Наталія Матолінець

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання.

Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час 💔

Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше.

🫶"Тримай землю!" написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю да дрібкою абсурду.
🫶"Дальні покої" зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі.

Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно.

Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією 😉

Я щиро люблю книги Наталі за затишну атмосферу, переплетіння міфологій і чудових героїв, за якими цікаво спостерігати. Але з другою частиною пригод Іґніса та Ґайї у мене любові не вийшло.

Так, це все ще чарівна пригода яка почалася з угоди мага та людини, але мандрівка добігає кінця і концентрація подій, дій та інформації зашкалює. У якийсь момент я зрозуміла, що для мене цього забагато. Забагато неочікуваних поворотів, забагато агресії великого С, забагато крутості деяких героїв, бо я не можу в це все повірити і прийняти.

Шалений темп і купа деталей завадили мені насолодитися атмосферою та взаємодією героїв. І під кінець мене засмутило те, що фінальне протистояння звелося до проблем трьох великих родин, тоді як те, за чим мені було найцікавіше спостерігати виявилося просто пшиком.
Ця історія ідеально підійде шанувальникам стрімких сюжетів з купою неочікуваних твістів та епічною розв'язкою, а от я під кінець року, як виявилося, хочу чогось спокійнішого. Неочікувано це для мене.

Я вже трохи знайома з творчістю та її книги незмінно захоплюють своєю атмосферою.
Так сталося і з «Гессі». Ніжна, майже зефірна історія дивної-дивної дівчинки Гестії Амалії, якій судилося бути втіленням душі великої богині, зачаровує. Чи може обійтися тут без пригод? Звісно, ні! Проте пригоди ці досить неспішні, без карколомних поворотів сюжету.

Мені сподобалося як прописані персонажі, хоча дика суміш божеств та героїв з усіх можливих міфологій досі викликає зачудування.

А ще справжній злочин так смачно описувати тістечка та солодощі, як це робить Наталія Матолінець! Одразу хочеться потішити себе смаколиком. Побережіть мою фігуру!

Збірки малої прози – рідкість на моїх полицях. Але «Легендарій» - справжня знахідка. На думку приходить щонайменше три причини купити цю книгу:

- у ній зібрано 9 оповідань молодих українських авторок, що дає можливість познайомитися зі стилем кожної;

- фентезі-ретейлінги поєднують у собі традицію казки з осучасненим сюжетом, завдяки чому кожна історія звучить абсолютно по новому;

- і (очевидне!) ця книга надзвичайно красива!!! Фактурна обкладинка, сріблястий зріз, приємний папір! Видавництво вклало душу в «Легендарій».

Щодо самих оповідань: справжнім відкриттям для мене стала «Залізнокоса» Дарії Піскозуб. Переосмислена історія Яги мені надзвичайно сподобалась. Прочитала її на одному диханні і дуже тішилася б продовженню або новим оповіданням з даної тематики від авторки.
Також сподобалось оповідання «Кет у чоботях» Ксенії Сокульської. Авторка створила справді цікавий світ та персонажів.

Найменше зачепив ретейлінг казки про кобилячу голову Ірини Прасько «Пересади мене через поріг», хоча саму казку я люблю з дитинства.

Це перша частина трилогії у жанрі міського фентезі і ця книга мені шалено сподобалась.
Книга дуже кінематографічна!

Перед читачем сучасний Львів, де реальне перетинається з містичним, а поряд зі звичайними львів’янами старовинними вулицями гуляють темні та світлі маги, алхіміки та відьми.
Варта – юна, але могутня темна магічка, з вибуховим характером та таємничим минулим. Дівчина опиняється втягнутою у жорстоку Гру, яка проходить раз на сто років та сприяє вивільненню колосальної магічної енергії, що буде живити чарівничий світ наступні сто років.

Сюжет вигадливий та розвивається надзвичайно стрімко, засумувати читач не встигне. Герої цікаві та не приторні. Головна інтрига тримається до останніх сторінок. В мене були здогадки, як будуть розвиватися події, проте сюжет тримав в напрузі до кінця.

Попередньо я читала три книги авторки і вони мені сподобалися, але «Варта у грі» шалено вирізняється серед них.

Це не просто збірка оповідань сучасних українських авторок, яка залучає читачів у експерименти зі стилем та жанром, а й занурення у світ української мітології та фольклору, переплетене з болем і надіями сьогодення. Через історії червоною ниткою проходить тема вiйнu, яка додає збірці особливого емоційного звучання.

Мотанка тут — не просто оберіг чи зв'язок із предками, але й метафора сили, стійкості та захисту, якими наповнені наші дні. Кожна історія торкається цих тем по-різному, показуючи, як минуле й сучасне перегукуються у складний час 💔

Мої улюблені історії – "Тримай землю!" та "Дальні покої". Вони відгукнулись мені по-різному, але найбільше.

🫶"Тримай землю!" @o.lena.kuzmina написана надзвичайно живо, відчувається, що авторка пропустила історію крізь себе й додала дещо з власного досвіду. Цей твір справді захоплює емоційною щирістю.
🫶"Дальні покої" @nataly_matolinets зайшли моторошною ідеєю та дбайливо продуманою атмосферою, що підкреслює майстерність авторки як у короткій, так і великій прозі.

Водночас були деякі історії, які хоч і не залишили глибоких вражень, та все ж мають свої цікаві моменти та оригінальні деталі. Кожен твір у збірці несе щось особливе, що може відгукнутися різним читачам. Адже кожна учасниця цієї літературної лялечки вклала душу в роботу і це відчутно.

Варто нагадати як важливо читати й підтримувати українських авторів та авторок, адже такі книги як "Мотанка" зберігають та переосмислюють наше культурне надбання, приносячи в літературу щось свіже. А ще це можливість "спробувати" стиль різних авторок і можливо продовжити вже з романом, детективом або фентезі історією 😉

Окремо відзначу чудове оформлення книги 😍✨️: від оригінальної обкладинки й зрізу до ілюстрацій, які супроводжують кожну історію, додаючи їм ще більше виразності та атмосфери. Тож "Мотанка" – це не тільки читання, а й естетичне задоволення, справжня перлинка на полиці.

Захоплива подорож у глибини українських міст, які в уяві авторок постають у новому, магічному світлі. Книга — справжній фольклорний калейдоскоп, де кожне місто має власну легенду, що містить щось дивовижне, таємниче і часом лячне.

П’ять авторок майстерно вплітають містику у знайомі нам міста, наповнюючи їх духом незвіданого. Тут кожне місто стає не лише місцем дії, а окремим персонажем із власним характером і загадками. Довгопол, Матолінець, Тараторіна, Піскозуб та Каторож запрошують нас пізнати Київ, Львів, Одесу та інші куточки України крізь призму історій, які змушують повірити у магію поруч із нами.

Оповідання у книзі унікальні та атмосферні: вони поєднують місцеві легенди, фантастику та глибокий символізм, що захоплює читача й додає нотку загадковості. Кожна з авторок надає своїм сюжетам особливого настрою, і відчувається, як майстерно вони володіють своїм словом. Цей "Легендарій" оживляє стародавні міфи, створює нові й водночас розкриває потаємні куточки душі українських міст.

"Легендарій дивних міст" стане чудовою книгою для тих, хто любить містичні історії, сповнені несподіваних поворотів і глибокого зв’язку з рідною землею. Це збірка, що надихає уважніше поглянути на світ навколо, шукати чарівне у знайомому й залишатися відкритим до магії життя.

Спочатку я була дуже зацікавлена в прочитанні цієї книги. Однак перші розповіді якось зовсім не надихали і я навіть трохи розчарувалась.
Але друга половина- то цілковита насолода.

Ця збірка відкрила мені трьох авторок, з якими я ще не знайома, але на основі розповідей із книги, вже хочу читати їхні повноцінні твори.

Ця збірка - зібрання сучасних варіацій на тему відомих казок і легенд.
✨ «Ольґерда проти ночі» - казка про Снігову королеву, яка в цій історії не зло.
✨ «Голос у моїй голові» - казка про калинову сопілку.
✨ «Кет у чоботях» - поєднання історії про кота у чоботях і фейрі.
✨ «Злими відьмами не народжуються» - тут я не зрозуміла, про яку казку мова, але історія цікава.
✨ «Залізоноса» - легенда появи баби Яги.
✨ «Вишня та її крила» та «Соловей і його любов» - дві розповіді Ярини Каторож, що дуже сподобались як стилістикою, так і наповненням.
✨ «Бункер» - мій фаворит із цієї збірки від Світлани Тараторіної. Дуже крута, актуальна, яскрава і злободенна історія, що вмістилась у 40 сторінок.
✨ «Пересади мене через поріг» - цілковите відкриття, любов і захват. Ірина Пасько змогла реанімувати моє ставлення до цієї книги. Неймовірний стиль письма, абсолютно нетривіальна інтерпретація казки про Кобилячу голову.

В цілому, я дуже задоволена цією збіркою. Вона справилась зі своєю задачею на всі 100% - відкрила мені нові цікаві імена, дала побачити авторські стилі, нагадала український фольклор, розважила цікавими тлумаченнями.

Рекомендую цю книгу до прочитання!

Я вже знайома з роботами пані Наталії, але в форматі оповідань у міжавторських збірках. Мені дуже сподобався стиль авторки, тож я марила бажанням познайомитися з її особистими книгами. І нарешті я це зробила!🥹

Це перша частина трилогії, події якої відбуваються у Львові. Дуже захоплива та цікава книга з незвичною персонажкою. Ми всі звикли, що здебільшого головні героїні дуже позитивні та протагоністки, але Варта не така. Насамперед вона темна, «дуже нехороша темна», як вона сама про себе каже. Варта має доволі сіру мораль, як і в принципі всі персонажі цієї історії. Навіть світлі чаклуни не такі вже й світлі.

А який тут любовний інтерес! Харизматичний, багатий, із хорошим почуттям гумору, високий, темноволосий засранець із купою секретів і непростим минулим. Ну, все як ми любимо!😁

Мені сподобалася ця книга, але події відбувалися настільки швидко, що я ніби не встигала. Ця частина така динамічна, але не менш прописана та наповнена. Всі герої доволі цікаві та гарно розкриті.

Продовження цієї трилогії я однозначно планую читати. Тим паче наступні частини більші за обʼємом і відбуваються у моїх улюблених містах — Будапешті та Празі, тож я сподіваюся на ще більше пригод і таємниць🤤

Відразу прошу не кидати тапками…

Я рада, що виграла цю книгу, бо вона відразу посіла своє місце у моїх бажанках, а її краса просто заворожує🥰😻

В збірці 20 містичних, фантастичних оповідань про силу жінки…але зараз ми не про дух, а саме певні потойбічні, магічні сили, які відкриваються під час того коли нам, жінкам болить найбільше.

Кожне оповідання розкриває жінку як сильну в плані духовності особу, яка в критичних ситуаціях набуває містичні властивості, котрі можуть врятувати.

З прочитаних оповідань, на жаль, мені сподобались лише «Потяг», «Левке», «Насіння в моїй кишені», «Смертеікло» - ці оповідання мені відгукнулись найбільше і сподобались🥰

Всі інші були не погані, але інколи мені навіть не хотілось продовжувати читати. Занадто багато я, мабуть, очікувала від цієї гарнющої книги.

Рендал Савітрі,вона ж Рен,вона ж головна героїня. Звичайна майбутня Богиня,мрієроста(не одруківка,то так називають тих,хто вирощує мрії)котра вступає до Академії Аматерасу,задля обучення силам ,і пошуку відповіді на запитання,котре буде її переслідувати до кінця книги: "хто ти,Рендал Савітрі?"(якщо тут хтось згадав про мем з нашим президентом,всьо добре,я з вами🙌) (або той,хто згадав мем :"хто ти, воїн?"). Але це все лише тому,шо Рен не пам'ятає свого минулого життя,а лише якісь дрібні флешбеки.

Протягом всього сюжети ми будемо тусити з нею,навчатися, закохуватися, дружити,ловити пригоди на дупу.

Тепер про враження

Я люблю міфології. І книжки де залучаються персонажі з божеств Скандинавії, Греції,Риму то що,для мене це насолода,але якщо вони вплетені доцільно і обережно. В цій же книзі,намішано все і одразу. Перші сторінок 150-180 я тонула в різних назвах,які були наче і знайомі,але в той же час перероблені,як і їхні історії. Мені це щиро заважало. В том числі і нелогічності,де були боги з різних міфологій,але покровителі одного і того ж самого,я не зрозуміла нащо це.

Сюжет. Головна героїня для мене бісяча. Я розумію що вона по задумці мала бути такою собі невдахою котра потім дасть всім прочуханки,але її вчинки і ревіння напролом мене не захопили,а навпаки. Та при цьому,я роблю скидку на те,що це все ж дівча,а не мудра жінка,окей. Але це суто моє враження.

Антагоністи прописані непогано,добре що тут не про "вся влада мені,ви всі гівно",тут на цьому дякую. А от що до перепон. Динаміка це,звісно,непогано. Але от вирішування проблем по одному клацанню пальців майже в кожному розділі-ту мач.

І в цілому. Пише авторка гарно,читається легко,якщо не брати до уваги термінологію,до котрої треба час щоб звикнути, тому я спробую її інші твори. Але саме ця книга-не моя. Дайте мені її в підлітковому віці-я б верещала. Тож, раджу тим хто любе казкову казку,з пригодами і драмою. Книзі є місце в книжковому світі

Ця книга про щиру та віддану любов. Таку, коли серця живуть одним життям.
⠀
Але це ще фентезі зі своїм світом та законами. Так, люди у Франі діляться на вищих, чаротворців, та на нижчих, слуг, негідних. Саме до останніх належить Канре. Її життя нелегке, але вона вдячна за те, що має: спокійно працює помічницею маестри, не ставить запитань, не підводить очей на високорідних. Але це все перестає важить, коли в домі її господині з'являється Жаррак. Вони закохуються, але ж між вищими й нижчими такі союзи неможливі.
⠀
Окрім цього, країною шириться епідемія - синька, якою нібито хворіють тільки нижчі. А на півдні триває війна, на півночі плетуться інтриги. Саме у цей вир потрапляють і головні герої. На фоні важливих подій для цілої країни розгортається історія справжнього кохання.
⠀
У книзі порушено питання рівності між людьми. Є цілком чіткий поділ на вищих, які мають оливкову гілку, що захищає їх від синьки, та на нижчих, яких усі зневажають і які можуть бути хіба служками. Головні герої намагаються врівноважити цей поділ, змінити країну та її закони. Показати свою людяність, яку ніби закрили на сім замків у замку короля й не хочуть випускати. Але ціна за ці їхні спроби може бути висока. Як і розплата за те, що нижча покохала маестра, а вищий - заховався у негідну служку.
⠀
Героям у книзі доводиться боротися не лише за себе, за можливість просто жити й кохати, але й за увесь світ.
⠀
Мені сподобалась ця історія. Тут ще й порушені важливі соціальні теми, хоч вони й можуть здатися досить типовими:
⠀
- батьки/діти;
- поділ на класову нерівність;
- заборонене кохання;
- держава проти людини.
⠀
У книзі цікаві персонажі. Героїня, яка не бісить і яка не стає супер крутою та сильною від помаху долі (вона бореться і платить за це ціну), герой, який мусить докладати чималих зусиль, аби отримати бажане.
⠀
Ще мені дуже сподобався стиль і мова авторки. Дуже динамічно й захопливо написано й читається історія легко.