Сп’янілі від кохання

"Сп'янілі від кохання" - Джасмін Гілларі 🍷✨

Хочу поділитися відгуком на цікаву, легку та атмосферну книгу, яка мене приємно вразила.

💡 Про що вона?

Це історія досить нетипових стосунків між двома людьми, які мають різницю у віці. Але цього разу не класичний варіант "старший чоловік = молодша дівчина", а навпаки!

👩 Марго — успішна, впевнена в собі жінка, яка керує сімейним виноробним бізнесом. Вона сильна, вольова, звикла тримати все під контролем.

👦 Люк — її підлеглий, молодший на кілька років, добрий, харизматичний і буквально золотистий ретривер у людському обличчі 😍

📌 Що мені сподобалось у книзі?

✔️ Динаміка стосунків. Герої одразу зачіпають одне одного, між ними відчувається іскра. Вони спілкуються на рівних, хоча є і гра "бос – підлеглий".

✔️ Герої не лише як пара, а й окремі особистості. Авторка детально описує життя кожного з них, їхні минулі переживання та проблеми.

✔️ Гумор! 😂 Книга написана легко і невимушено, є багато веселих моментів, які змушують сміятися.

✔️ Романтика. Це історія про дорослі емоції, взаємну повагу і підтримку. Тут немає типових драми або токсичних відносин – все збалансовано.

✔️ Атмосфера! Виноробня, сімейний бізнес, багато-багато вина, відчуття літа і теплого настрою – все це робить книгу неймовірно затишною.

🔥 Що варто знати?

💋 У книзі є сцени 18+, але вони дуже гармонійні, десь на межі 16+ / 18+

💬 Цитата, яка запам'яталася:
"Удавай, поки не вдасться" – Марго

📚 Кому сподобається ця книга?

🔹 Тим, хто хоче легку, романтичну історію без зайвого драматизму.
🔹 Тим, хто любить нестандартні стосунки та харизматичних героїв.
🔹 Тим, хто шукає книгу з гумором і атмосферою, що занурює у світ виноробства та сімейного бізнесу.

✨ Вердикт:
Якщо вам хочеться невимушену, романтичну історію з гумором та приємним вайбом, ця книга – ідеальний варіант! 💛

"Сп’янілі від кохання" Дж. Гіллорі - дуже симпатична книжка про ван найт стенд, який переріс у романтичне кохання. Вона – 30+ гендиректорка винарні, він – молодший за неї айтішник, який на літо випадково влаштувався на її винарню… вже після того, як вони переспали.
Місце дії небанальне – сімейна винарня у долині Напа, і це мене одразу привабило, як і деякі описані деталі винного бізнесу, і обкладинка – насичено вишнева, з виноградними лозами і чудовим, терпким запахом типографських сторінок.
Пристрасть, тобто анонсовані любовні сцени, не вражають, а от романтичний бік прописаний добре, життєво так, бо по результатах однієї події він і вона накручують себе з абсолютно різних причин.
Марго страждає, що Люк молодший за неї на цілих 5 (!) років, і звик до пружніших жінок у ліжку, і прямо в ліжку РАПТОМ усвідомить, що вона старша і буде караул! (тут я подумки зверхньо піднімаю брову, бо ну камон).
Люк переживає, що Марго вважатиме його нездарою або немужнім, якщо дізнається, що він покинув свою мегапрестижну роботу в IT, бо не витримав тиску.
Момент книги, який був мені, як тепла ковдрочка – чоловіки в цій книзі охоче готують і випікають, щоб підтримати своїх жінок. Чоловік менеджерки зробив кавовий торт для співробітників і приніс їй на роботу. Брат Марго наробив їй маффінів з цедрою і чорницею за сімейним рецептом, щоб підтримати її перед важливою бізнес-подією. Коротко кажучи, моя мова кохання – це їжа))
Момент книги, який мене вибісив — Люк якось взагалі не заморочувався казати Марго про зміни в своєму житті, тягнув до останнього, хоча вони вже були парою, і це стосувалося і її також. Мене це тригернуло. Марго теж психонула і була цілком права, я її підтримую.
Загалом це книжка про двох звичайних людей, які відчули шалений потяг і реалізували його, а потім зненацька зрозуміли, що хочуть одне з одним більшого. І стараються, як можуть, а ще воюють зі своїми тарганами в головах. І в процесі смакують добре вино.
Мила книжка, якщо вам попаде в настрій.

Це була така мила та легка історія😍 Правду кажуть, що її краще читати з келихом вина, тому що історія тут про виноробню.

Перший раз читаю про те, де босс — вона, а він — її підлеглий. І це було так гаряче і емоційно.

А ще тут є невелика різниця в віці. Вона старша 🤭 Герої прописані ідеально, хімія між ними теж. Ні на хвилиночку не було нудно і хотілося читати. Єдине, що мені не подобається тут шрифт, маленькій був після книги РМ.

Я, людинка, яка любить жити в маленьких містах і мрію про це, то описи такого міста просто ідеальні для мене. Це знаєте, таке село, де всі один одного знають😂

В кінці для мене була не зрозуміла сварка, типу, ніби то вона і не потрібна була тут і її просто додали, щоб не було все так гладко. Але добре, коли все добре.

Головний герой трішки подбішував своєю нерішучістю і не вмінням говорити людям правду. А так дуже і дуже непогана історія.

Щоб відпочити — те, що треба.