Вогонь Півночі. Всі мої Ключі і Ґайя. Книга 2

Це у нас друга частина з дилогії «Всі мої ключі і Ґайя», і вона мені сподобалась більше за першу)

Ґайя та Іґніс продовжують пригоди, але все стає серйознішим і більш заплутаним, коли Іґніса звинувачують у вбивстві, його батьки — зникли, а на місці рідного містечка — попелище, і відповідей ніхто не дасть просто так.

Мені зайшло більше, коли проблеми цієї парочки стали більш реальними та насущними, ніж ота незрозуміла небезпека, від якої треба рятувати Ґайю. До того ж нам в цій частині розкрили більше другорядних героїв (Стрей і Марні🥰), то ж було цікавіше вже спостерігати за різними подіями.

Також тут розвивається (при чому досить швидко) романтична лінія, і, хоча я бачила спойлери у вигляді оверлеїв, все рівно дуже було мило🤭 В кінці я навіть просльозилась трішки (але то від щастя🌚)

Від першої книги були двоякі враження з приводу Ґайї, бо вона була дуже ідеальна, а її сили/звʼязок з ключем працював на руку завжди, коли їй це було треба, і так само і спогади повертались в зручний час. Але в цій частині все ж таки додали трохи реальності їй, що мене порадувало)

Ну і головний герой, Іґніс)) Він мені сподобався ще в першій частині, в першу чергу через те, що оповідь йде переважно від його особи, то ж ми пізнаємо його найкраще. Але в цій частині він ну просто герой) Бачить, що кохає — одягнув каблучку (чотири каблучки!). Молодець!!! Але і не тільки тому герой, звісно) Йому тут добряче дістається з усіх сторін, і багато хто на його місці вже б здались, але Іґніс — не з такої сім’ї, як другі)) Він — С)

Загалом, я дуже рада, що познайомилася з цією історією і відкрила для себе ще одну українську авторку. Поки не знаю, чи хочу прочитати «Академію Аматерасу» чи інші книги Матолінець, але чому б і ні)

Рекомендую любителям пригодницького фентезі (але спершу прочитайте "Всі мої ключі і Ґайя", бо то ж перша частина))

Я щиро люблю книги Наталі за затишну атмосферу, переплетіння міфологій і чудових героїв, за якими цікаво спостерігати. Але з другою частиною пригод Іґніса та Ґайї у мене любові не вийшло.

Так, це все ще чарівна пригода яка почалася з угоди мага та людини, але мандрівка добігає кінця і концентрація подій, дій та інформації зашкалює. У якийсь момент я зрозуміла, що для мене цього забагато. Забагато неочікуваних поворотів, забагато агресії великого С, забагато крутості деяких героїв, бо я не можу в це все повірити і прийняти.

Шалений темп і купа деталей завадили мені насолодитися атмосферою та взаємодією героїв. І під кінець мене засмутило те, що фінальне протистояння звелося до проблем трьох великих родин, тоді як те, за чим мені було найцікавіше спостерігати виявилося просто пшиком.
Ця історія ідеально підійде шанувальникам стрімких сюжетів з купою неочікуваних твістів та епічною розв'язкою, а от я під кінець року, як виявилося, хочу чогось спокійнішого. Неочікувано це для мене.

Якщо перша книга мені просто сподобалась, вона була доволі непогана і гарно познайомила з новим світом, то від другої я не могла відірватись! О, Іґніс! Це тепер один із моїх найулюбленіших чоловічих персонажів. Кожен його новий вчинок підкорював знов і знов, а серце розбивалось на шматки. Вам просто треба це прочитати.

Продовження пригод Ґайї і Іґніса просто перевершили усі мої сподівання. Я очікувала приємної фентезі казочки, а отримала доросле dark фентезі з ледве приємною кінцівкою. Чесно, була цим вражена і якщо книги будуть перевидаватися, то тут точно треба міняти обкладинки на більш темний вайб.

Мені сподобалось все. Ви знаєте, зі мною таке трапляється рідко, але для мене поки це найкраща книга українського автора, яку я читала. Вже купила собі "Керамічні серця", щоб знов відчути щось подібне. Тут було стільки суму, болі, надії, а головне любові і радості. Сімейні стосунки показують усю повноту емоцій і підтримки, що якими б не були непорозуміння, рідні завжди стануть за тебе горою. Це так важливо.

Стосунки наших головних героїв набрали тут просто шалених обертів. Я отримала від них усього що хотіла і навіть більше. Це було так щемко, класно, романтично і по справжньому, що навіть без опису інтимної сцени я нічого не втратила. Так так, піструнці в книзі виявляється не головні, все ж таки сюжет і класне написання книги роблять свою справу.

Я дуже хочу читати більше класних книг. Щоб мені подобалась кожна, але поки такого не стається, я просто рада що в потрібний час мені трапилась історія Ґаїї і Іґніса і я дуже хочу, щоб вам вона сподобалась так само як і мені.