Таґере Мафі

В четвертій і пʼятій книгах, авторка несе історію від імені кожного героя по черзі. Ще в цій частині ми більш детально, зі спогадів Джульєтти, дізнаємось про її дитинство і хто її справжня родина🔥

Читаючи книгу далі я просто була шокована черговим сюжетним поворотом🤯. Познайомившись з батьками Джульєтти, я зрозуміла, що це повністю схибнуті нелюди.

Далі є багато чого цікавого і стає все менше таємниць, однак події не передбачувані та інтригуючі. Шкода тільки, що авторка якось ніби забула про Адама, він зовсім був непомітним у цій історії, хоча як герой він мені дуже подобається.

Чекаю виходу шостої книги, щоб дізнатися наступні дії Джульєтти (Елли) і компанії.

В четвертій і пʼятій книгах, авторка несе історію від імені кожного героя по черзі. Ще в цій частині ми більш детально, зі спогадів Джульєтти, дізнаємось про її дитинство і хто її справжня родина🔥

Читаючи книгу далі я просто була шокована черговим сюжетним поворотом🤯. Познайомившись з батьками Джульєтти, я зрозуміла, що це повністю схибнуті нелюди.

Далі є багато чого цікавого і стає все менше таємниць, однак події не передбачувані та інтригуючі. Шкода тільки, що авторка якось ніби забула про Адама, він зовсім був непомітним у цій історії, хоча як герой він мені дуже подобається.

Чекаю виходу шостої книги, щоб дізнатися наступні дії Джульєтти (Елли) і компанії.

В цій частині ми дізнаємось про почуття героїв від їх імені, про життя багатьох. Про дещо нове, про що у мене як читача не було навіть здогадки.

Тут постануть питання чи все розповідає Варнер? Кому Джульєтта може довіряти? Дізнаємось як живеться дівчині тепер в новій ролі та які виклики ще на неї чекають.

На жаль ця книга мене сподобалась найменше. Дуже мало динаміки, мені було трохи нудно і якщо я три попередні книги - ніби фільм дивилась, то цю частину я читала і було досить так нуднувато.

Надіюсь, що наступна книга буде цікавішою, бо мені дуже подобаються герої, їх життєві шляхи та події, що в сюжеті.

Під кінець книги зʼявились цікаві події, які дещо більше привідкрили завісу невідомості та інтриги, яку авторка чудово підтримує вже довго і час від часу кидає читачу все нові і нові несподівані моменти.

В цій частині ми дізнаємось про почуття героїв від їх імені, про життя багатьох. Про дещо нове, про що у мене як читача не було навіть здогадки.

Тут постануть питання чи все розповідає Варнер? Кому Джульєтта може довіряти? Дізнаємось як живеться дівчині тепер в новій ролі та які виклики ще на неї чекають.

На жаль ця книга мене сподобалась найменше. Дуже мало динаміки, мені було трохи нудно і якщо я три попередні книги - ніби фільм дивилась, то цю частину я читала і було досить так нуднувато.

Надіюсь, що наступна книга буде цікавішою, бо мені дуже подобаються герої, їх життєві шляхи та події, що в сюжеті.

Під кінець книги зʼявились цікаві події, які дещо більше привідкрили завісу невідомості та інтриги, яку авторка чудово підтримує вже довго і час від часу кидає читачу все нові і нові несподівані моменти.

Ну що ж, в цій частині я дуже змінила свою думку щодо Варнера, а от Джульєту я перестаю розуміти. Вона якась зовсім незрозуміла.

Шкода Адама, оскільки він достатньо боровся, я не знаю, чому Джульєтта не повірила в нього, адже я вірила на всі сто цьому хлопцю. Однак деякі дії героїні типу «на благо» мене дратували, так і хотілось їй над головою німб включити!

Я ніколи не думала, що буде такий сюжетний поворот з опором і ледь не заплакала. Тепер я вже не знаю, що очікувати від наступних книг. Також мені не зрозуміло хто поганець, а хто хороший, бо авторка так закрутила🔥

Я ніби не читала цю книгу, а фільм подивилась, відчуваючи всю ту атмосферу, почуття героїв і розділила все з ними. Скажу так, у мене було таке відчуття, що я там теж була, був такий конкретний ефект присутності в історії.

Ну що ж, в цій частині я дуже змінила свою думку щодо Варнера, а от Джульєту я перестаю розуміти. Вона якась зовсім незрозуміла.

Шкода Адама, оскільки він достатньо боровся, я не знаю, чому Джульєтта не повірила в нього, адже я вірила на всі сто цьому хлопцю. Однак деякі дії героїні типу «на благо» мене дратували, так і хотілось їй над головою німб включити!

Я ніколи не думала, що буде такий сюжетний поворот з опором і ледь не заплакала. Тепер я вже не знаю, що очікувати від наступних книг. Також мені не зрозуміло хто поганець, а хто хороший, бо авторка так закрутила🔥

Я ніби не читала цю книгу, а фільм подивилась, відчуваючи всю ту атмосферу, почуття героїв і розділила все з ними. Скажу так, у мене було таке відчуття, що я там теж була, був такий конкретний ефект присутності в історії.

Джульєта ніби вирвалась з лікарні та від Варнера, думаю ну от нарешті свобода! Однак дівчина добровільно закриває себе під землею і знову у чотирьох стінах проводить весь свій час, адже скоро буде бій.

Поки Джульєта намагається навчитися керувати своєю енергією в криївці Омега-Пойнта, відчуває, що з Адамом відбувається щось дивне. В цей час Кастл намагається зрозуміти чому сила дівчини не діє на Адама. Здається ця таємниця майже розкрита, однак чомусь всі приховують її від героїні.

Те що відчується далі в книзі мені просто розбиває серце, любовна лінія тут 🔥. Я щиро хвилююся за Джальєту та Адама. Чим все це скінчиться мені не відомо.

Фінал дуже дивує і неочікуваний, отже треба читати наступну книгу. Ще хочу сказати, що я насолоджуюся майстерністю авторки, її слова просто як пісня.

Це книга, яка тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Це не лише історія про боротьбу за виживання у світі майбутнього, а й глибокий психологічний портрет трьох головних героїв, які вражають своєю багатогранністю.

Джульєтта, головна героїня, — це молода дівчина, яка бореться із власною силою та страхами. Її здатність вбивати дотиком здається прокляттям, але насправді це дар, що вирізняє її у світі розрухи. Дівчину батьки віддали у психіатричну лікарню, з якої потім забирає її Ворнер для використання як знаряддя тортур. Однак Джульєта вперто відмовляється допомагати знущатися з людей. Мені стало приємно і легше на душі, коли я зрозуміла, що Адам - підлеглий Ворнера на стороні героїні. Я щиро перейнялася життям Джульєти. Її шлях від ізольованої і зневіреної до впевненої та сильної особистості викликає захоплення. Джульєтта — це персонаж, якому щиро співпереживаєш.

Адам, солдат та її перше кохання, є уособленням доброти та вірності. Його турбота про Джульєтту зачіпає за душу, а їхні стосунки додають історії тепла навіть у найтемніші моменти. Однак у Адама є й інша сторона — він змушує замислитися, наскільки складно залишатися собою у світі, де моральні межі зникають.
І, нарешті, Ворнер — харизматичний і небезпечний антагоніст, який змушує переосмислити поняття «зла». Попри його жорстокість, в ньому ховається чутливість і біль, що роблять його одним із найзапам’ятовуваніших персонажів. Ворнер — це приклад того, як людина може бути водночас лиходієм і героєм у своїй історії.

Джульєта ніби вирвалась з лікарні та від Варнера, думаю ну от нарешті свобода! Однак дівчина добровільно закриває себе під землею і знову у чотирьох стінах проводить весь свій час, адже скоро буде бій.

Поки Джульєта намагається навчитися керувати своєю енергією в криївці Омега-Пойнта, відчуває, що з Адамом відбувається щось дивне. В цей час Кастл намагається зрозуміти чому сила дівчини не діє на Адама. Здається ця таємниця майже розкрита, однак чомусь всі приховують її від героїні.

Те що відчується далі в книзі мені просто розбиває серце, любовна лінія тут 🔥. Я щиро хвилююся за Джальєту та Адама. Чим все це скінчиться мені не відомо.

Фінал дуже дивує і неочікуваний, отже треба читати наступну книгу. Ще хочу сказати, що я насолоджуюся майстерністю авторки, її слова просто як пісня.

«Що може бути кращим, ніж фентезі?
Правильно — любовне фентезі 😅»

Трішки про сюжет:
Алізе — загублена спадкоємиця стародавнього королівства Джинів, сильна духом героїня з незвичайною зовнішністю та силою непритаманною для звичайних джинів.

Камран — спадкоємний принц, який має знайти собі дружину і зайняти престол.

І от одного дня вони зустрічаються, і їхнє звичне життя змінюється назавжди, а все через пророцтво, яке має змінити світ.

Ця книга мені ну дуже сподобалась, от кожного разу, коли читаю фентезі переконуюсь, що це мій комфортний жанр. Обожнюю поринати в новий всесвіт з незвичайними героями та непередбачуваними поворотами сюжету.

Книга наскільки мене захопила, що я прочитала її за два дні(що з моїми темпами читання дуже швидко).
Цікаве переплетення перської міфології та задумки авторки. Джини, глиняні, дракони, незвичайні здібності героїв❤️‍🔥Доволі цікавий всесвіт, багато цікавих описів того, що відбувається навколо.

Кінець мене дуже вразив і мені цікаво, як далі буде розвиватися сюжет. Вже з нетерпінням хочу прочитати продовження.

"Знищ мене", як ніщо інше, продукт свого часу. На те був попит, і дистопія переживала свій пік. Чи заслуговує саме робота Таґере Мафі, серед усіх представників цього жанру, на посмішку фортуни - питання риторичне.

В мене дана книжка не викликала жодних емоцій, я не хвилювалася за долю жодного з героїв. Вона пуста з погляду світоустрою, сюжету та моралі. Цьому немає виправдання. Жодної харчової цінності, так би мовити: просто набити шлунок целофаном.

Це книга, яка тримає в напрузі від першої до останньої сторінки. Це не лише історія про боротьбу за виживання у світі майбутнього, а й глибокий психологічний портрет трьох головних героїв, які вражають своєю багатогранністю.

Джульєтта, головна героїня, — це молода дівчина, яка бореться із власною силою та страхами. Її здатність вбивати дотиком здається прокляттям, але насправді це дар, що вирізняє її у світі розрухи. Дівчину батьки віддали у психіатричну лікарню, з якої потім забирає її Ворнер для використання як знаряддя тортур. Однак Джульєта вперто відмовляється допомагати знущатися з людей. Мені стало приємно і легше на душі, коли я зрозуміла, що Адам - підлеглий Ворнера на стороні героїні. Я щиро перейнялася життям Джульєти. Її шлях від ізольованої і зневіреної до впевненої та сильної особистості викликає захоплення. Джульєтта — це персонаж, якому щиро співпереживаєш.

Адам, солдат та її перше кохання, є уособленням доброти та вірності. Його турбота про Джульєтту зачіпає за душу, а їхні стосунки додають історії тепла навіть у найтемніші моменти. Однак у Адама є й інша сторона — він змушує замислитися, наскільки складно залишатися собою у світі, де моральні межі зникають.
І, нарешті, Ворнер — харизматичний і небезпечний антагоніст, який змушує переосмислити поняття "зла". Попри його жорстокість, в ньому ховається чутливість і біль, що роблять його одним із найзапам’ятовуваніших персонажів. Ворнер — це приклад того, як людина може бути водночас лиходієм і героєм у своїй історії.

Книга захоплює не тільки персонажами, а й стилем написання. Тагере Мафі віртуозно передає думки і почуття героїв через короткі, рвані речення, які буквально вкарбовуються в пам’ять. Атмосфера напруженості і постійної загрози
відчувається у кожному рядку.

Мені сподобалася ця книга за її емоційну глибину та динамічний сюжет. Вона змушує замислитись над тим, що таке справжня сила і як важливо залишатися людяним навіть тоді, коли світ навколо руйнується.
Рекомендую всім, хто любить драми з елементами антиутопії та сильних героїв із непростою долею.