Напевно, кожен з нас знає, що таке Голокост. Але чи чули ви про єврейський опір нацизму? А про участь в ньому жінок? До цієї книги і я не чула.

"Світло днів" - це масштабне дослідження, яке Джуді Баталіон проводила впродовж 10 років. Вона по крихтах збирала відомості про єврейських жінок, які брали участь у боротьбі проти нацистів на території Польщі під час Другої світової війни.
Їх називають "кур'єрками", дівчат і жінок, які, ризикуючи своїм життям, рятували інших євреїв, передавали цінні відомості партизанам, проносили їжу і зброю на територію гетто, влаштували збройне повстання, робили ще безліч інших справ, щоб побороти нацизм і зупинити знищення єврейської нації.

Перед початком оповіді авторка наводить імена дівчат-кур'єрок, про яких піде мова, це допомагає краще орієнтуватися у тексті і не плутатися у героях, точніше, у героїнях книги.

Далі йде цікава і захоплива розповідь про боротьбу єврейської молоді за своє виживання під час Другої світової війни. Авторка по крихтах зібрала наявну інформацію і відновила події тих днів: від приходу нацистів і створення гетто, до знищення гетто і повстання євреїв.

Визначну роль у боротьбі протів нацистів серед євреїв відіграла саме молодь. Чому? Не тільки тому, що саме молодь зазвичай хоче змін і готова до них, а й тому, що єврейське суспільство у тогочасній Польщі давало змогу своїй молоді гуртуватися і всебічно розвиватися. Діяли молодіжні угрупування, які проводили культурні заходи, вивчали історію свого народу, розвивалися фізично і духовно. Такі молодіжні осередки під час німецького вторгнення відіграли дуже важливу роль. Їх лідери і лідерки в умовах війни згуртували молодь і організували опір нациським порядкам.

Дівчата-кур'єрки боролися на рівні з хлопцями. Вони брали участь у збройному повстанні, приєднувалися до партизанських загонів або діяли самостійно. Не всі з них вижили, нажаль. Доля кожної трагічна і варта того, щоб про неї знали і пам'ятали.

Особливо мене вразила доля дівчат, які вижили під час війни, але не змогли адаптуватися до мирного життя.

Джуді Баталіон для створення цієї книги опрацювала багато матеріалу: спомини і виступи дівчат, які пережили війну, щоденники і листи тих, хто загинув, вивчила музейні експонати, звернулася до архівів, а також зустрілася і поговорила з нащадками виживших кур'єрок. Не дивно, що значну частину цієї книги відведено джерелам і архівним фотографіям.

Ця книга обділена увагою блогерів, а дарма. Вона однозначно варта уваги. Проте події, описані на її сторінках, можуть бути триггером в сучасних умовах, тож зважайте на це.