Світло днів

«Світло днів. Нерозказана історія жінок руху опору в гітлерівських гето» Джуді Баталіон – це така складна, болісна, але й водночас важлива книга💔

Це документальний роман про мужніх єврейських жінок, які брали участь у створені молодіжних груп у Польщі та допомагали своєму народові боротися з нацистами. Частина з них пережила страшні знущання й стали свідками вбивств рідних їм людей. Інші – так і не побачили перемоги та загинули у жорстокому геноциді лише за те, що вони були євреями, або ж допомагали їм.

Джуді Баталіон провели велике дослідження, яке розповідає нам про найбільш відомих жінок тих часів, а саме: Реню Кукелку, Цивію Любеткін, Ружку Корчак, Фей Шульман, Зельду Трейґер та інших.

Пам'ятаю, як ще моя прабабуся розповідала мені про жахи тієї війни. Згадувала вона і євреїв, яким допомагали тоді мешканці її містечка. Навіть у свої дитячі роки мені було страшно про це думати. Але коли почала читати цю книгу, тоді вже спогади про ці розмови, наша з вами реальність й відомості з книги склалися в один пазл. І знаєте, це дуже страшно!

Так, це складна історія, але її обов'язково потрібно прочитати та завжди пам'ятати.

• Іноді деякі риси характеру людини помітні й навіть безпомилково впізнавані вже в перші години її життя – характер викарбовується в душі.

• Нацисти відкрили понад 40 000 таборів для знищення «небажаних рас»: транзитні табори, концтабори, табори смерті, трудові табори та щось середнє між ними.

• Читання ставало формою втечі від реальності й джерелом критичного знання, тому порятунок книжок став актом культурного й особистого спасіння.

• Ми застосували зброю у священній битві, щоб стати вільними людьми. – Ружка Корчак

• Читання означало втечу до іншого світу, коли можна було проживати життя героїв і героїнь, долучатися до їхньої радості та смутку нормального життя в нормальному світі, відмінному від нашого, сповненого страху та голоду.

• Нас звільнили від страху смерті, але ми так і не звільнилися від страху життя.

Приблизно 30000 євреїв вижили тому, що вдавали із себе інших, їхні життя були постійною виставою. Більшість із них - молоді й самотні жінки середнього чи вищого середнього класу з «гарною» польською вимовою, документами та зовнішністю. Вони відмовлялися від усіх планів утекти чи врятуватися. Для товаришів по всій країні рух став цілим світом, вони розвʼязували питання життя і смерті, тому найбільше для них важила взаємна довіра. Настав час «битися за три рядки в історії».

Коли “виживші” приїхали в Палестину, корінні ізраїльтяни, називали новоприбулих «милом» через чутки про те, що нацисти робили мило з тіл убитих євреїв. Ізраїльські євреї вважали себе сильною наступною хвилею. Ізраїль був майбутнім, а Європа, яка понад тисячу років залишилася колискою єврейської цивілізації, - минулим. Памʼять про бійців руху опору було стерто, щоб закріпити негативний стереотип.

Ця книга висуває на передній план гостру незгоду всередині єврейської громади щодо того, як давати собі раду з нацистською окупацією. Ця історія неминуче містить єврейсько-нацистських колаборантів і єврейських повстанців, які крали гроші, щоб купувати зброю, - хитка етика на кожному кроці. Лють і жорстка риторика в спогадах єврейок приголомшують.

«Ми знали, як ділитися, працювати разом, поступатися одне одному, долати перешкоди й перемагати самих себе. Тоді ми не розуміли, як сильно ці навички знадобляться нам згодом»

Важливо викладати багатогранні історії. Оповідати історії, які не будуть чорно-білими, а викликатимуть біль своєю неоднозначністю. Ми всі мусимо чесно подивитися в обличчя своєму минулому, усвідомити, що ми ж водночас є жертвами й агресором. Розуміння не обовʼязково означає прощення, але це необхідний крок до витримки й зростання.

Супер🤩, але є великий нюанс - це не художня література, це велика наукова праця, монографія. Відповідно читається не швидко і складно. Врахуйте це, коли вирішите читати.

Важко читати книжку, але авторка зібрала унікальні історії жінок і дівчат, які варті уваги. Джуді Баталіон для книжки збирала матеріал понад десять років, провела дослідження та інтерв'ю.
Книжку рекомендую прочитати тим, хто цікавиться історією.