Мої враження від читання "Книги Еміля" можна визначити за кількістю стікерів. Спочатку та в кінці їх багато, а посередині вони ніби день загубилися😅 Чому ж так? Розказую: 📍Початок дуже захопливий та незвичний. Незрозуміла локація, хлопчик з мамою, що живуть у школі, в якій починають відбуватися дивні речі. Але й самі головні герої також з якимось приколами. Хлопчик Еміль не вміє спати, а його мама інколи забуває хто вона і що взагалі відбувається🤯 Переказувати сюжет не буду, бо й так усі вже напевно знають про що ця книжка, скажу лише, що вступ дуже мені сподобався. Смішні моменти та діалоги, але в той же час багато болючих, страшних та сумних подій, мова героїв дуже жива та цікава. Починають з'являтися якісь загадки та трапляються дивні події, але все ще більш менш зрозуміло, і якісь теорії щодо сюжету справджуються, тому баланс невідомого та відомого хороший. Але як тільки ми переносимося в іншу локацію (намагаюся максимально не спойлерити😅), починається ого-го, і мене занесло у вир невідомого. Дуже цікаво, але (майже) нічого незрозуміло, я б описала це так. Я вражена уявою автора, бо світ, який він малює, це щось неймовірне. Скільки незвичних істот, подій, правил цього всесвіту. Якщо шукаєте щось максимально нове та оригінальне у світі фентезі, то це сюди. Але ця книжка не стільки про фентезійне, як про психологічне, але про це розкажу пізніше. 👉🏻 Більшу частину книги автор закидає нас питаннями, на які рідко дає відповіді. Радувало, що головний герой Еміль, так само як і читачі, майже нічого не розуміє. Але у нас все накопичуються і накопичуються загадки, і мені було трохи важко втримати фокус та всю інформацію в голові, не завадило б записувати головні речі, щоб не забути😅 В якийсь момент мене почало вже трохи підбішувати те, як автор грається інтригою. Вже навіть Еміль дізнався відповідь на питання, яким автор дразнить нас сторінок 600, а ми ні! Я то розумію, чому ми мали дізнатися відповідь саме у той момент, але я вже не могла дочекатися коли ж! Коли ж ми все зрозуміємо! Коли настав момент розкриття правди, й автор вивалив на нас більшістю відповідей в одному розділі — це був неймовірний екстаз! Я б перечитала його декілька разів 😅 Не лише для того, щоб точно все зрозуміти та запам'ятати, а й тому, що це дійсно було дуже приємно: дізнатися всю історії😌 Останні сторінок сто — це мікс болю, суму та травми, прикрашені дрібкою задоволення. Загалом протягом всієї книги автор не жаліє читачів та підіймає дуже багато важких тем. Як там казав Ілларіон Павлюк: "Це світла історія про темні речі?". Якось так воно і відчувається. Я не уявляю, як боляче читати цю книгу тим, хто втратив когось з рідних, переживав біль смерті близької людини, а також життя з убитою горем людиною. Не уявляю, як читали цю історію ті, в кого було важке дитинство, кого не любили батьки, у кого були важкі стосунки з ними, у кого в дитинстві було присутнє насилля. У кого були суїцидальні думки, депресія чи апатія до життя. Коротше, список тригерів тут довжелезний. А ще уявіть, що головний герой — це дев'ятилітній хлопчик, який самотужки мусить справлятися з більшість з цих речей... Це дуже важко, боляче, страшно, і так, ця книжка може довести вас до сліз як від сміху так і від суму. Можливо, вона і стала терапевтичною для автора, але не знаю, як з читачами🤔 Я, як людина, яку безпосередньо ніколи не стосувалося більшість тем, які порушував автор, все одно відчувала сильний сум від того, що читала.🥲 Ця історія дуже емоційно мене торкнулася. Напевно, більше, аніж будь-яка інша від Ілларіона Павлюка. 📍Але не хочу лякати потенційних читачів тим, що тут все так печально. Ця книжка багатошарова та розкривається на різних рівнях, не тільки психологічному. Вона дуже смішна, діалоги це щось неймовірне, мова героїв така цікава та жива, що їхні фразочки хоч на цитати розбирай. Тут неймовірна кількість крутих та різних героїв. А їхній ріст протягом історії! Ріст не тільки Еміля, а й всіх навколо нього. Якщо любите закручені сюжети — то це сюди. Тут неоране поле для будування теорій та розбору сюжету. Я ще навіть не починала розбирати карту, а варто цим зайнятися! Впевнена, знайду там багато цікавого. І не втомлююся повторювати, який тут оригінальний фентезійний всесвіт, і я впевнена, що подібного ви ще не читали😌

Це книжка передусім про любов і тут дуже багато світла, хоча це й темне фентезі. Перед прочитанням важливо послухати інтервʼю автора, щоб зрозуміти, що й ця книга має дуже багато автобіографічних болісних моментів. Книжка виявилася непростою й доволі заплутаною: якісь згадки та натяки ти розгадуєш в процесі, якісь – розкриваються наприкінці. Таке мені дуже подобається, коли після прочитання ще довго є про що помізкувати. Щодо скандинавської міфології, якої дехто боявся, то тут насправді достатньо базових знань, а все інше просто ґуґлиться. І мені дуже сподобалось. Я немов проживала цю вандрівку з Емілем і його компанією, переживала за них і намагалася уявити цей всесвіт (наскільки могла, адже мені вже не 9 років). Так, іноді нічого не розуміла, але читала далі і потім зрозуміла 😅 Тарас Білка про цю книжку написав так: «Якщо ви думаєте, що втрачаєте емпатію – ця книга вас точно полагодить», і так, я плакала 🥺 Хочеться колись перечитати, щоби з цими новими знаннями зчитати більше сенсів. Вірити треба в любов. Решту – враховувати.

Неймовірно! 💙 Це не просте фентезі - це емоційний сюрреалізм, сеанс психотерапії. Як історія про маленького принца - казка для дорослих, так і Книга Еміля розкриється по-різному для дітей та батьків. Тому її не варто сприймати як звичайне фентезі, зациклюючись над світоустроєм чи поворотами в часі, бо це значно глибше, наче подорож через людські серця, переживання, мрії, страхи та біль. Серед усіх творів Павлюка - це найскладніший. Його можна або полюбити, або зненавидіти через закрученість сюжету, але він точно не залишить байдужим. Книга мене не відпускатиме ще дуже довго, я неодмінно прочитаю її ще раз щоб знайти всі ключі і приховані сенси. І після цієї історії хочеться ще раз обійняти своїх близьких, сказати як ти їх любиш. Тому що любов це найголовніше в нашому божевільному світі 💙

🐈 Мурчу від задоволення

❤️ Хочу ще! І ще! І ще одну!

Неймовірно, як і всі інші роботи цього автора. Безсумнівна рекомендація 🙌🏻

2026 тільки почався, але в мене вже є книга року. Це було неймовірно!

це шедевр!