Ще одна чудова книга. Особисто для мене і, переконана, для всіх поціновувачів класичного детективу. Це друга книга у циклі, але й сподобалася вона мені навіть більше, бо головні героїні поводилися природньо, і в мене не було шансу вигукнути:"Не вірю!" Бо життя таке бентежне, усе може статися...
Про що? Про розслідування вбивства, що відбулося у класичних традиціях Аґати Крісті - за зачиненими дверима в кімнаті на чоловіка впала стара важезна шафа. Усе б нічого, але у той час відбувався прийом на честь майбутнього весілля, то ж поруч було безліч людей, які могли засвідчити, що усі можливі підозрювані були в інших місцях. Але ж для чогось було покликано наших трьох подруг: пенсіонерку з гострим розумом, няню для собак та дружину вікарія, які відразу взяли справу у свої тендітні, але хвацькі ручки, тим більше, що їм цього разу допомагала їхня приятелька- поліцейська.
."..наприкінці листопада сер Пітер виганяє Тристрама з хати після бурхливої сварки, забороняє приходити на весілля, а приблизно за тиждень по тому складає цілком новий заповіт - свою страховку, як він пояснює Ендрю. На той раз, якщо син спробує вбити його до шлюбу."
Але вбивство сталося, то ж читати буде цікаво. Тим більше, що автор додав до основної розповіді кілька відгалужень, романтичних і соціальних, чим доречно збагатив цю історію.
Щодо відгадки вбивці - про дещо я здогадалася, про щось ні, але, раптом що, у кінці буде традиційна розповідь головної героїні - що, як, коли і чому. Класичний детектив - він такий, усе йде за правилами)