«Двері у вирій» — це книга, читаючи яку відчуваєш, ніби повертаєшся додому. Вона дуже щира, тепла і водночас наповнена справжніми емоціями.
Друга частина трилогії уже глибша. Тут усе дорослішає: герої, почуття, навіть сам настрій історії.
Читаючи про відносини Зоряни та Свята, так хочеться вірити у те, що десь існують чоловіки, які вміють так кохати: щиро, попри все і до останнього подиху...
Після прочитання у мене залишилися дуже теплі відчуття. Хочеться ще трохи побути в цьому світі, тож я з нетерпінням очікую завершальну третю частину.
Анонім
Чудове завершення трилогії. Подекуди, можливо, надто очікуване та передбачуване, але це приємна та очікувана нота.
Сльози, переживання, хвилювання за улюблених персонажів. Все такий же цікавий сюжет і харизматичні герої.
Щиро дякую Тані Гуд, що провела мене, як читачку, у цей неймовірно цікавий світ.
Анонім
«Дім між трьох світів» – особлива магічна історія, яка запала мені глибоко в душу. 😌
Десь зсередини книга не відпускала ні на хвилину, в деяких моментах очі ставали по п’ять копійок і пришвидшувалося серцебиття.
Дуже тішить, що ця історія відчувається рідною, ближчою, наче більше стосується кожного не лише, тому що події відбуваються в Києві, а через те, що авторка наситила її українською міфологією (тепер навіть кортить більше схожого прочитати).
«За кожною палітуркою ховається щось особливе. Хтось особливий. ... Як хочеться їх плекати, доглядати, мов за німими істотами, що мовчки таять у собі цілі Всесвіти, а потім раз по раз перечитувати, віддаючи шану вигаданим героям-друзям.»
Ця цитата із книги повністю описує мою емоцію від неї. В саме серденько.
Анонім
Котолог
