Розпали мене. Книга 3

Поки найкраща книга серії для мене.

Кожна з частин читається дуууже швидко і написано настільки захопливо, що просто неможливо відкласти книгу, поки не дізнаєшся, чим все закінчиться.

Ще важливо, хочу звернути увагу, що це YA-серія, не очікуйте тут грандіозної світобудови чи чогось такого. Основну увагу авторка приділяє емоційній стороні розвитку персонажів. Як вони тут розкриваються! Найкраще тріо: Джульєтта, Кенджі та Аарон. Особливо останній. Цей хлопець неймовірний взагалі, ваша думка про нього точно зміниться, якщо ви поки читали лише першу частину.

Я захоплена тим, як авторка вміло маніпулює моїми враженнями про її героїв, це прям вау.

Ну що ж, в цій частині я дуже змінила свою думку щодо Варнера, а от Джульєту я перестаю розуміти. Вона якась зовсім незрозуміла.

Шкода Адама, оскільки він достатньо боровся, я не знаю, чому Джульєтта не повірила в нього, адже я вірила на всі сто цьому хлопцю. Однак деякі дії героїні типу «на благо» мене дратували, так і хотілось їй над головою німб включити!

Я ніколи не думала, що буде такий сюжетний поворот з опором і ледь не заплакала. Тепер я вже не знаю, що очікувати від наступних книг. Також мені не зрозуміло хто поганець, а хто хороший, бо авторка так закрутила🔥

Я ніби не читала цю книгу, а фільм подивилась, відчуваючи всю ту атмосферу, почуття героїв і розділила все з ними. Скажу так, у мене було таке відчуття, що я там теж була, був такий конкретний ефект присутності в історії.

Якось так вийшло, що перші дві книги з серії «Знищ мене» Тагере Мафі я прочитала десь за добу. І власне, третя частина не стала виключенням, тому «Розпали мене» одразу ж заполонила всю мою увагу й вільний час💭

Тут не буде детального опису книги, тому що для розуміння сюжету краще буде прочитати перші дві частини. Але точно можу сказати, що саме в «Розпали мене» найбільше для мене відкрився персонаж Аарона. Було декілька моментів, коли я змогла побачити, ким він є насправді, зрозуміти його почуття та виявити, яким жорстоким до нього було життя.

Також я ще більше полюбила Кенджі за його доброту, відданість та почуття гумору. Саме в цій частині я найбільше сміялася із його жартів.

Звісно ж, Джульєтта теж трохи змінилася – стала більш впевнена в собі й смілива. А її стосунки з братами у третій книзі розвиваються дуже швидко (що не може не радувати).

Наступні три цитати найбільше запали мені в душу. Тому поділюся ними й з вами:

• Темрява дає нам дивну свободу і водночас страшну вразливість, яку ми приміряємо на себе в цілком невідповідні моменти, бо віримо, що темрява збереже наші таємниці. Ми забуваємо, що це не ковдра, ми забуваємо, що скоро зійде сонце. Та в такі миті ми почуваємося досить хоробрими, щоб казати вголос те, що ніколи не наважимося промовити серед білого дня.

• Гадаю, коли стає важко, люди показують свою справжню суть.

• Слова, наче насіння, садять у наші серця в юному віці. Вони проростають у нас, коли ми стаємо старшими, глибоко вкорінюючись у наших душах. Добрі слова перетворюються на дерева. Вони квітнуть і віднаходять домівки у наших серцях. Вони формують стовбури навколо наших хребтів, зміцнюють їх, коли ми почуваємося найбільш кволими; вони міцно тримають нас на землі, коли ми почуваємося найбільш невпевненими. А погані слова проростають бур’янами. В наших стовбурах заводяться комахи, вони псуються, доки ми не стаємо порожніми. Ми починаємо зважати на інтереси інших, а не на свої. Ми змушені споживати плоди, які виросли з цих слів, стаємо заручниками гілок, що проростають на наших шиях і душать нас до смерті, по слову за раз.

🎧 Champagne Kisses – Jessie Ware