Це було неймовірно!!
Нарешті історія зі Святом стала зрозумілою. Саме ця лінія мала багато поворотів. І дякую авторці за бонусний розділ про це.
Орденці. Їх тут менше, адже завʼязка йде на Морані в смертному тілі. Зоряні важко осягнути всі зміни, вона не памʼятає минулого життя, а проблеми вирішувати треба зараз.
З нетерпінням чекаю останню книгу трилогії.
Друга частина циклу і знову нічого критичного, що б не писали деякі критики. Так, у мене виникали пару разів питання щодо логічності. Але, по-перше, вони у мене часто виникають, а, по-друге, в цілому текст продуманий і послідовний. І ні, я не розумію, чому саме цей твір вибрали для критики, бо я точно читала набагато слабкіші)
Про що? Про подальший розвиток головної героїні як Богині, про реальну історію давніх подій, про кохання, про помсту та маніпулювання.
Вкотре нам пояснюють, що не треба вірити чуткам. Вірити можна лише тому, що бачив на власні очі, але й тоді можна помилитися. Тому, хоч усі навколо вважали Морану (вона і Зоряна) вбивцею, виникало певне запитання: якщо вона суцільне зло, звідки в дівчині стільки розуміння та потреби справедливості? Вона пробачає своїх мимовільних ворогів і палає ненавистю лише до головної злочинниці - Іванни. І та відповідає їй взаємністю.
"Десь усередині мене таїлася сила, якої боявся чи не весь світ, але наразі я не відчувала себе сильною. Більше ні".
Але, хоч Зоряна і думала негарно про Свята, правда знову виявилася несподіваною. Їхнє кохання пережило складні часи, але сила його подолає усі перешкоди. Тому поціновувачам романтики - дуже рекомендую)
І хоч в цілому твір написаний цікаво і послідовно, я так і не зрозуміла, на яку темряву натякав Свят і як наша богиня Весни перетворилася на богиню Смерті. Сподіваюся, третя книга усе пояснить)
"Тільки ті, що бояться, можуть бути безстрашними."
Я була спантеличена, що першу частину авторка завершила на такому досить неоднозначно значному моменті.
Тому вельми зраділа, коли друга книга дала мені можливість спостерігати за ростом головної героїні, яка не змирилась з тим, що нею скористалися, а твердо вирішила позбутись статусу пішака і самій вирішувати власну долю.
Що мені сподобалось:
🩶концепція "сірої моралі" - у творі немає однозначно добрих чи злих персонажів. Вони можуть змінювати свою позицію, що робить книгу більш реалістичною, а її героїв - живими та об'ємними.
🌇Події твору розгортаються в столиці України. Авторка поєднує реальні локації з міфологічними елементами і це створює неймовірне відчуття,що магія може існувати десь зовсім поруч з нами.
🧙♂️Цікаві персонажі. Це фентезі на основі слов'янської міфології. Тут зустрічаємо богів, істот з потойбіччя, а також непростих - людей з надзвичайними здібностями.
🍹Авторка вдало заміксувала різні жанри: ромфентезі, міське фентезі, елементи детективу, горору та містики.
🍒І як вишенька на торті - дуже зворушлива романтична лінія 🥹. Головні герої заново вчаться довіряти одне одному. Кохання надихає їх та дає їм силу боротися зі злом.
А це миле звертання "пустунко" - одночасно розчулює та смішить😅 Гумор, між іншим, займає особливе місце в стосунках закоханих.
А яка тут фантастична підтримка! До мурах...🥹
❤️🩹 "Ти мусиш знати. Якщо доведеться спуститися в пекло, я піду з тобою. Попри страх стати лихим і побачити лихою тебе. Ми пройдемо це разом."
Чого хотілося трішки більше?
🩸Я не кровожерлива), але на початку цієї частини мені не вистачило саме екшену та жорстокості. Я хотіла вірити,що у серці Зоряни вирує лють, ненависть та всепоглинаюче бажання помсти. Хоча, мушу визнати, що у фіналі авторка сповна це компенсувала😲💔
І на останок скажу, що це фентезі, яке змушує нас замислитись над тим,
що будь-хто з нас носить у собі зиму та весну, світло та темряву і лише ми обираємо, ким нам бути.
Книга наштовхує на думки про швидкоплинність людського життя та ще раз нагадує про те, що кожен день може бути останнім,
тому ВАРТО долати власні страхи,
ВАРТО жити на повну силу,
ВАРТО зізнаватися у своїх почуттях,
кохати
та цінувати тих, хто завжди і попри все поруч з нами.
🪶"Бо той, хто страху не відчуває, ніколи не матиме над ним контролю. Страх - це те, що треба долати свідомо. Інакше можна сміливо зайти в полум'я й уже ніколи з нього не вийти."
🪶"Мова.Іноді вона не просто допомагає розуміти одне одного. Іноді вона може бути чарами або навіть...зброєю."
🪶"Інколи побачити себе справжнього страшніше за будь-яке горе."
🪶"...минуле не може ранити мене більше, ніж уже ранило. Воно просто ...є."
🪶"Навіть найгірші спогади з часом розмиваються і стають стерпнішими, тоді як теперішнє завжди непередбачуване та болюче."
🪶"Велика сила в здатності прощати чужі помилки."
