Біологія поведінки. Причини доброго і поганого в нас

Коли у нас виникають питання стосовно наших емоцій відповіді ми звикли шукати у психології. Проте, це не завжди коректно. Часто відповіді не лише в одній галузі науки.

Роберт Сапольскі пропонує читачам дослідити свою поведінку з боку біології, і зовсім трошки психології.

Книга це якісний нон-фікшн, який не прочитаєш наскоком і за пару вечорів. Моя рекомндація - читати по розідлу, а то і менше, та обдумувати і шукати ще статті на прочитану тему.
Книга Сапольскі дала водночас багато відповідей і викликала чимало питань.
Я однозначно рекомендую книгу всім, хто цікавиться психологією, поведінкою і просто любить роширювати свій світогляд.

«Біологія поведінки» Роберта Сапольські — це шістсот сторінок науково-популярного тексту, приправленого гумором, у якому автор досліджує, як біологія і середовище впливають на нашу поведінку, думки і переконання. Книга розглядає, як різноманітні фактори — від генів до соціокультурних умов — формують нашу поведінку. Сапольські підкреслює, що людська поведінка не може бути визначена лише одним геном чи вихованням.

Автор також піднімає важливі питання, такі як існування свободи волі, причини міжгрупової ненависті і те, як нейробіологія працює в умовах пропаганди. Він пояснює, чому так важко взаємодіяти з підлітками, чому важливо захищати вагітних жінок від стресів і що таке моральність. Зокрема, Сапольські досліджує роль метафор у нашій свідомості, які можуть призводити до насильства.

Книга також дозволяє краще зрозуміти, як біологія та соціальність взаємодіють, що призводить до упереджень і когнітивних викривлень. Попри свою складність, це важливий текст для всіх, хто хоче розібратися в мотиваціях людей, від педагогів до політиків. Особливо корисна вона для тих, хто прагне глибше розуміти себе та інших.

Це важка книга, що вимагає уваги та часу для осмислення, але вона стане в пригоді тим, хто хоче розібратися в тонкощах людської поведінки, особливо в контексті поточної війни, яка змушує задуматися про природу насильства та ненависті. Рекомендую!

Переклад дуже хороший і оформлення на висоті. Деякі частини думаю доведеться переглянути в майбутньому це точно.

«Біологія поведінки» — не з тих книжок, які читаєш за тиждень, я читала її протягом 4 місяців. Книга пронизана міждисциплінарністю. У ній є місце і для когнітивної науки, і для історії, і для зоології.

Основна ідея полягає в тому чому ми поводимось так, як поводимось — пояснюючи це від мілісекундної реакції до глибин еволюції.

Особливо запамʼяталася історія з рибками — чорні гіпоплектруси, які формують пари й по черзі змінюють стать, адже бути самицею — метаболічно дорожче. Якщо хтось із них «махлює», відмовляючись перетворюватися на самицю, інша рибка теж лишається самцем — до відновлення «соціальної совісті».
А ще, наприклад те, ми не походимо від шимпанзе. У нас із ними спільний предок, що жив близько п’яти мільйонів років тому. І з того часу шимпанзе так само еволюціонували, як і ми.

Це книга, яка не дає простих відповідей, бо, як говорить сам автор:
«Про складні речі потрібно думати комплексно».
І саме за це я її найбільше ціную.