Я розумію, чому ця книга може не сподобатися.
По-перше, зустрічала не один спантеличений відгук, що читачі очікували ромкомну юнацьку історію, а натомість отримали заплутані заморочки 30/40-річних. І от не розумію, звідки це спантеличення пішло [бо не одна ж людина про це зазначала]: з милої обкладинки? з анотації, де не вказано чітко про вік персонажів? Хтозна.
По-друге, власне знову повернемося до віку, бо… часом любі Наомі та Нокс поводять себе зовсім не як люди свого віку, а вибрики кидають гірше за підлітків. Так і хотілося часом стукнути їх обох і сказати: люди, ви зараз серйозно?
По-третє, будьмо відвертими: історія доволі передбачувана. Авторка не дивує карколомними поворотами подій. А ті, які мали б такими бути, сприймаються більше як «я точно знала, що буде саме так!».
Можна було б зараз продовжувати цей претензійний список, аж поки символи не вичерпаються, якби не одне АЛЕ.
Я взялася за цю історію з максимально відповідними настроєм, запитом та очікуваннями 🙌🏻 Хотіла чогось легкого та незаморочливого – отримала. Попри дебеленький обсяг в 520 сторінок, книга читається швидко. У мене склалося враження, що авторка ніби навмисно писала все, як заготовку для сценарію, адже сюжет доволі кінематографічний: цей роман так і проситься на екран [знаю, що багато хто топить за те, що Нокса має грати Кріс Гемсворт, але я в команді тих, хто вимагає закріпити візуалізацію персонажа за Чарлі Ганнемом ❤️🔥].
З інших плюсів – класні другорядні персонажі 👌🏻 11-річна племінниця Наомі, яка завдяки непутящій сестрі-близнючці звалюється на її плечі, окрема прикраса цієї історії! Як і брат та друг Нокса – Неш та Лусьєн [про яких будуть 2 та 3 книги цієї серії відповідно], їхня бабуська та друг-гей Наомі – Стеф.
І хоч не готова поставити цій історії високу оцінку, я жодним чином не пошкодувала, що вона опинилася в списку мого прочитано.
Якщо я ще раз куплюся на гарну обкладинку і куплю ромком - бийте мене по рукам 😂
Я вже точно вирішила, що цей жанр точно не мій!
Чого їх пишуть під копірку? Ну чого не можна вигадати щось цікавіше? Ця книга суцільне кліше - він гарний, заможній , вона нещасна з купою проблем … бла, бла, бла . Люблю - ненавиджу, треба - не треба, хочу - не хочу, трагедія - весілля 😂
Пара-пара-тум «Все» (прям ералаш згадала).
Окрема тема цього романчику, головний герой Нокс - щоб ви одразу розуміли мужику більше 40 років! Я просто валялась від сміху , бо веде він себе ну років на 15 максимум ! І я більше скажу, до того як написали вік наших закоханих, я ще читала більш менш з цікавістю, але камон - йому 40, їй 36 і оцей цирк? Що? Аха-ха)
А у Нокса взагалі якийсь біполярний розлад, от чесно 😂 він там таке моче 😂 як 36 річна жінка, яка, на хвилиночку, втекла з власного весілля від чоловіка аб'юзера, могла закохатися в такого мудака? Як? В мʼязи чи що?
А потім, як у казці, гидке каченя перетворюється на прекрасного лебедя 😂 ой, коротше, я просто ржу з цієї книги і з їхньої історії кохання )
Але якщо вам хочеться відволіктися, відпочити, напевно, ця книга - ідеальний варіант. Без глибини, без сенсу, легко і швидко читається, хеппі енд і трохи драми… Класичний жіночий роман на один раз, але для себе я вже точно вирішила, що не хочу витрачати час на такі історії і ця книга точно не вартує такого шикарного оформлення.
Це сугубо моя точка зору 🙏 Не мій жанр, от не мій 😅
Отримала цю красиву книгу в подарунок. Вона дійсно красивезна, але для мене ця історія на кшталт тих любовних романів, що продаються у м'яких обкладинках. На один раз.
Починається прикольно: Наомі приїздить у чуже містечко і її плутають з сестрою, яка тут, м'яко кажучи, усім напаскудила. Потім виявляється, що у жінки (їй 36 років) вкрали машину, гроші і підкинули племінницю. І вона, як дуже сумлінна та відповідальна особа, бере на себе тимчасову опіку над дівчинкою, а як палка жінка закохується у чоловіка неймовірної сексуальності та найпаскуднішого характеру.
"- Не діставай Наомі. Вона молодець. Вона подобається клієнтам. Подобається персоналу. І твоєму брату. Тільки з тобою проблеми.
- Мій бар. Якщо я хочу проблем, то вони будуть".
Мужику сорок з гаком. Як можна проводити себе як підліток, у якого скачуть гормони, бо йде налаштування організму, мені важко сказати. Чого битися з рідним братом? Не маю зеленого уявлення. Психологічна дитяча травма? А у кого в дитинстві їх не було? То ж він такий: то -:адекватний, то - я хочу усе і прям тут, то - я взагалі нічого не хочу, дайте мені спокій.Тестостерон на користь розуму не йде)
А ще у мене претензії до опису сцен кохання. Невже не можна їх описувати якось красивіше? Оця примітивна лексика, не розумію я цього. Можливо, вік дається взнаки😄
#пані_читає, але не те, щоб не рекомендує, але такі гроші за книгу, якщо ви не фанат ромкомів? Дивіться самі. Я на роздоріжжі: дуже красива книга, але залишити її у бібліотеці? Навіщо?
