Loading...

Пачінко

RDT оцінка
9.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Очікується з 30.11.2024
Передзамовлення
500 грн
0 грн
Рекомендована роздрібна ціна
500 грн
1
Про книжку
Код товару
116359
Видавництво
Рік видання
Палітурка
Мова
Українська
Оригінальна назва
Pachinko by Min Jin Lee
Кількість сторінок
480
Формат (мм)
210 x 140
Вага
0.569
ISBN
9786175232101
Опис

Багатошарова історія про чотири покоління однієї корейської родини, що намагається вижити в Японії

У 1900-х роках юна Санджа закохується в багатого незнайомця, однак замість обіцяних золотих гір отримує розбите серце: дівчина дізнається, що вагітна, а її коханий вже одружений. Горда Санджа, яка не бажає бути його утриманкою, приймає пропозицію місцевого м'якосердого священника й переїжджає до Японії.

Саме це рішення Санджо назавжди розірвати зв’язок з рідним домом й закладає початок фундаментальній історичній сазі, що розповідає про амбіції, самопожертву та нелегку долю корейських іммігрантів в Японії.

Чому варто прочитати книжку «Пачінко»?

  • Глибока, багатошарова та захоплива історія корейської сім’ї в Японії 20-го століття, що намагається вибороти своє право на вільне й щасливе життя.
  • Елегантний, чуттєвий та інтимний роман про взаємозв’язок поколінь, пошук свого місця у цьому житті й спроби знайти місце, яке можна кликати домом.
  • Драматична історія в неперевершеному оформленні, яка порушує питання жертовності, амбіцій та вірності.
Враження читачів
RDT оцінка
9.0
1
Ваша оцінка
відгуків
1
Експерт
9
19.11.2024
Родинна сага чотирьох поколінь корейців, які змушені жити в Японії, як емігранти.

Що я знала про окупацію Корей Японією до цього роману? Приблизно нічого 😅 Саме тому одним з шарів задоволення було саме пізнання нового.

Попри те, що фізично книга намагалася позбавити мене очей (там дуже дрібний сірий та нечіткий шрифт із дуже малим міжстрочним інтервалом), від самої історії я отримала купу задоволення.

По-перше, абсолютна терра інкогніта для мене — Корея, Японія, все 20 століття. Інша культура, часто — геть інша, до майже різновидового відчуття, інші паттерни нормальності (ну, наприклад, один з героїв розірвав стосунки із батьками, буквально заявив, що він їм більше не син, але все життя продовжував надсилати гроші матері, бо всі діти мають надсилати гроші батькам, навіть якщо самі голодують. А до чого тоді була ота демонстрація відчуження?).

Але при цьому такі зрозумілі моменти із життям в окупації, із намаганням не забути й зберегти свою ідентичність, із унормованим перебуванням в положенні людей -надцятого сорту, із висміюванням твоєї мови etc etc.

По-друге, сам формат родинної саги, коли тобі описують життя кількох поколінь — це те, що я дуже люблю в таких от романах "за життя". Так, наче ти стаєш частиною цієї родини і можеш підтримати розмову про бабусю, племінників і непутящого дядька Толіка, який знову запив.

Мене бісили деякі герої так, наче це мої родичі, які приїхали погостювати й затрималися щось вже надто довго. А якщо тебе бісить вигаданий персонаж як живий, то це хіба не найкраща похвала авторці?

Опукла історія, нативне занурення у культуру та час іншої цивілізації (майже), дуже живі та яскраві герої. Це однозначне #Дафа_радить!