Тепло і затишно — це те, що прийшло мені на думку, дочитавши останній абзац.
Це було легко, невимушено, інтригуюче.
Хоч я полюбляю більш динамічні сюжети, але ця Марлівська компанія різношерстних подружок, хобі яких — розслідувати злочини за чаркою тернівки у вітальні біля каміну 🤭 змогла підкорити мене своєю добродушною нав'язливістю і бажанням пхати свого носа далі, чим це робила поліція, проводячи офіційне розслідування.
Це такий камерний, спокійний детектив за ходом подій якого, я спостерігала з цікавістю. Мені так само було невтямки, як можна скоїти злочин за зачиненими дверима. Я все чекала на таємний хід у стіні, але все виявилось не так банально))
Тихо, без зайвої метушні жінки розплутували клубок з мотивів та варіантів скоєння вбивcтвa поважного пана. Який на сконі років вирішив одружитися на молодій доглядальниці і звісно ж не обійшлося без ображених дітей пана 🤫
Мені сподобалось, що у фіналі все чітко прояснилось, логічно і без нестиковок. Мотив — згідно з класикою жанру) Хоча я не підозрювала справжнього зачинщика всього і це дивно, бо він виявився доволі передбачуваним 🙈 значить автору вдалося мене відволікти на розмірений темп життя Марловців)
Це друга книга про тих самих героїв, але я не читала першу і це не завадило мені насолодитися продовженням. Адже розслідування не пов'язані між собою. Тому не обов'язково притримуватися порядку 😉
Місіс Джудит Потс запрошує на весілля багатій Пітер Бейлі, все ніби й нічого, однак є одне «але» - вони геть не знайомі і мені це видалось вкрай підозрілим, зважаючи на жанр книги.
Історія схожа на твори Агати Крісті, однак в ній є щось інтригуюче, що не дає мені закрити книгу від нудьги, як я це робила з творами королеви детективів. Досить неспішний сюжет, однак цікавий!
Єдине, що мене трішки дратувало, що три подруги похилого віку так професійно розвʼязували злочин і поліція особливо не була проти. У них були такі криміналістичні знання, що самі криміналісти можуть позаздрити. Однак ніде не згадується, що принаймні у когось з них є звʼязок з професією криміналіста чи детектива.
Однак, без цих трьох детектив вийшов би сухим і нудним, тому вони для мене були важливіші в сюжеті ніж саме вбивство😂, адже жінки цікаво мислили, мали чудові здогадки і теорії, відмінно працювали в команді🔥 Ще хочу сказати, що фінал для мене був очевидним, однак читала з цікавістю.
Точно впевнена, що хочу дізнатись, що ж було у першій частині, тому маю в планах придбати її🔥
Недолік у цієї книги один: вона надто швидко закінчується.
Отже, продовження пригод невгамовної 78-річної Джудіт Потс з містечка Марлов, яка знову замість спокійної пенсії – читай: складати та розгадувати кросворди, плавати в Темзі, обговорювати сусідів та пити чай – змушена шукати вбивцю. А ще й спочатку довести поліції, що сера Пітера Бейлі таки вбили, нехай його смерть і скидається на нещасний випадок, бо все не так чисто у цій справі.
Разом з подругами Бекс і Сузі, активна сіньйор-вумен проводить слідчі експерименти, шпигує та вистежує. А ще складає та розгадує кросворди, плаває в Темзі, обговорює сусідів та п’є чай. Вельми насичена старість, аж потроху починаєш їй заздрити.
Роман прекрасно написаний, легко й невимушено, і захоплює настільки, що можна втрати лік часу. але при цьому читається дуже швидко і, як я вже казала, надто швидко закінчується.
Окрім самої Джудіт, ми починаємо трішки більше дізнаватися про її подруг. І Бекс, і Сузі тут не просто собі тло для того, аби на контрасті показати, яка головна героїня метка, розумна і уважна. Кожна з них має достатню кількість ефірного часу, умовно кажучи, аби постати перед читачем не картонкою, а повноцінними персонажками, яким легко співчувати, переживати за їхні долі і навіть намагатися дати поради, як викрутитися із певного незручного становища.
Парочка другорядних персонажів-кросвордистів – це просто моя любов. І моя мама, яка читає виключно детективи, також їх відмітила особливо.
Для себе зрозуміла, що жанр cosy crime – це прекрасне рішення, коли хочеться чогось теплого, але не приторно-солодкого, простенького, але односкладного, і достатньо наївного, але не такого, аби закочувати очі на кожній сторінці.
Щире й безкомпромісне #Дафа_радить