Демонологія – це осмислення темного, химерного та потойбічного у народних віруваннях. У цьому виданні представлено три класичні погляди на українську демонологію:
- історика Володимира Антоновича, який досліджував документи відьомських процесів;
- етнографа Володимира Гнатюка, який вивчав народні перекази про нечисту силу;
- письменника та фольклориста Івана Нечуя-Левицького, який прагнув вписати українську міфологію в ширший європейський контекст.
Книга містить фрагменти праці Володимира Антоновича "Чаклунство: документи, процеси, дослідження", в якій зібрано та проаналізовано матеріали судових справ, пов'язаних із діяльністю демонічних істот (зазіхання засобами чародійства на життя, здоров'я і розум, застосування чаклунства з метою заволодіти любов'ю чи навпаки позбутися її, заподіння шкоди у господарстві або ремеслі тощо).
"Нарис української міфології" Володимира Гнатюка присвячений уявленням українців про різноманітних представників потойбічного світу. В праці ґрунтовно проаналізовані уявлення про чортів, домовиків, чугайстрів, водяників, болотяників, перелесників, рахманів, песиголовців, нічниць, покутників, градівників тощо.
У книжці "Світогляд українського народу" Іван Нечуй-Левицький розкриває прадавні міфологічні вірування українців. Значну увагу автор приділяє міфологічним істотам, зокрема русалкам, мавкам, полісунам і польовикам, упирям і вовкулакам тощо, а також особливостям пантеїзму в українській міфології.
Від переказів про русалок, лісовиків та вовкулаків – до історій про спалення відьом в українських селах: ці наукові праці передають дух свого часу, коли магічне мислення ще не вважалося всього лише забобонами, а віра в чаклунство була повсюдною та щирою.
Матеріали для ілюстрацій надані проєктом CARPATHIAN CULT.
