Кайдаші були, є і будуть! Це вічна класика. До речі, Нечуй-Левицький у першій редакції мав оптимістичні прогнози щодо завершення твору, але реальність таки перемогла.)))
Анонім
Це був мій перший раз! Так, я та людина, яка була ще не знайома з цим твором, бо в школі, я просто не хотіла його читати.
Мені сподобалось:
-дуже яскраві, цікаві персонажі;
-це було атмосферно, цей опис українського села просто 10/10;
-чудовий гумор, було де посміятись;
-твір порушує питання родинних взаємин, соціальної нерівності, справедливості та моральних цінностей, алкоголізму (я частенько ловила себе на думці про Кайдаша(та скільки можна пити?);
-цей твір спонукає до роздумів про родинні зв'язки, цінності, людські принципи;
Але є й мінуси:
-мовний стиль автора, і так я розумію, що твір написаний майже 150 років тому, але все ж мені було важкувато читати, бо постійно приходилось дивитись значення слів, а це трохи збиває;
-вся оця гендерна нерівність. І знову ж, я розумію, в які часи це було написано, але все одно бісить те, як поводились з жінками;
-мені хотілось більше діалогів і взагалі більше подробиць їхнього життя.
Загалом, мені сподобалось і я однозначно хочу і далі знайомитись з творами українських класиків.
Анонім
Один з улюблених творів української літератури. Вперше прочитала у школі і була в захваті.
Автор із гумором і тонким психологізмом показує побут сім’ї Кайдашів, де дрібні сварки, заздрощі та непорозуміння руйнують родинну злагоду. Смішне в повісті часто межує з трагічним, адже конфлікти, які починаються з дрібниць, переростають у серйозні образи, що змушує замислитися над тим, наскільки важливо в родині мати взаємоповагу й уміння поступатися. Гадаю, що не так давно знятий однойменний серіал, який був адаптований під сучасні реалії, є підтвердженням того, що хоч час йде, але твір не втрачає своєї актуальності й донині.
Анонім
Котолог
