Таґере Мафі

Вважаю феноменом те, що мені сподобалась ця серія, бо за всіма критеріями це мало б бути не моє - бо ж це підліткова історія з дуже великим акцентом на любовну лінію.

Та це було як повернутися в дитинство, коли відключаєш логіку і просто отримуєш задоволення від того, що читаєш.
Я не могла відірватися від книг і сотню раз пошкодувала, що почала читати у дні, коли часу було обмаль. І я досі не уявляю, як дочекатись на продовження😭

Янг-адалт антиутопія про темний і тоталітарний світ майбутнього, в якому більшість людей ледь виживає, а на чолі стоять воєнізовані уряди.
Головна героїня має вбивчу суперсилу, що може стати ідеальною зброєю, але звісно ж не хоче використовувати її.

Повільна розкачка з глибоким зануренням у психологічний стан героїні перетікає в дуже напружений і дінамічний екшн, коли не встигаєш гортати сторінки.

🫰 Це не та історія, що вражає сенсами чи глибиною.
🫰 Тут немає чогось принципово нового чи неочікуваного.
🫰 Це історія, де герої можуть сильно вибішувати.

Але мене не вибішували, навіть коли це прям напрошувалось, і зайшло просто ідеально.
І логікою це навряд можна пояснити. Більше схоже на закоханість, яка зазвичай виникає десь на підсвідомому рівні, засліплює і змушує ігнорувати будь-які недоліки😅

Мені дуже сподобався незвичайний стиль авторки - простий, легкий, але нетиповий.
Ну і треба віддати авторці належне, світ продуманий дуже добре. Коли тільки виникала думка, що намічається логічна дірка - відразу виникало пояснення.

Я просто розчинилась у цій шаленій атмосфері з моїх улюблених серіалів ранніх 2000х. (Про це сьогодні напишу окремо і детальніше)
Це як повернутись на років 15 назад, відпустити критичне мислення і просто поринути в історію і насолоджуватись.

Той випадок, коли мій захват повністю ірраціональний, тому мені важко сказати, кому я б радила цю історію - але хочеться радити всім😅

✨ За нові томи цієї історії я хапаюсь, щойно вони виходять, бо дуже неочікувано вона стала моїм комфортним читанням, на сторінках якого я можу повністю розчинитись і вимкнути всю раціональність.

Я уявлення не маю, чим викликана ця моя нелогічна любов до цієї серії, але книг, від яких я отримую таке задоволення, дуже мало.

Не чіпатиму тут сюжет, бо це третя книга з серії, в якій розвиваються події попередніх.

✨ Події тут, власне, здебільшого на самому початку і у фіналі, а решта - емоційні гойдалки головних героїв.

Все починається з епічної трагедії, тоді кілька «неочікуваних» поворотів, довгі тренування (окей, це я дісно люблю навіть у раціональному і притомному стані) і зрештою ще більш епічна, але до комічного коротенька війна.

🔥 Основа ж сюжету - задушевні і тривалі розмови між персонажами, страждання на рівному місці, коливання туди-сюди. Напруження у стосунках майже всіх майже з усіма, драма, драма, драма і ше трохи драматичної драми.

🚬 З одного боку, історія тут нарешті перестає бути підлітковою, бо зʼявляється секс (здебільшого за кадром, але все ж), з іншого - стає ще більш підлітковою, бо оці всі драми, страждання і розмови - абсолютно на дитячому рівні.

Але якимсь незбагненним чином, я не можу це не читати, і отримую величезне задоволення, коли читаю.

І навіть не намагаюсь собі це пояснити, бо якщо книга приносить кайф, то причини не мають значення😁

Більш того, я переконана, що зберусь прочитати це знову через деякий час. Як час від часу переглядаю старезні серіальчики😅

А поки з нетерпінням читаю на продовження🤞

Вкотре переконалася, що мені деякі книги не варто перечитувати. Вони вже не є актуальними, бо не несуть ні емоцій, ні важливих думок, ні хоч якогось відпочинку. Але я знову повелася на розголос навколо цього перевидання і вирішила ризикнути (спойлер: ризик не виправдав себе).

Вперше я читала цю книгу у 2013 році і з того часу пам'ятала тільки те, що в книзі дуже специфічний стиль: занадто багато пафосних метафор та епітетів. Було враження, що я читаю щоденник постійно страждаючої дівчинки-емо і від цього страждаю я.

Якщо відкинути весь оцей своєрідний стиль з повторюванням, підкреслюваннями або закреслюваннями фраз, то від історії майже нічого не залишиться. Світ, в який ми потрапляємо, змальовано декількома фразами тому не чекайте хоч якихось логічних пояснень силам які побачите; події здебільшого відбуваються так хаотично, що важко зрозуміти чи з попередньої сцени пройшло три хвилини, а може три дні. Варто також згадати про шаблонність абсолютно всіх героїв, але цей пункт я не відношу до великих мінусів книги, бо можливо у 2011 році вони були чимось новим і неординарним. Але зараз мега сильна, сексуальна та приваблива героїня на яку западають всі гарні хлопці, то вже старезний і не цікавий прийом.

Колись я прочитала три частини цього циклу, але наразі він не дає мені нічого окрім тренерування у закочуванні очей, бо для мене він застарілий як сюжетно так і за виконанням. А може він просто нагадує мені яка я стара😅.

Як на мене, ця історія буде ідеальною для тих, хто тільки знайомиться з підлітковими антиутопіями, або для прихильників жанру.

Перша фантастична книга яку я прочитала, і кажу одразу, вона є найкращою!!! Дуже класна, та зрозуміла! Вона настільки вражає своєю історією, що я не можу передати! Дуже всім раджу для прочитання!!!

Книга для фанатів Кенджі, цей хлопець підкорив немало сердець, я певна).

Тут дві новели від його імені. 4,5 та 5,5 (тобто читати після 4 і 5 частин відповідно).
Вони мені видались доволі цікавими і реально давали ширшу картину подій, які відбувались між зазначеними частинами. Бачимо білше особистісних переживань здавалось би вічного жартівника, як важко йому іноді дається ця роль і гарно показано, що навіть таким "вічно радісним" людям також треба дружнє плече і підтримка в непрості часи. Додаткові романтичні сцени також є)) Кенджі взагалі дуже класний персонаж, а коли він закоханий, то це ще й дуже-дуже мило і навіть трохи смішно))

Після такого доброго і сповненого надії закінчення п'ятої частини, читати цю було фізично боляче. Всю можливу напругу авторка зібрала для остнньої частини. Знову все йде не за планом і наші герої проживають все нові й нові випробування. Деякі розділи було прям огидно читати, я попередила! Але воно того вартує, на мій погляд, так точно. Переживаєш, не можеш думати ні про що, окрім сюжету книги - хіба це не варто прочитання?

Ох, емоційні гірки забезпечені.
Але не забуваймо про жанр. Підліткова антиутопія. Звісно, я задоволена фіналом. Як могло бути інакше?

Тепер це одна з найулюбленіших серій, нарівні з книгами Маас.

Остання коротка новела від імені Аарона Варнера, яка описує події після шостої, заключної частини.

Ті читачки й читачі, які чекали пікантних сцен з усіма подробицями, нарешті будуть задоволені! Це найромантичніша і найспокійніша частина, але саме таким мені видається ідеальне закінчення історії. Тут і трохи про плани щодо відбудови світу, і звісно, знову багато емоційних переживань, тривоги Аарона щодо майбутнього. Цей персонаж видається таким надломленим і живим водночас - авторка однозначно змогла мене переконати і закохати в свою творчість.

Вже не можу дочекатись можливості почитати ще щось з-під її пера.

На рівні з третьою частиною, п'ята також одна з найкращих книжок серії для мене.

Кліфхенгер з попередньої частини розкриває важливу інформацію про минуле головних героїв. Навіть коли зараз пишу ці слова, моє серденько стискається від того, як сильно мене торкнув цей сюжетний поворот.

В цій частині вже більше екшену, біганини, полон, всякі такі інтриги і плани по визволенню та їхня реалізація. Знову так само напружено і емоційно, як і раніше. Романтична лінія продовжує розвиватись і тут доходить до важливого рішення, від якого всі читачі будуть в захваті! Нарешті маємо закінчення, від якого тепло на душі й дочитуєш з посмішкою)

Четверта частина серії нарешті вводить нових другорядних персонажів. Одна з них, Назіра (я так читала її ім'я, побачимо, як перекладуть в ксд) - займає особливе місце в моєму серденьку, особливо її взаємодія зі ще одним героєм (не буду спойлерити, але там все так мило!!)

Виявляється, Кастл (очільник повстанців з першої книги) знає дещо важливе про минуле Джульєти, що просто переверне з ніг на голову абсолютно все, що ми, як читачі, знали про взаємодію головних героїв. Але нічого до кінця пояснено не буде, саме тут закінчення на найцікавішому моменті!

Все так само багато емоційних переживань, а герої змушують думати про них все більше, я в захваті))

В цій книзі представлені дві додаткові новели по циклу "Знищ мене".

1,5 - яку ніби треба читати після першої частини, але я раджу краще взятись за неї після другої. Тут події описуються від імені Варнера, головнокомандувача 45 округу.
Завдяки цій новелі читачі зможуть належним чином оцінити персонажа, якого авторка тут розкриває краще, ніж він був показаний спочатку. Більше про його минуле, мотивацію та наміри щодо Джульєти.

2,5 - відповідно, описує події одразу після другої частини, але тут вже від імені Адама Кента. Мені особисто саме ця новела не дуже зайшла, мало нового для себе взяла, хіба що також трохи ясніше стає мотивація персонажа, чому він поводив себе саме так, а не інакше.

Це було тааак емоційно!!

Пишу без спойлерів, але з натяками - вирішуйте самі читати чи ні.

Авторка спочатку цієї частини використала такий поворот, який мені зазвичай не подобається в книжках і яка ж я була зла! Але при цьому я щиро радію, що продовжила читання. Вона мене переконала вже на середині, що все було правильно і насправді так було задумано одразу, просто я не помітила.

Тут читачі трохи більше дізнаються про світ, в якому відбуваються події, бачимо базу повстанців, більше людей з надзвичайними здібностями. Найбільша увага все ж приділяється емоційним переживанням Джульєти, яка в свої 17 років пройшла через жахливий події та неадекватне ставлення оточуючих.
Якщо вам хочеться почитати чогось романтичного з тропом від ворогів до коханців, раджу цю серію!

Поки найкраща книга серії для мене.

Кожна з частин читається дуууже швидко і написано настільки захопливо, що просто неможливо відкласти книгу, поки не дізнаєшся, чим все закінчиться.

Ще важливо, хочу звернути увагу, що це YA-серія, не очікуйте тут грандіозної світобудови чи чогось такого. Основну увагу авторка приділяє емоційній стороні розвитку персонажів. Як вони тут розкриваються! Найкраще тріо: Джульєтта, Кенджі та Аарон. Особливо останній. Цей хлопець неймовірний взагалі, ваша думка про нього точно зміниться, якщо ви поки читали лише першу частину.

Я захоплена тим, як авторка вміло маніпулює моїми враженнями про її героїв, це прям вау.