Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства, Керолайн Грем

Опис

«Хто подумав би, що в селі на триста душ так багато гріха?»
Перша загадка інспектора Барнабі
Для фанатів інспектора Барнабі й серіалу «Суто англійські вбивства»

Дуже часто в гонитві за все більш сенсаційними, а іноді й жалюгідними сюжетними лініями втрачається цікавість до людини. І хоча результати такої погоні можуть бути настільки ж захопливими, наскільки популярними, безумовно необхідний для хорошої детективної історії елемент може втратитися.

Але не впадайте у відчай! Ви побачите, що в книжках Грем цей гуманізм відновлено, тож драма більш реалістична, а задоволення — абсолютне. Приємного читання!

Джон Неттлз, британський актор, зіграв старшого інспектора Барнабі в детективному серіалі «Суто англійські вбивства»

Беджерс-Дріфт — тихе англійське село з вікарієм, місцевим незграбним лікарем і доброю старою вчителькою міс Сімпсон, яку одного ранку знаходять мертвою. Ця раптова смерть не дає спокою її близькій подрузі міс Беллрінгер, яка вперто набридає поліції із проханнями відкрити слідство. І саме тоді, коли за справу береться старший інспектор Барнабі, Беджерс-Дріфт розкриває свою справжню сутність — один за одним виринають давні забуті вбивства, подружні зради, ревнощі, суперництво, шпигунство й шантаж. Чи вдасться Барнабі розплутати клубок таємниць швидше, ніж вбивця обере наступну жертву?

Поєднання жорстоких злочинів, гумору й ідилічної природи принесли славу інспектору Барнабі не лише на сторінках детективів Керолайн Грем, а й в екранізації «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом в головній ролі.

Чому варто прочитати книжку «Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства»?

Різке протиставлення жорстоких вбивств, тонкого гумору й ідилічної сільської місцевості та природи триматимуть у напрузі до останньої сторінки.
Роман було екранізовано, як перший телеепізод британської кримінальної драми «Суто англійські вбивства» з Джоном Неттлзом у ролі старшого інспектора Тома Барнабі.
У 2019 році The Guardian включив роман до списку 10 найкращих детективних романів золотого віку світової літератури.
Увійшов до списку «100 найкращих кримінальних романів усіх часів», опублікованого британською Асоціацією письменників кримінального жанру (British-based Crime Writers' Association, 1990), а також отримав премію Macavity Award за «Найкращий дебютний роман» (1989) і був номінований на премію «Ентоні» (1989) та премію «Агата» (1988).

Цитати:

Із того дня почалася їхня вдавана ворожнеча. Щороку подруги іноді разом, а іноді поодинці вирушали в путь, прагнучи знайти новий екземпляр. З великими надіями, гострим поглядом та блокнотами з олівчиками напоготові вони прошукували тьмяні букові ліси. Перша, хто знаходила рослину, влаштовувала переможеній вишукане чаювання як такий собі утішний приз. Орхідея розквітала рідко та, через складну систему кореневищ, не завжди двічі на тому самому місці. За останні п’ять років подруги починали пошук все раніше й раніше. Кожна знала, що інша так робить, але жодна про це не згадувала.

За тридцять років спостерігання і слухання він переконався, що ніхто ніколи не поводиться несхоже на себе. Інші сприймають за характер людини комбінацію (чи брак) певних соціальних, освітніх і матеріальних активів — якісь поверхові речі. Справжній характер проявляється, коли ці нашарування знято. Старший інспектор вірив, що кожен спроможний на все. І, як не дивно, ця думка не пригнічувала. Барнабі навіть вважав її не песимістичною, а радше єдиною раціональною для поліцейського.

Однак міс Сімпсон в останній день свого життя, за словами людини, яка близько знала її з самого дитинства, зробила кілька абсолютно нехарактерних для себе речей.

Стрьомно, подумав Трой. Сірий та аскетичний будинок зіщулився біля самого лісу, як горбата жаба. Попри теплий день, сержант здригнувся. Легко було уявити відьму, яка виповзає звідти та хапає Гензеля і Гретель. Якісь казки Грімм. Він злегка посміхнувся своїй дотепності та подумав, чи не поділитися жартом із Барнабі, але вирішив цього не робити. Проблем сьогодні і так вистачало.

Коли вони наблизилися до ґанку, вийшло сонце, і його промені вдарили у південну стіну. Кремінь на стінах запалав, граючи найтоншими відтінками. Барнабі торкнувся одного з камінців. Схожий на величезний льодяник, увесь в ірисково-коричневі та кремові смужки. Він постукав у двері. Ніхто не відповів.

Барнабі дуже чітко запам’ятав цей момент. Коли він поклав слухавку, з’явилося найсильніше відчуття: механізм справи, який, здавалося, геть зупинився через алібі, недоведені та недовідні ствердження та свідоме бажання обдурити з боку принаймні двох осіб, знову рушив. Хоча він і не міг знати, з якою швидкістю механізм набере ходу або чия рука, поки йому невідома, з такими жахливими наслідками встромлятиме палички в коліщатка.

Відгуки

Персонажі сильні, з безперечно темною стороною, а сюжет достатньо закручений, щоб поставити в глухий кут навіть найкмітливіших.

The Washington Post

В кращих англійських традиціях детективу. Сержант Барнабі стає уособленням тихого інтелігентного копа з незворушним гумором і водночас гострим розуміння того, що спонукає людей до вчинків. «Беджерс-Дріфт. Суто англійські вбивства» — дебют інспектора Барнабі та переконливий доказ того, що Керолайн Грем справді найкраща письменниця-детективістка з часів Аґати Крісті.

Sunday Times of London