми знаємо про голод 30-х років. Вперше про це я дізналася у школі, як зараз пам'ятаю, сиділа на другій парті й уся увага моя була прикута до розповіді вчителя, яка розповідала, як люди їли своїх...читати далі →

Роман Тані П‘янкової від першого слова до останньої трикрапки чітко вписується в класичний канон художніх оповідей про Голодомор, психотравми якого досі лишаються частиною нашого генетичного коду. Гли...читати далі →

"Жодна людська сльоза не може розбавити густину крові, котрою вони залили Україну" ⠀ ⠀ Одна з найгіркіших, найболючіших книг, які я читала. Роман про Голодомор. Не спогади, не статистика, а почуття і ...читати далі →

Я давно не читала такої страшної книжки. Жоден трилер не зрівняється з тією жорстокості, яку творила партія на нашій землі. Я думала, що після прочитаного ще в школі твору Василя Барки "Жовтий князь",...читати далі →

«Ненависть - єдине з почуттів, котрі Бог забирає в тебе аж наостанку.» Яку тяжку історію розповідає ця книжка! Про звичайних людей у звичайному селі на Полтавщині, які є уособленням катованого україн...читати далі →