Знайди мене

Наче і книга читалась легко, сюжет доволі динамічний, написано гарно, але мене не захопило. Складалось таке враження, наче я все це вже читала десь. Вбивство доволі слабеньке, нічого жорстокого, ніякої «розчлєньонкі». Більше мені сподобалась саме лінія з сімейними таємницями, розбір психологічних проблем і травм, ніж детективна лінія. Взагалі детективна мені не сподобалась. Дуже слабка особистість, її більше цікавили брудна білизна, ніж саме розслідування. В мене складалось враження, наче вона насолоджується бідами, які спіткали цю сімʼю. Прорив вона в розслідуванні не зробила, по суті більшу частину роботи за неї зробили інші люди. Тинялась вона, всіх розпитувала і за щасливим збігом ото і знайшла вбивцю. Не в захваті я від неї.

Нарешті я знайшла трилер-детектив, який мені ну дууже сподобався ❤️ Останні книги були такі слабенькі.

Це було динамічно, напружено та цікаво. Почала читати її ввечері, а зранку вже дочитала, і то не могла відірватися, бо глава завжди закінчувалась на чомусь цікавому.

Герої класно прописані, їх легко уявляти. Головними у розповіді є детективка Ніна та героїня Ґрей, у якій зникає чоловік і історія будується на його пошуках.

В Ґрейс є проблема- алкоголь, іноді було важкувато читати, бо я не люблю коли так йде розповідь і ти думаєш: чи це правда, чи ні? Це реальні думки чи це алкоголь?

Сюжет динамічний, загадковості вдосталь, інтерес читача тримає і чи не саме це є ознакою гарної книги, коли неможливо відірватись?

Шоком для мене був неочікуваний кінець в неочікуваному кінці😂 Я про таке навіть не думала. Багато було варіантів розвитку подій протягом книги, але точно не цей.

Тому я дуже раджу всім, хто любить полоскотати собі нерви🤭

Захоплива зимова історія із атмосферою південного американського містечка, де й сьогодні не всі пересічні мешканці усвідомили, що рабство вже не те, шоп в моді, м'яко кажучи, а жінка — теж людина™.

🍷 Ґрей Ґодфрі (в дівоцтві — Кінг, про що її родина нагадую кожного зручного і незручного момента) разом із своїм чоловіком приїздить на Різдво до рідного містечка. Ґрей Ґодфрі страждає від алкоголізму, який супроводжується провалами в пам'яті. На вечірці вона очікувано напивається, починає вішатися на свого старого бойфренда та цілуватися з ним, що бачить її чоловік. Сварка, гвалт, бац! - і ранок, коли вона в ліжєчку, а чоловіка немає.

🌕 Питання "куди ж подівся чоловік?" стане ключем для виявлення старих травм та оприявнить дуже страшні та травмуючі події в дитинстві Ґрей Ґодфрі (ну, в цілому і так зрозуміло, що в пляшці вона шукала не розваг).

💎 Мені сподобалося. І темп оповіді, і фактурні герої (декого хотілося навернуть пильним мішком по голові, а декого — підбадьорити), і достатньо розкиданих підказок, аби читач міг паралельно із детективкою шукати правди.

🖤 І те, що я називаю доданою вартістю в жанрових книгах також присутнє. На обговоренні ми змогли поговорити і про расизм та його побутові прояви, і оцей дивний світоустрій, де жінці чомусь достатньо бути лише ідеальним фоном для чоловіка, і насилля та його прояви. Дісталося трішки католицьким школам (так, можливо ми тут продемонстрували досить стереотипні думки) та задусі маленького містечка, де кожен знає, хто що ховає.

🐱 А ще доволі багато говорили про те, чи варто втручатися в життя інших, якщо ти точно бачиш, що там коїться якась хєрь.

🪶 Можу щиро сказати, що це однозначно #Дафа_радить, чудовий зимовий трилер, хоча звісно, що він доволі одноразовий (що не робить його гіршим, насправді).