Нові відгуки

«Двері у Вирій» - це продовження історії Зоряни, в якій вона опиняється у складному внутрішньому конфлікті між бажанням помститися Іванні за смерть батька та порятунком сестри Аврори, та між коханням до Свята. Свят стає для неї надійною опорою і джерелом сили, допомагаючи не зламатися навіть у найважчі моменти. Саме ця боротьба між помстою та любов’ю формує емоційне серце книги, роблячи Зоряну живою, справжньою і по-людськи складною героїнею. Світ Вирію, хоч і залишається загадковим і ефемерним, продовжує створювати особливу атмосферу: тут боги і духи з’являються нечасто, що додає відчуття містичності й таємничості. Ключові сюжетні події, такі як вбивство Іванни Купалою і оживлення Зоряни вже в ролі богині в обмін на загадкову угоду, відкривають нові сторони історії та готують ґрунт для подальшого розвитку у наступній книзі. Водночас деякі епізоди викликають відчуття поспіху: доля Софії, подруги Зоряни, розвивається надто швидко і залишає бажати більшої глибини, а стиснуте зізнання Свята про його походження і роль Зоряни в його порятунку могло б бути розкрито більш детально. Адже їх повʼязує частина життя, а не декілька сторінок. Загалом, це історія про дорослішання, прийняття відповідальності і готовність жити з наслідками власних виборів. Зоряна проходить через біль і сумніви, але зрештою обирає шлях, який вимагає сили і мудрості. Перша книга мені сподобалась більше. «Двері у Вирій» - це не ідеальна книга, але вона зберігає справжнє українське серце і душу. Це історія про те, як у найскладніші моменти підтримка близьких і сила любові допомагають вистояти, а вибір, хоч і важкий, робить нас сильнішими.

Прочитала книгу за пару вечорів) Непогане продовження фентезі від української авторки, яке я буду рекомендувати підліткам) Дуже цікавий міфологічний сеттинг та, особливо! український антураж) Дуже сподобалось гуляти вулицями Києва в цій книзі. Все ще породовжую ловити посилання на Гаррі Поттера😅хоча сутінкові мисливці залишились переважно в першій книзі😁 Для мене це прикольний плюс книзі) Тому читаємо 3 частину і нарешті дізнаємось, чим закінчиться історія Зоряний)

Неймовірне фентезі від української авторки! Події відбуваються у Києві, нам відкривається чарівний світ з незвичайною магією та древніми богами. У цій книзі ми знайомимось з головною героїнею, якій доведеться поринути у новий, для неї, світ магії, дізнатись неочікувану правду про себе і свою суть.

Це неймовірне українське фентезі, яке читається на одному диханні. Події розгортаються у Києві, серед знайомих назв і з українськими іменами, що додає історії ще більшої глибини й теплоти. Таня Гуд майстерно вплела в сюжет українські міфи та легенди, створивши абсолютно унікальний світ — наш, але чарівний. Під час читання мене буквально розривало від емоцій: було цікаво, іноді страшно, іноді — навіть огидно (сцена з пацюками змусила здригнутися), а ще — чуттєво, гнівно, зворушливо. Ця книжка — як гойдалка: від світлої, майже дитячої казки — до темних глибин людських рішень і наслідків. Особливо вразила сцена розправи з батьком Зоряни — вона шокувала, бо зовсім не очікувала такого повороту. А сцена 18+ здивувала, бо раніше в книзі все було майже невинно. Але найбільше мене зворушили слова: «…дім — це там, де сімʼя. І ніякі чари цього не в змозі змінити» та «любов — то найвищі чари». Ці рядки — як сердечна суть усієї історії. А фінал… Він змусив мене плакати. Не лише через сюжет, а через щиру подяку автора — таку особисту, живу, справжню. І тепер я точно знаю: я читатиму продовження.

Це книга, яка полонила моє серце♥️ Продовження, яке я проковтнула на одному подиху! Зоряна вже не та наївна дівчина, яка тільки відкривала для себе істину — тепер вона чітко знає, ким є насправді. Але справжнє випробування — не в тому, щоб прийняти свою суть, а в тому, щоб залишитися людиною, не зламатися під тягарем сили та минулого. Свят, з його постійними недомовками й загадковістю, тримає в напрузі протягом усієї історії. Я весь час відчувала, що він щось ховає... і не даремно! А угода між ним і Купалом стала для мене справжнім шоком, хоч і вибору не було. Це той момент, коли здається, що розумієш світ, а потім автор майстерно ламає всі твої уявлення. Мене дуже зачепила атмосфера книги: українська міфологія оживає так природно, ніби це частина нашого повсякденного життя. Інтрига, несподівані повороти, глибокі емоції — усе це робить історію живою й незабутньою. 
Фінал трішки відкрив таємниці, але залишив достатньо запитань, щоб я з нетерпінням чекала на продовження. Бо відчувається: справжня битва тільки починається!

Чудове українське фентезі, наповнене нашою міфологією, такого я ще не читала. Цікава книга, сюжет мені дуже нагадує «Місто кісток» Касандри Клер, а головна героїня схожа на Емілію з «Королівства нечестивих». Оформлення книги дуже красиве. Дуже цікава оригінальна ідея книги, події відбуваються у сучасному Києві, у домі, що знаходиться між трьох світів: Явосвітом, Потойбіччям та Вирієм. У домі проживають орденці, так звані непрості, які оберігають звичайних людей від вихідців із Потойбіччя. Сам сюжет і ідея насправді дуже гарні, читалось дуже легко і цікаво, особливо з оверлеями, продовження я точно читатиму. Але виконання авторки як на мене дещо слабувате, дії героїв для мене були дивні: то Лукіан спочатку хижо сприймає Зоряну, то рятує її від смерті, якимось незрозумілим чином дізнавшись де вона і з’являється в найпотрібніший момент. Кінцівку авторка взагалі дивно прописала, іде битва, Зоряні приходиться тікати зі словами I’ll be back і вона іде до своєї кімнати і що вона робить? Правильно, купається у ванні. Ну не дивно? І тільки скупавшись вона іде визволяти друга. Врятувавши друга вони знову повертаються до її кімнати, і що вони роблять? Рятують решту друзів або тікають – було б логічно сказати. А ні, знову ванна і лягають спати в цьому ж домі де є небезпека і потрібна допомога. Тут у мене тріхи поїхав дах. Сподіваюсь в наступних частинах авторка більше розкриє всесвіт і надасть більше відповідей.

Дуже вчасно ця книжка потрапила до мене, що аж неймовірно, як завжди в нашому житті все приходить у потрібний час. Так до душі зараз занурюватись у словʼянську міфологію, культуру, традиції нашого єства. Ця книжка стала для мене затишком, тому що таку літературу я читала в юності, вона прям занурює в читацьке дитинство. Цікавий, оригінальний сюжет, персонажі, до яких швидко звикаєш, достатньо екшену і непідробної дійсності. Не ідеалізовані рішення, кроки головної героїні, а реальні, без рожевих окулярів. Без цих довгих пауз перед тим як над тобою здіймають ніж, а потім хтось приходить на допомогу, або героїня стає супергеройкою. Ні, реальні, криваві розбірки. Дуже важливою для мене була романтизація і сцена кохання, без цієї нині популярної тотальної порнографії, від якої верне, та і при цьому не занадто солодко. Все як має бути. Мені книжка принесла величезне задоволення, враховуючи мої періодичні нечитуни, тому скоро почну другу частину і вже з нетерпінням чекаю третю. Тішить, що молоді таланти існують в українській літературі, бо, особисто для мене, сучасні українськІ автори не всі, а одиниці дійсно здаються вартими уваги. Враховуючи обставини нашого життя, існує тільки одне бажання — читати якісну прозу, не гаяти свої хвилини життя на пусте.

"Тільки ті, що бояться, можуть бути безстрашними." Я була спантеличена, що першу частину авторка завершила на такому досить неоднозначно значному моменті. Тому вельми зраділа, коли друга книга дала мені можливість спостерігати за ростом головної героїні, яка не змирилась з тим, що нею скористалися, а твердо вирішила позбутись статусу пішака і самій вирішувати власну долю. Що мені сподобалось: 🩶концепція "сірої моралі" - у творі немає однозначно добрих чи злих персонажів. Вони можуть змінювати свою позицію, що робить книгу більш реалістичною, а її героїв - живими та об'ємними. 🌇Події твору розгортаються в столиці України. Авторка поєднує реальні локації з міфологічними елементами і це створює неймовірне відчуття,що магія може існувати десь зовсім поруч з нами. 🧙‍♂️Цікаві персонажі. Це фентезі на основі слов'янської міфології. Тут зустрічаємо богів, істот з потойбіччя, а також непростих - людей з надзвичайними здібностями. 🍹Авторка вдало заміксувала різні жанри: ромфентезі, міське фентезі, елементи детективу, горору та містики. 🍒І як вишенька на торті - дуже зворушлива романтична лінія 🥹. Головні герої заново вчаться довіряти одне одному. Кохання надихає їх та дає їм силу боротися зі злом. А це миле звертання "пустунко" - одночасно розчулює та смішить😅 Гумор, між іншим, займає особливе місце в стосунках закоханих. А яка тут фантастична підтримка! До мурах...🥹 ❤️‍🩹 "Ти мусиш знати. Якщо доведеться спуститися в пекло, я піду з тобою. Попри страх стати лихим і побачити лихою тебе. Ми пройдемо це разом." Чого хотілося трішки більше? 🩸Я не кровожерлива), але на початку цієї частини мені не вистачило саме екшену та жорстокості. Я хотіла вірити,що у серці Зоряни вирує лють, ненависть та всепоглинаюче бажання помсти. Хоча, мушу визнати, що у фіналі авторка сповна це компенсувала😲💔 І на останок скажу, що це фентезі, яке змушує нас замислитись над тим, що будь-хто з нас носить у собі зиму та весну, світло та темряву і лише ми обираємо, ким нам бути. Книга наштовхує на думки про швидкоплинність людського життя та ще раз нагадує про те, що кожен день може бути останнім, тому ВАРТО долати власні страхи, ВАРТО жити на повну силу, ВАРТО зізнаватися у своїх почуттях, кохати та цінувати тих, хто завжди і попри все поруч з нами. 🪶"Бо той, хто страху не відчуває, ніколи не матиме над ним контролю. Страх - це те, що треба долати свідомо. Інакше можна сміливо зайти в полум'я й уже ніколи з нього не вийти." 🪶"Мова.Іноді вона не просто допомагає розуміти одне одного. Іноді вона може бути чарами або навіть...зброєю." 🪶"Інколи побачити себе справжнього страшніше за будь-яке горе." 🪶"...минуле не може ранити мене більше, ніж уже ранило. Воно просто ...є." 🪶"Навіть найгірші спогади з часом розмиваються і стають стерпнішими, тоді як теперішнє завжди непередбачуване та болюче." 🪶"Велика сила в здатності прощати чужі помилки."