"Безсила"
Робертс Лорен
Видавництво READBERRY, 2024
⠀
Мені б можливо сподобалась ця історія, якби вона була не дуже явною копією/міксом "Голодних ігор", "Трону зі скла", "Безночі" та "Лайтларку"...
⠀
Якщо ви читали всі ці книжки, то читаючи "Безсилу", ви постійно будете бачити ці паралелі та дуже сильно відволікатись від історії...
⠀
Так, тут є деяка автентична ідея - хвороба Чума та відповідно "над люди" - еліта, з особливими здібностями, але на цьому вся унікальність, на мою думку, закінчується. Далі пішов калейдоскоп вдалих сюжетних копій.
⠀
Іноді мене чіпляла сама наївність історії, або надмірність почуттів героїв.

"Виконавець/вбивця/монстр, гроза всієї еліти починає казати дівчині з нетрів, яка в неї прекрасна душа, а при цьому вище її плечей не дивиться...
⠀
Або, коли наш супергерой, який може використовувати сили всіх "над людей" постійно отримує на горіхи фактично від всіх учасників ігор...
⠀
Все не зовсім погано, ні.
Часом навіть захопливо читалося, особливо діалоги Малакая і Пейден, але продовжувати серію не планую.
⠀
Якщо ви не читали всіх інших книжок, як варіант, вам може бути цікаво.
⠀
Цитати:
⠀
"- Зроби мені послугу, люба, - раптом кричить він через плече.
- Яку?
- Пообіцяй, що проживеш достатньо довго, аби встромити мені у спину ножа.
- Я тільки цього і прагну, принце, - сміюся я."
⠀
"- Я рятуватиму твоє життя знову і знову, марно сподіваючись, що
ти дозволиш мені залишитися в ньому."
⠀
"Натовпом глядачів на арені пробігає хвилька: присутні притискають один до одного вказівний і середній пальці і прикладають цей символ до своїх сердець. Діамант. Ілійський символ сили, влади та честі.
Вони віддають шану загиблим."
⠀
""Моя прекрасна Пей, що ж ти зі мною зробила?»
Як одна мить може бути таким хворим віддзеркаленням миті
іншої? Невже лише вчора його вуста промовили ці слова з бажанням, а сьогодні — вже з ненавистю?"
⠀
#примхливачитака

«Білий попіл»
Автор Ілларіон Павлюк
Видавництво Старого Лева, 2018
⠀
Чи хотіли б ви прочитати пояснення містичного явища, хай навіть літературного походження…
⠀
Дізнатися більше деталей про улюблених героїв?
⠀
І так, вашій увазі сиквел до «Вія» - повісті М. Гоголя з циклу повістей «Миргород».
⠀
Чи його інша, сучасніша інтерпретація … хай там як, але вийшло гарно!
⠀
Хоча Хома вже не той …
⠀
Динамічний, атмосферний, цікавий трилер-детектив.
⠀
Це моя друга книжка автора і я не розчарована.
⠀
Щиро раджу любителям жанру, Гоголя, панночки та Павлюка!

Я ж чекаю на свій подарунок «Я бачу, вас цікавить пітьма» від @gala_oledram і дякую всесвіту за приємні несподіванки ❤️
⠀
Цитата:
⠀
«- І що Хома цей?.. То він панночку вбив?
⠀
- А хто ж іще… - погодився беззубий.  - Його ж над її тілом знайшли, з каменюкою в руці!
⠀
- Дивне йому випробування придумали: замкнули в церкві з тілом небіжчиці…
⠀
- Та чому ж дивне! Тієї ночі в церкві всі ікони повідкривали. А для Вія це - як поклик, мовляв, бач, ми тебе не боїмося! От він туди й заявився. Дуже навіть правильне випробування.
⠀
- А якщо Хома був невинуватий?
⠀
- Якби був невинуватий, то панночка не встала б з труни і вій демонові не підняла.»

«City of Girls: A Novel»
Elizabeth Gilbert
⠀
«Місто дівчат»
Ґілберт Елізабет
Видавництво Старого Лева 2019
⠀
Дозволь собі -
Жити
Боятися
Любити
Бути собою
Просто дозволь!
⠀
Я не розуміла ціль і суть цієї книжки майже до кінця.
⠀
Книжка читалася легко, але без ентузіазму.
⠀
Я дивувалася: чому всі так захопливо пишуть про цю книжку?
Чого я не бачу?
⠀
Коли мені залишилося 200 сторінок, моя Марічка сказала:
Чекай останніх 30 сторінок!
⠀
Для мене ця цифра 78.
Це книжка останніх 78 сторінок!
⠀
Цитата:
⠀
«- Що з того, Френку? Припустімо, ти слабак. І що? Поясни мені.
- Тоді виходить, що я боягуз.
- І що з того? - не відступала я.
- Ну, це означає, що я не чоловік, а ганчірка.
Він пробурмотів це так тихо, що я ледве почула.
- Е ні, помиляєшся, - я ще ніколи не була так твердо впевнена в тому, що казала. - Помиляєшся, Френку. Це не означає, що ти ганчірка. Хочеш знати, що це насправді означає? А нічого не означає! Нічогісінького!
Він збентежено закліпав очима. Я ще ніколи не розмовляла з ним так суворо.
- А тепер слухай мене, Френку Ґрекко, - мовила я. - Якщо ти боягуз - припустімо, що так воно і є, - це нічого не означає. Моя тітка Пеґ - пиячка. Вона п‘є і не може стриматись. Алкоголь нищить її життя і її саму. І знаєш, що це означає? А нічого. Думаєш, якщо вона не може тримати себе в руках, то вона погана людина? Ганчірка? Ясно, що ні. Просто така вона вже є. З нею просто стався алкоголізм, Френку. З людьми всяке стається. Ми такі, які є, і з цим нічого не вдієш»

«Змія і Голуб. Книга 1»
Шелбі Мег'юрін
Рідна Мова, 2023
⠀
«Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою».
⠀
Все почалося з невдалого пограбування, падіння, брехні та «не жили вони довго та щасливо…»!
⠀
Боротьба за виживання між відьмами та людьми триває поколіннями…
⠀
Відьми крові - Дам-Руж та Білі пані - Дам-Бланш борються з людьми та їх набожними захисниками - шасерами.
⠀
Але хто винний? Хто ворог? Хто жертва?
⠀
Вони втратять свої переконання, та знайдуть щось краще… інше.
⠀
Історія боротьби та кохання.
Іноді смішна, іноді сумна, іноді навіть трішки кривава.
⠀
Для відпочинку однозначно раджу!
⠀
Цитата:
⠀
«Адже передусім я робила саме це: виживала.
Тільки якою ціною?
У випадку з Естеллю я зреагувала несвідомо. Вибір був між її життям і моїм. Шлях уперед видавався очевидним. Варіант був лиш один. Але… Естель була для мене однією зі своїх. Відьмою. Вона не бажала мені смерті - бажала лише свободи від переслідування, що шкодило нашим людям.
На жаль, тепер ці дві речі були взаємовиключними.
Я згадала її тіло, згадала, як вітер ніс геть її попіл - як і попіл усіх інших, кого звіяло вітром за багато років.
Згадала мосьє Бернара, який гнив на ліжку вгорі, - а також усіх інших, хто чекав на смерть у муках.
І відьом, і людей. Вони були однакові. Всі як один невинуваті. Всі як один винуваті.
Усі як один мертві.
А я - ні.»

"Розпали мене. Книга 3"
Тагере Мафі
Видавництво КСД
⠀
Для мене ця книжка буде завершенням серії "Знищ мене".
А я вже почала рекомендувати цю серію...
⠀
"Упродовж довгих років я жила скута постійним жахом. Мої сумніви побралися зі страхом і засіли у моїй голові, звівши там замки, заснувавши королівство і взявши владу наді
мною, зменшуючи мою волю до шепоту, перетворюючи мене на поступливу невільницю, надто налякану, щоб не слухатися, надто налякану, щоб не погоджуватися.
Мене скували, перетворили на бранку у власній голові. Та зрештою мені вдалося звільнитися."
⠀
Найвдаліша книжка цієї серії — перша, бо в ній ще не дуже відчутно брак всього.
Брак описів світу, брак характеру головних героїв, слабкі негативні персонажі, дивні стосунки наших друзів повстанців, брак гарних бійок...
⠀
"Мене оточено.
Кулі. Сотні куль. Море куль. Усі лежать біля моїх ніг. Падають із мого костюма. Моє обличчя.
Відчуваю щось холодне і тверде в роті, випльовую це в руку. Це шматок понівеченого металу. Виявився надто кволим, щоб вистояти проти мене.
«Гарна маленька куля», - думаю я.
І біжу."
⠀
Ніхто з героїв не може нормально контролювати себе, свої сили. Ніхто не розуміє сили інших. Головна героїня виконує якісь дивні місії, якимись недолугими способами без нормального планування: там її вбили одразу, там вона впала, там вона загубилася. Навіть для фентезійного світу це кумедно. Ну і романтична лінія мене "загубила".
⠀
Вже не раджу 5 з 10⭐️
⠀
Про книжку:
⠀
"Світ Джульєтти розірваний війною. Її нову домівку, Омега-Пойнт, стерто з лиця землі. Дівчина не знає, чи вижив хоч хтось із її друзів-повстанців. А головне - чи вижив Адам… Та вона залишається вірною своїй меті: попри все, потрібно знищити "Відродження". І допомогти їй у цьому може тільки Варнер, хоча, здавалося б, іще вчора він був останньою людиною на світі, якій можна довіритись…
⠀
І все ж Джульєтта завдячує Варнеру життям. Він обіцяє допомогти їй опанувати сили і врятувати світ, що котиться до загибелі. Проте натомість в обмін на допомогу він може дещо попросити…"
⠀
#примхливачитака