Іван Нечуй-Левицький

Кайдашева сім'я — трагікомедія яка захоплює з перших сторінок. Книга чудова, гарна якість, пам'ятаю твір ще зі школи і шкодую що в мене не було цієї книги

Хоча повість написана ще в XIX столітті, сцени сварок між свекрухою і невістками, розподілу майна чи сусідських чвар змушують сміятися навіть зараз. Тут і важка праця, і давні традиції, і людські слабкості – усе передано дуже реалістично. Хоча дія відбувається в XIX столітті, питання сімейних конфліктів, поділу майна та боротьби за владу в родині залишаються такими ж гострими і сьогодні. «Кайдашева сім’я» – це класика, яку варто прочитати хоча б раз у житті. Якщо ви любите сатиру, життєві історії та хочете краще зрозуміти український менталітет, ця книга обов’язково вам сподобається.Ну і не забуваємо про поділ груші, заради якої уже вартує прочитати книгу.

Це класика української літератури, де гумор і драма переплітаються в історії звичайної сім’ї. 😂🔥 Кайдаші – це вічна боротьба між поколіннями, сварки, непорозуміння й характери, які досі можна зустріти в кожному селі.
Книга і смішна, і сумна водночас: в ній відображене життя українців із усіма його реаліями. Дуже життєва й актуальна навіть сьогодні!

Це українська класика!
Просто мастика до прочитання

Як можна коментувати шедевр української класики ?
Обожнюю цю історію !
Цікаво спостерігати за "відносинами" героїв, хоча і так зрозуміло, що добром діло не завершиться) .

Дякую РМ, що випускаєте українську класику в такому чудовому оформленні.

Улюблена сатирична проза про побут українців та їх проблеми.

Неймовірна сімейна драма про наших предків, про сімейні проблеми, які не втратили актуальності і в наші дні

"Кайдашева сім’я" — дуже життєва й місцями смішна книга. Сподобалося, як правдиво показані сімейні сварки та характери героїв. Читається легко, а історія здається знайомою навіть сьогодні.

Окрім того, що це українська класика, це ще й неймовірно гумористична книга. Інсайд в повсякдення і побут українського села, неперевершені діалоги, динаміка і драматичність подій. Все тут.

Повість, яку більшість читаємо ще в школі, але особливою любов'ю я до неї прив'язалась саме зараз. Настільки цікаво прописані побут, традиції українців XIX століття, що відірватись неможливо.

Особливої перчинки додають добре прописані головні персонажі – Омелько Кайдаш, його дружина Маруся, сини Карпо і Лаврін та їхні дружини – мають яскраво виражені характери. Кожен з них уособлює певні риси українського селянства.

Завдяки гумору, сатирі, приказкам, прислів'ям та цікавим діалогам читається легко, швидко та дуже захопливо!
Повість залишається і буде залишатись актуальною завжди. Вона корисна всім, хто цікавиться українською класикою, історією та народною культурою.

Кайдашева сім'я мені дуже сподобалося, читала в школі, сподобалося все від різних характерів героїв до самої задумки оповідання. Як характер та вчинки Кайдашихи вплинули на її невісток, як мінялося їх відношення до неї. Мені імпонують твори Нечуй-Левицького планую почитати щось ще

Чесно скажу, що обговорювати цей твір мені сподобалося значно більше ніж його читати.
Описи природи дійсно вражають. Складається враження, що я сама знаходжусь серед цих мальовничих полів і степів, у вишневому гаю та на березі річки. Дуже добре зображено побут українського народу в ті часи. Ми можемо бачити які звичаї мали наші предки, як змінилася наша мова, як було побудоване суспільство та багато іншого. Ці знання дійсно важливі.
Персонажі нешаблонні, далекі від ідеалу (словами не передати як), для когось їхні суперечки здаються кумедними, проте мені ставало сумно через те, як дріб’язковість, жадібність і впертість руйнують стосунки між людьми. А момент, коли Кайдашиха залишилась без ока, був для мене аж занадто жорстоким.
Окремо хочеться відзначити мову, якою написано роман. Вона багата, образна, наповнена колоритними деталями й діалектизмами. Завдяки мові ми не просто читаємо історію, а ніби чуємо, як говорять герої, і занурюємося в їхнє середовище.
Цей твір вчить цінувати гармонію у стосунках, уникати дріб’язковості. Проте найголовніше: треба цінувати своїх адекватних родичів, бо мати таку сімʼю, як в творі - нікому не побажаєш.