P.S. Я все ще кохаю тебе

Дуже класна, мила та романтична книга. В ній йдеться про дівчинку, яка колись писала листи своїм коханням, але в один день всі вони були відправлені. Дуже раджу почитати книгу, і особливо подивитись фільм!

Ця книга викликає багато маленьких спалахів у моєму серці.

Щоразу, коли я читаю новий роман Хан, мене завжди охоплюють сильні емоції. Певним чином її книги нагадують мені місце, де я провела найважливішу частину дитинства. Дженні Хан просто влучає в потрібні місця. Це змушує мене поринати у море яскравих спогадів з дитинства. Таке можливе тільки при наявності справжнього таланту. Суцільна, непідробна ностальгія. Звучить сумно, але це ще й абсолютно вражаюче, адже дуже мало книжок могли б викликати в мене такі почуття.

P.S. «Я все ще кохаю тебе» починається на моменті закінчення першої книги. Події досить швидко змінюються, але читач легко синхронізується з темпом. Що мені подобається в цій трилогії, так це фундаментальна роль батька та сестер Лари Джин в історії. Я бачила безліч розмірковувань про те, що у подібних книгах читачам хочеться бачити батьків головних героїв. І ось! Саме те, що ми шукали. Сім’я є невід’ємною частиною історії так само, як і головні герої.

Цікаво також й те, що це young adult книга, де ми нарешті маємо змогу спостерігати за розвитком стосунків. Найчастіше книга закінчується саме тоді, коли герої стають парою. Звичайно, дуже захопливо спостерігати за їх шляхом до цього, але так приємно (і необхідно!) бачити книгу, яка насправді розповідає про злети та падіння стосунків. Лара Джин і Пітер не ідеальні, але такими і є справжні стосунки.

У першому романі я не була великою шанувальницею Пітера, але через кілька сторінок цієї книги я точно приєдналася до фан-клубу. Він такий веселий і реалістичний молодий хлопець! З недоліками, на які і вказує Лара Джин, але він все одно чудовий, а їхні стосунки здаються такими справжніми. Я досі під враженням. Ці двоє безперечно встановлюють високу планку для інших стосунків в жанрі young adult.

Друга частина трилогії сподобалася мені менше за першу. З’явилося більше моментів, які викликають запитання, але це все одно чудова підліткова книга, яка варта прочитання. Сюжет продовжується, і ми знову спостерігаємо за емоційними метаннями Лари Джин між двома чарівними хлопцями. Якщо в першій частині це були Джош і Пітер, то тепер Пітер і ще один адресат її листів — Джон Амброуз.

Щодо Джоша, мені прикро, що його персонаж залишився майже непомітним і в цій частині, і в екранізації. Хоча у фільмі він здається більш харизматичним, ніж у книзі, я дуже полюбила цього героя. Як фанатка кіноверсії, мені було цікаво порівнювати розбіжності між фільмом і текстом, але, на жаль, для мене вони були не на користь книги. У другому фільмі багато гострих або надто емоційних моментів було згладжено, через що історія виглядає реалістичнішою. Натомість у книзі подекуди сюжет здається затягнутим, а драма — перебільшеною.

Поведінка Пітера мене розчарувала. Як дівчина, я б не змогла змиритися з тим, що його колишня постійно втручається, пише йому, поводиться нестерпно, а він її захищає й підтримує. Так, після розставання можна зберігати дружні стосунки, але вони не мають ставати важливішими за поточні. Якщо це не так, то й нові стосунки починати не варто.

Також нам розкривають більше про дружбу Лари Джин із Джен, що трохи прояснює деякі моменти, але не виправдовує її поведінки. Враження, ніби в Джен якийсь комплекс: пам’ятати стільки років подію, яка в підсумку нічого не значила. До того ж чому вона одразу звинуватила найкращу подругу, а не хлопця, який їй подобався? Лара Джин теж дратувала своїми ваганнями між двома кавалерами, коли з нинішніми стосунками начебто все гаразд. Її драми не викликали співчуття чи симпатії. Однак її фінальне рішення я зрозуміла і прийняла. Не завжди душа лежить до ідеального хлопця, але головне — не загрузнути в проблемах із неідеальним, а разом із ним їх вирішувати.

Кінцівка, як і в першій частині, вийшла надто стрімкою й незавершеною.