Дженні Хан

З ким із братів все ж таки залишиться Беллі: із Джеремайєю чи Конрадом?
⠀
Нарешті ми це дізнаємось, адже «У нас завжди буде літо» від видавництва «Ранок» - це остання частина трилогії «Моє літо».
⠀
Беллі нарешті стала студенткою коледжу. Вона почала зустрічатися з одним із братів Фішерів, більше того - скоро й сама стане однією з Фішер. Однак у серці дівчини досі є інший хлопець. Тож чи правильно вона робить, кажучи «так» на пропозицію вийти заміж?
⠀
Цю історію я прочитала буквально за день. Справді було цікаво дізнатися, кого ж обере Беллі, хоч не скажу, що я здивувалась. Це було надто вже очевидно. І через це сама книга мені видалась зайвою, навіщо була ця частина? Я була рада знову провести час із героями історії, але якось не захопила мене так, як я того хотіла: може, через те, що, по суті, тут нічого особливо не відбувалось, а може - через очевидний і так фінал.
⠀
Беллі мене трішки дратувала тим, що вона не може визначитися. А ще тим, що вона злиться на Джеремайю за дещо, коли сама в думках постійно думає про Конрада, хіба це не зрада? У цій частині авторка, до речі, показала хлопців з інших боків. Якщо в двох попередніх частинах мені більше подобався Джеремайя, то цього разу я все частіше ставала на бік Конрада.
⠀
Книга загалом дуже легко читається. Вона написана від першого обличчя: більшість розділів від імені Беллі, але в кінці парочка й від імені Конрада. Мені б ще тоді хотілось і хоча б 1-2 розділі від обличчя Джеремайї.
⠀
Тут багато діалогів, роздумів головної героїні про своє ставлення до братів, про своєї життя.
⠀
Ця книга, як і трилогія загалом, чудово підійде для літнього читання, особливо десь на пляжі. Вона занурить в атмосферу безтурботності, тепла, пляжів. Разом із героями можна відчути літні промені на щоках та бризки води на тілі.
⠀
Мені читати було цікаво, хоч і трохи передбачувано. Трилогія про Лару Джин сподобалась більше за цю, але загалом ця теж непогана й підліткам буде цікава. Десь на четвірочку з пʼяти. Бо все ж так чогось тут не хватило, а може було забагато.

Кожного літа Беллі разом з мамою і старшим братом їдуть до заміського будиночка на узбережжі океану. Там на них чекають Сюзанна з синами Конрадом і Джеремайєю. Хлопці не сприймали Беллі серйозно, вона завжди для них була за молодшу сестру. Однак цього літа їй виповнюється 16, вона стає дорослою і вродливою, готовою до стосунків.

Як пише сама авторка, це історія про вічну дружбу, хлопців, пляж, дітей та життя. У ній немає чогось кардинально нового, геніального чи неочікуваного, але саме так і повинно бути. Книга читається з надзвичайною легкістю, вона така ж приємна і швидкоплинна, як теплі літні дні. Ми повністю розчиняємось у світі головної героїні, проживаємо з нею першу закоханість, дружбу, сімейні суперечки і радісні миті.
Окрім того, що книга про романтичні стосунки та вибір хлопців, вона також про любов до життя. Про ті щасливі й безтурботні миті, які можуть виникнути лише у родинному колі.

На відоме питання "Конрад чи Джеремайя?" поки що відповісти не можу, бо дуже мало про низ відомостей у першій книзі. Хоча якщо оцінювати логічно, то Джеремайя краще)
Обов'язково читатиму продовження і раджу всім, коса до вподоби легкі підліткові книги про любов і дорослішання.

Я обожнюю романтичні історії і найчастіше читаю саме любовні романи та фентезі з яскраво вираженою любовною лінією.

Будучи в дорослому віці, мені інколи так не вистачає чогось теплого, по-милому наївного, чуттєвого та комфортного. Ось саме такими словами я можу описати всю серію цих книг.

Думаю, вона потрапила до мене тоді, коли я потребувала подібної історії, і саме через це, вона так запала мені в душу.

Ця книга про перше кохання, таке, яке буває тільки в підлітковому віці. Зі сльозами, відчуттям метеликів, непорозуміннями та драмою.

Якби мене запитали, де б я хотіла опинитись просто зараз, це був би однозначно будинок у Казінсі, в якому головна героїня Беллі, яка в середині душі дитина, але дуже хоче стати дорослою, проводить кожне своє літо, разом із синами маминої подруги Кондрадом та Джеремайєю, будучи з 11 років закоханою в одного з них.

Окрім любовної драми, в книзі розкриваються теми справжньої сили дружби, втрати, переживань, стосунків між батьками та дітьми і все це робить книгу важливим романом, який я б радила прочитати усім.

Це справді чудове чтиво для прочитання влітку а також і в холодні пори року, коли хочеться відчути тепло, посидіти біля басейну, провести вечір на пляжі біля костра і відчути себе по-справжньому щасливими.
☀️🏖️🎀🪩🤍

Коли я починала читати цю книгу, то навіть нічого не очікувала, просто сподівалася, щоб ця типова історія про закоханість і пригоди тінейджерів не розчарувала мене повністю. Уявіть моє здивування, коли "Цього літа я стала вродливою" виявилася далеко не такою легкою, як я розраховувала. Отримала я від неї набагато більше - цілу історію про те, як впоратися з купою проблем, що ввели би в ступор і дорослого, не те, що підлітка. А деякі з них і я переживала в певні періоди свого життя, тому вони ще сильніше мені відгукнулися (часом навіть до сліз).

Із опису книги може здатися, що щось таке вже було, і не раз. Сюжет здається повним кліше, любовний трикутник може бути очевидний із самого початку, але в цій конкретній книзі це мене абсолютно не зачіпало (хоча троп із любовним трикутником я взагалі-то не люблю). Тому що авторка вміло поєднала ці елементи в щось цікаве і гарно реалізоване, показавши всім, що її книга - не просто типова історія про літо на березі моря, яку описували чи показували на екранах безліч разів.

Впершу чергу ця книга - це історія дорослішання Беллі, яка чудово підійде для підлітка, що проходить через той самий етап. Того пам'ятного літа багато чого для героїні справді змінилося: вона не тільки виявила, що більше не є гидким каченям, а й зіштовхнулася з секретами, що перевернуть її життя з ніг на голову. І ті події, через які проходила Беллі, і те, як вона це робила, нагадало мені саму себе, тож також ця історія принесла відчуття щемливої ностальгії. Думаю, саме в цьому і криється її секрет і чому, незважаючи на примітивний сюжет, за неї береться все більше людей, чому книгу неможливо відкласти, поки не доберешся до останнього сторінки. Тому що в якийсь період часу певною мірою ми всі були Беллі, то як же ж можна не хотіти дізнатися, що відбуватиметься з героїнею далі, і як можна не вболівати за неї?

Через призму почуттів Беллі її сім'я і друзі сприймають як дорогі люди, слова і думки дівчини відчуваються своїми, і навіть будиночок біля моря стає улюбленим місцем для відпочинку, яке не хочеться покидати. І якщо ви сумніваєтеся, чи варта того ця книга, то просто спробуйте - і теж дізнаєтеся, чи легко буде повертатися до звичного життя після такого літа)

Я досі не можу забути цю книжку) Вона змусила мене замислитися над своїм життєвим шляхом і над тими перетвореннями, які я переживаю. Кожен персонаж відчувається таким живим і реальним, ніби я знала їх усе своє життя. Емоційна глибина, з якою Дженні описує перше кохання та втрати, дозволяє переживати все разом з героями 💔

Досвід Беллі викликав у мені спогади власних тінейджерських днів, коли кожен день міг обіцяти щось нове і непередбачене. Книга дає відчуття легкості та ніби пахне океаном) Вона для мене нагадування про важливість того, щоб бути відкритим до змін та цінувати моменти, коли ми "становимося красивішими" не тільки зовні, але й внутрішньо.

Я вдячна авторці за цю чарівну історію, яка нагадала мені, що зростання та самовдосконалення — це процес, який триває всією нашою життєвою подорожжю. Справжній скарб 🌟

Дженні Хан страшенно блискуче пише. Усі три книжки цієї трилогії здаються вічнозеленими, і я знаю, що вони залишаться в моєму серці назавжди. Читання цієї трилогії було прекрасним часом, і, як завжди, мені неминуче сумно бачити кінець цієї книги.

Я розумію концепцію Лари Джин щодо написання листів. Я не думаю, що вони звільняють її від почуттів до хлопців, але однозначно сортують її почуття. Здається, що всі так чи інакше роблять це. Найкращим прикладом є книги. Після прочитання чудової книги нас переповнюють почуття, тому ми або виливаємо їх у огляд книги, або шукаємо людину, з якою можна розділити наші враження. Це допомагає нам впорядкувати наші емоції.

Я люблю персонажів всім серцем. Я приймаю всі їхні недоліки і буду беззастережно любити їх завжди. Кожен з них настільки добре знає іншого, що здається, нібито інформація просто природно вбудована в їхню підсвідомість. Присягаюся, кількість емоцій, які це викликає в мені, може здивувати. Кожні стосунки у історії мають різну основу, різні почуття. Але кожні стосунки, незалежно від того, як вони закінчуються чи прогресують, відкривають нам очі на найпривабливіші якості людини, що неминуче призводить до того, що я люблю всіх цих людей, кожного по-своєму.

Якщо хтось коли-небудь попросить мене коротко охарактеризувати цю історію, єдиною відповіддю, яка охопить цю дивовижну подорож, є Любов. Любов буває у багатьох формах. Це не лише романтичні інтереси, а ще й сім’я, друзі і все, що пов’язано з тими зв’язками, які змінюють ваше життя. Ці стосунки формують нашу особистість, вони зробили нас тими, ким ми є сьогодні, і ці стосунки ніколи не можна недооцінювати.

І пам’ятайте: «Все почалося з любовного листа».

Ця книга викликає багато маленьких спалахів у моєму серці.

Щоразу, коли я читаю новий роман Хан, мене завжди охоплюють сильні емоції. Певним чином її книги нагадують мені місце, де я провела найважливішу частину дитинства. Дженні Хан просто влучає в потрібні місця. Це змушує мене поринати у море яскравих спогадів з дитинства. Таке можливе тільки при наявності справжнього таланту. Суцільна, непідробна ностальгія. Звучить сумно, але це ще й абсолютно вражаюче, адже дуже мало книжок могли б викликати в мене такі почуття.

P.S. «Я все ще кохаю тебе» починається на моменті закінчення першої книги. Події досить швидко змінюються, але читач легко синхронізується з темпом. Що мені подобається в цій трилогії, так це фундаментальна роль батька та сестер Лари Джин в історії. Я бачила безліч розмірковувань про те, що у подібних книгах читачам хочеться бачити батьків головних героїв. І ось! Саме те, що ми шукали. Сім’я є невід’ємною частиною історії так само, як і головні герої.

Цікаво також й те, що це young adult книга, де ми нарешті маємо змогу спостерігати за розвитком стосунків. Найчастіше книга закінчується саме тоді, коли герої стають парою. Звичайно, дуже захопливо спостерігати за їх шляхом до цього, але так приємно (і необхідно!) бачити книгу, яка насправді розповідає про злети та падіння стосунків. Лара Джин і Пітер не ідеальні, але такими і є справжні стосунки.

У першому романі я не була великою шанувальницею Пітера, але через кілька сторінок цієї книги я точно приєдналася до фан-клубу. Він такий веселий і реалістичний молодий хлопець! З недоліками, на які і вказує Лара Джин, але він все одно чудовий, а їхні стосунки здаються такими справжніми. Я досі під враженням. Ці двоє безперечно встановлюють високу планку для інших стосунків в жанрі young adult.

Я була надзвичайно шокована, читаючи цю книгу. Намір полягав у тому, щоб прочитати декілька сторінок, і якщо мене не зачепить з першої спроби, то обрати іншу книгу. Я не могла зупинитися. Прочитала перше речення, перший абзац, перший розділ – і все, можливості зупинитися просто не було. Не так часто вам трапляються книги, які не відпускають до самого кінця, і, на щастя, це одна з них. Мені сподобалося все в цій книзі: герої, історія, стосунки. Вперше за довгий час головна героїня, Лара Джин, закохала у себе настільки швидко.

Кожне слово, кожне речення, кожен абзац сповнені такою кількістю емоцій, що це майже неможливо. Кохання, щастя, смуток, жаль – цей потік емоцій приголомшує, але у той же час відчувається так ідеально. Від самого початку і до кінця немає жодного моменту, який я хотіла б змінити. Кожна розмова, кожна взаємодія змушуватиме вас чіплятися за кожне сказане та подумане слово. Стосунки, сім’я, друзі чи навіть щось нереалізоване – усе має таку емоційну вагу, що я не можу не любити це все.

Персонажі дуже добре продумані. У кожному з них є глибина й реалізм, які мене приваблюють, незважаючи ні на що. Їхні таємниці, ті частини себе, які вони відмовляються відкрити світові, і весь їхній емоційний багаж лише посилюють мою любов до них. Ви могли б подумати, що з усіма любовними лініями, які там є, це буде трохи дратувати, але це не так. Любовні інтереси та кожен із їхніх атрибутів описані настільки добре, що незалежно від того, що з ними трапиться у майбутньому, я продовжуватиму любити кожного героя таким, яким він є.

Наша головна героїня, Лара Джин, є чарівною дівчиною. Сімейний зв’язок між усіма ними, який утворився через спільне минуле та взаємну відповідальність, зачаровує. Сюжет полягає в тому, що Лара Джин написала листи всім хлопцям, яких вона кохала. Вони можуть сприйматися як любовні, але для неї це прощальні листи. Вона записує все, що відчуває до них, і завдяки цьому вона звільняється від всепоглинаючих почуттів, які відчувала чи відчуває стосовно них. Але хтось відправив ці листи хлопцям, для яких вони були написані, і незабаром серце Лари Джин зіткнеться з серйозним викликом. Це основний сюжет, але всі дрібниці навколо нього роблять історію такою феноменальною. Вони додають той маленький шматочок любові, який завершує цей витвір мистецтва.

Ця історія зачепила мене кожним своїм словом, і я була дурною, що проходила повз неї раніше. Розповідь написана з душею, інакше б вона не була такою проникливою. Ця книга випромінює любов, і я не могла не відповісти взаємністю. Дженні Хан написала одну з найкращих сучасних романтичних книг, які я читала, і я оцінюю її на 10, не вагаючись.

Хіба вам не подобається, коли друга книга серії набагато краща за першу? Це саме той випадок. Мені надзвичайно сподобалась книжка «Цього літа я стала вродливою», але інколи дії персонажів викликали питання. Але в цій частині герої виросли, тому історія здається трохи глибшою та змістовнішою.

У першій частині нам дали можливість зрозуміти Беллі. Ми бачили, як її завжди залишали позаду, тому що вона була єдиною дівчиною. Вона була просто молодшою ​​сестрою. Ми бачили, як це вплинуло на її впевненість, і ми бачили, як важко вона працювала, щоб подолати це. У цій книзі персонаж Беллі демонструє певну зрілість. Якщо ви прочитали першу книгу, то зрозумієте, що вона була трохи егоїстичною. Звичайно, вона все ще робить помилки, але в цій частині дівчина набирається життєвої мудрості.

Цього разу ми дивимось на події очима Джеремайї. Мені сподобалося, що нам розкривають його внутрішні хвилювання та почуття. Хлопець живе в тіні свого надзвичайно досконалого брата Конрада. Конрад, який мав відмінні оцінки, який був кращим у футболі, який від природи був добрим у всьому, який отримав дівчину… або так ми думали.

Я люблю Дженні Хан. Вона справді чудово передає емоції підлітка, емоції закоханості. Я впевнена, що ми всі пам’ятаємо, як це болісно і заплутано. І Хан описує це ідеально. Так, що серце болить.

Це ідеальне пляжне читання, зірковий час якого настає прямо зараз, влітку, коли кохання витає в повітрі. Якщо ви читали інші дві книги із серії «Літо» Дженні Хан, то очікуване завершення серії однозначно потішить вас. Беллі, яка зараз навчається в коледжі, два останніх роки зустрічалася з Джеремаєю. І хоча не завжди було гладко, але все було досить добре, бо вони закохані. Тому, коли пара вирішує одружитися, вони не можуть зрозуміти, чому всі так проти цього. Хіба оточуючі не очікували, що вона вийде заміж за одного з хлопців Фішерів? Тим паче, всі знають, що на Конрада розраховувати не можна. Очевидним вибором є Джеремайя. Чи не так?

Гаразд, далі без спойлерів. У цій книзі розповідається про стосунки Беллі та Джеремайї та про кілька труднощів, з якими вони стикаються, що призводить до виникнення важливого питання. Ця частина книги написана таким чином, щоб через шквал весільних планувань і проблем ви могли відчути приховану паніку, яку, здається, відчувають і Беллі, і Джеремайя. Беллі хоче довести, що кохає Джеремайю. І, можливо, Джеремайя поспішає почути з її вуст «так», перш ніж його брат зможе знову увійти в їх життя. Чомусь виникає відчуття терміновості.

Так, Беллі любила Конрада, коли була молодшою. Він був її першим коханням, але ми всі пам’ятаємо своє перше кохання. Деякі з нас з ніжністю, деякі – не дуже. Але ці люди забирають з собою частинку наших сердець, тому що вони першими розбили їх. Так було і з Конрадом. Він ранив Беллі, і вона втекла до Джеремайї. Питання в тому, чи вибрала вона його як один з двох варіантів, чи Джеремайя є її єдиними?

А потім у цій книзі ми нарешті можемо зазирнути в голову Конрада. Раніше він завжди здавався безсердечним дурнем, і я ніколи не могла зрозуміти, чого він хоче. Він просто бавився з Беллі. І, здавалося, із задоволенням завдавав їй болю, за винятком тих шести місяців, коли вони зустрічалися. Тепер ми дізнаємося, що він відчував, його мотиви, і все це набуває сенсу. Це щось на зразок того, щоб отримати можливість зазирнути в голову Едварда в «Сутінках».

Далекий, загадковий Конрад стає більш зрозумілим персонажем в цьому романі. Насправді, було б добре знати його точку зору протягом всієї історії. Це підвищило б градус драматичності цього кохання. Але, можливо, пані Хан просто хотіла, щоб ми мали гарне легке читання, яке розважить нас. І я дійсно розважилась. Я прочитала книгу приблизно за чотири години, зупинившись лише для того, щоб допомогти з хатніми справами. Це світла історія, задоволення до останньої сторінки. Мені сподобався кінець. Він не здається надуманим — все дуже природньо.

У попередніх книгах Беллі та жінки як персонажі були більш деталізованими, але в цій частині авторка додала глибини і іншим героям — Джеремайя, Конрад, Лорел, мати Беллі, і Тейлор, найкраща подруга Беллі. Місце, де відбувається більша частина дії трилогії, завжди сприймалося мною як надважлива річ. Будинок, пляж, басейн, кімната Беллі, кухонний стіл — кожна деталь зіграла свою роль у цій ніжній історії. Якщо неживий об’єкт може бути персонажем, то Казінс — це точно персонаж.

Чудовий, прекрасний представник жанру young adult. Якщо ви ще не у цьому фан-клубі, тоді не знаю, чому ви зволікаєте. Поспішайте, бо ж літо не вічне.

Життя Беллі завжди вимірювалося літом. Щороку це зворотній відлік до чудових місяців, проведених у літньому будиночку Сюзанни. Мати Беллі та Сюзанна — подруги дитинства, близькі, як сестри. Беллі та її брат Стівен відвідували літній будиночок з дитинства та проводили довгі, ліниві літні дні в компанії хлопчиків Сюзанни, Конрада та Джеремайї Фішер.

Будучи наймолодшою, Беллі звикла, що хлопці залишають її осторонь або висміюють. Але це ніколи не могло змусити її любити літо менше. Або Конрада, якщо вже на те пішло. Майже одразу після прибуття Беллі розуміє, що це літо буде іншим. Вона відчуває це в повітрі, бачить це в тому, як Конрад і Джеремайя дивляться на неї, наче вона зовсім нова людина. Але кожне літо, навіть те, що обіцяє бути ідеальним, добігає кінця.

«Цього літа я стала вродливою» — перша книга літньої трилогії. Проза Дженні Хан така ж ніжна й заспокійлива, як і теплий літній вітерець, коли Беллі розповідає цю історію та ділиться улюбленими спогадами про своє літо.

Це емоційні американські гірки, коли читачі разом із Беллі переживають всі ключові злети та падіння. Книга виконує подвійну роль, закладаючи основу для решти трилогії, а також пропонуючи читачеві цілісну історію, у якій Беллі намагається усвідомити своє дорослішання, її постійні (до болю очевидні) почуття до Конрада та той факт, що літо більше ніколи не буде таким, як раніше.

«Цього літа я стала вродливою» є рекомендованим читанням для всіх, хто є шанувальником сучасної прози, романтики та літа. Якщо ви, як і я, вперше познайомилися з Дженні через її книжки про Лару Джин («Усім хлопцям, яких я кохала»), обов’язково зверніться до цієї серії, оскільки вона така ж мила, така ж романтична, і можливо, ще більш епічна, з одним із моїх найулюбленіших любовних трикутників усіх часів. Наполегливо рекомендую.

Книжка почалася так, як я люблю. Шалено ніжно і цікаво.
Нереальна романтика в книзі.

Розділи короткі: зручно читати. Читається швидко і легко. Неймовірна атмосфера літа, кохання з дитинства. Розділи йдуть від сьогодення і до минулого (11-14 років). З героїв я закохалася в Конрада Фішера, хоч він і відсторонений. БОЖЕ, ВІДДАЙ ЙОГО МЕНІ!
Подобалася головна героїня Беллі. Але деякі її вчинки не приваблювали. Дратував Кемерон. Він добрий, не сперечаюся, але заважав розвитку стосунків. Сюзанна - найкраща мати. Така світла людина. Джеремі - теж подобається. Мінусів у нього немає! Бісила подруга (Тейлор). Одне літо зіпсувала повністю.

Книга сподобалася Шалено!!! Я так рада, що прочитала її. У книзі ідеально все: герої, діалоги, сюжет, любовні лінії, стиль і атмосфера. Легка, романтична, драматична історія про дружбу, любов і літо.

Перше кохання, перший поцілунок, перше побачення. Згуртованість, дружба, закоханості. Як я любила ці драматичні моменти між ГГ і одним хлопцем. Прямо серце за них вболівало і раділо. Я люблю коли в любовних стосунках між героями присутня драма. Як тут.

Загалом, раджу! Читайте її цього літа! У цієї книги немає мінусів, хіба що мало! Було б більше сторінок! Вайб літа, басейну і, звичайно ж, дружби на віки вічні. Обов'язково прочитайте, а потім подивіться екранізацію.