Люсі Скор

Якщо я ще раз куплюся на гарну обкладинку і куплю ромком - бийте мене по рукам 😂
Я вже точно вирішила, що цей жанр точно не мій!
Чого їх пишуть під копірку? Ну чого не можна вигадати щось цікавіше? Ця книга суцільне кліше - він гарний, заможній , вона нещасна з купою проблем … бла, бла, бла . Люблю - ненавиджу, треба - не треба, хочу - не хочу, трагедія - весілля 😂
Пара-пара-тум «Все» (прям ералаш згадала).

Окрема тема цього романчику, головний герой Нокс - щоб ви одразу розуміли мужику більше 40 років! Я просто валялась від сміху , бо веде він себе ну років на 15 максимум ! І я більше скажу, до того як написали вік наших закоханих, я ще читала більш менш з цікавістю, але камон - йому 40, їй 36 і оцей цирк? Що? Аха-ха)

А у Нокса взагалі якийсь біполярний розлад, от чесно 😂 він там таке моче 😂 як 36 річна жінка, яка, на хвилиночку, втекла з власного весілля від чоловіка аб'юзера, могла закохатися в такого мудака? Як? В мʼязи чи що?

А потім, як у казці, гидке каченя перетворюється на прекрасного лебедя 😂 ой, коротше, я просто ржу з цієї книги і з їхньої історії кохання )

Але якщо вам хочеться відволіктися, відпочити, напевно, ця книга - ідеальний варіант. Без глибини, без сенсу, легко і швидко читається, хеппі енд і трохи драми… Класичний жіночий роман на один раз, але для себе я вже точно вирішила, що не хочу витрачати час на такі історії і ця книга точно не вартує такого шикарного оформлення.

Це сугубо моя точка зору 🙏 Не мій жанр, от не мій 😅

Отримала цю красиву книгу в подарунок. Вона дійсно красивезна, але для мене ця історія на кшталт тих любовних романів, що продаються у м'яких обкладинках. На один раз.

Починається прикольно: Наомі приїздить у чуже містечко і її плутають з сестрою, яка тут, м'яко кажучи, усім напаскудила. Потім виявляється, що у жінки (їй 36 років) вкрали машину, гроші і підкинули племінницю. І вона, як дуже сумлінна та відповідальна особа, бере на себе тимчасову опіку над дівчинкою, а як палка жінка закохується у чоловіка неймовірної сексуальності та найпаскуднішого характеру.

"- Не діставай Наомі. Вона молодець. Вона подобається клієнтам. Подобається персоналу. І твоєму брату. Тільки з тобою проблеми.
- Мій бар. Якщо я хочу проблем, то вони будуть".

Мужику сорок з гаком. Як можна проводити себе як підліток, у якого скачуть гормони, бо йде налаштування організму, мені важко сказати. Чого битися з рідним братом? Не маю зеленого уявлення. Психологічна дитяча травма? А у кого в дитинстві їх не було? То ж він такий: то -:адекватний, то - я хочу усе і прям тут, то - я взагалі нічого не хочу, дайте мені спокій.Тестостерон на користь розуму не йде)

А ще у мене претензії до опису сцен кохання. Невже не можна їх описувати якось красивіше? Оця примітивна лексика, не розумію я цього. Можливо, вік дається взнаки😄

#пані_читає, але не те, щоб не рекомендує, але такі гроші за книгу, якщо ви не фанат ромкомів? Дивіться самі. Я на роздоріжжі: дуже красива книга, але залишити її у бібліотеці? Навіщо?

Я розумію, чому ця книга може не сподобатися.

По-перше, зустрічала не один спантеличений відгук, що читачі очікували ромкомну юнацьку історію, а натомість отримали заплутані заморочки 30/40-річних. І от не розумію, звідки це спантеличення пішло [бо не одна ж людина про це зазначала]: з милої обкладинки? з анотації, де не вказано чітко про вік персонажів? Хтозна.

По-друге, власне знову повернемося до віку, бо… часом любі Наомі та Нокс поводять себе зовсім не як люди свого віку, а вибрики кидають гірше за підлітків. Так і хотілося часом стукнути їх обох і сказати: люди, ви зараз серйозно?

По-третє, будьмо відвертими: історія доволі передбачувана. Авторка не дивує карколомними поворотами подій. А ті, які мали б такими бути, сприймаються більше як «я точно знала, що буде саме так!».

Можна було б зараз продовжувати цей претензійний список, аж поки символи не вичерпаються, якби не одне АЛЕ.

Я взялася за цю історію з максимально відповідними настроєм, запитом та очікуваннями 🙌🏻 Хотіла чогось легкого та незаморочливого – отримала. Попри дебеленький обсяг в 520 сторінок, книга читається швидко. У мене склалося враження, що авторка ніби навмисно писала все, як заготовку для сценарію, адже сюжет доволі кінематографічний: цей роман так і проситься на екран [знаю, що багато хто топить за те, що Нокса має грати Кріс Гемсворт, але я в команді тих, хто вимагає закріпити візуалізацію персонажа за Чарлі Ганнемом ❤️‍🔥].

З інших плюсів – класні другорядні персонажі 👌🏻 11-річна племінниця Наомі, яка завдяки непутящій сестрі-близнючці звалюється на її плечі, окрема прикраса цієї історії! Як і брат та друг Нокса – Неш та Лусьєн [про яких будуть 2 та 3 книги цієї серії відповідно], їхня бабуська та друг-гей Наомі – Стеф.

І хоч не готова поставити цій історії високу оцінку, я жодним чином не пошкодувала, що вона опинилася в списку мого прочитано.

Дуже непоганий варіант відключити мозок з книжкою). Одразу скажу, що розповідь досить об'ємна. Сподобалось, що оповідачів двоє. Тут, правда, є все: і наречена-втікачка, хороший коп і поганий хлопець, типове містечко, де всі про всіх все знають і подібне)). Та попри це персонажі добре розкриті. Їх багато і кожен з історією. Єдине питання у мене до Слоан і Лусьєна - читачам не розповіли, що спричинило між ними таку ворожнечу).

Схоже на американський фільм чи мінісеріал, але в хорошому сенсі. Тут навіть є епізоди, де затримують злочинців, переслідування, небезпека.
Я люблю такі книжки, де, до прикладу, сцени 18+ це ге головний стрижень роману. Тому й кажу, що роман про любов. Так я відмежовую від любовного роману)))

П.с. і що цікаво, герої тут досить зрілі , їм точно 30+

Неймовірна легка історія , але 18+🔥"боркотун" та "квітка", від ненавісті до любові ❤️ .
Читається дуже легко та приємно, а кінцівка взагалі ванільна ваніль.

Книжка ❤️

Дуже важко объективно рецензувати книжки, які тобі припали до душі - бо неможливо сказати щось погане про те, що тобі подобається))

З самого початку я очікувала, що це буде стандартний ромком, або щось надто скляне (обкладинка здалась якоюсь сумною😅). Спойлер: мої здогадки не попали ні в перше, ні в друге))

Поки я читала, то було тут місце і смішним моментам, і сумним, незайвим виявились спайсі🔞 сцени, які чогось для мене стали тут навіть трошки неочікуваними, хоча за логікою було б трошки не те, якщо б їх не вставили зовсім) в кінці взагалі із більш життєвої історії все на декілька розділів перетворилось на блокбастер. Мені це відверто сподобалось👍

Трошки про сюжет: до маленького містечка, де кожен знає один одного, приїжджає на допомогу своїй рідній сестрі дуже відповідальна та самовіданна Наомі, але дуже скоро виявляється, що її плутають із проблемною близнючкою Тіною, яка встигла насолити майже кожному, хто потрапляв (навіть випадково!) у її поле зору. Вони майже однакові, тому довгенько довелось їй пояснювати, що вона - "не-Тіна".
Також, окрім того, що її жорстоко підставляє рідна кров, у Наомі є своя певна життєва драма: відносини з чоловіками, становлення себе у майбутньому та "хто я є" зараз. А тут ще й на горизонті з'являється красень-хлопець-мільйонер, якого важко назвати "хорошим".
В житті головної героїні постійно триває боротьба між "правильним" і "тим, що тобі хочеться". Цей вибір перед нею завжди стоїть гостро, і як всі обставини та нові знайомства їй допоможуть "встати на шлях істинний" - якраз ця історії і розкаже.

Думаю, всі ми з опису чудово розуміємо, які події будуть нас чекати на сторінках книги і, скажу відверто - вона чудова. В усіх сенсах.
Не треба від неї очікувати, що це стане вашою "найкращою книгою у житті". Але це точно буде дуже приємно проведенний час.

На сьогодні це мій улюблений ромком. Мила, не дуже реальна, але в той же час цікава історія.
Книга читається на одній ноті, немає супер поворотів сюжету, але 90% персонажів людяні. Так, у них є свої плюси, свої мінуси, але вони усі живі люди. Дуже багато сцен 18+, які описані нормальною мовою, без «прутнів» і «кицок». Автор описала їх так, що не знаю, чи вдала ідея читати цю книгу в метро 😅🫣

Після прочитання таких книг хочется вірити, що любов існує і може подолати усе) Я б порекомендувала цю книгу подарувати подружкам, які загубили віру у себе, щоб вони скоріше її знайшли.

«Усе, що з нами навіки» - це милий, дуже смішний та місцями зворушливий ромком. Це не тільки історія про двох закоханих, вона про пошуки свого місця, подолання власних страхів та комплексів, турботу про себе.
 
Авторка написала атмосферний роман, події якого відбуваються у маленькому містечку Нокмаут, де плітки розлітаються, не встигнеш і оком моргнути. Мешканці містечка ексцентричні та не знають меж, проте й не лишені шарму. Люсі Скор вдалось створити гарних другорядних персонажів. За ними дійсно цікаво спостерігати, а про декого я б хотіла дізнатись більше.

А от з головними героями у мене не все так добре склалося.

Їх поведінка та вчинки викликали у мене лише здивування🫢 Ноксу 43 роки, а Наомі 36, але на початку книги я думала, що читаю про підлітків. Я не проти дурощів та безтурботності, але хоча б трішки раціональності їм обом не завадило б.

Також мені не дуже сподобався фінал. На мою думку, тут авторка перестаралася. Може вона хотіла додати більше брутальності, але вийшло препогано, дитячий садок якийсь😑

Незважаючи на деякі недоліки, книжка сповнена гумору та жартів. Я давно так не сміялась над ромкомом, аж заливалась.

«Усе, що з нами навіки» - захоплива історія і якщо не прискіпуватись, то вона однозначно подарує гарний настрій🙌🏻

Після цієї книги я взяла паузу на добу, щоб осмислити прочитане.

З одного боку, історія дуже добра та мила. Сюжет простенький, але з вкрапленнями поворотів, які підсвідомо й не очікував. І тут якраз для мене крився інший, не дуже позитивний момент.

80% книги - це мила історія кохання та становлення вже досить дорослих персонажів (що для мене було відкриттям, бо я думала, що читаю підлітковий романчик). Цікаво було спостерігати, як Наомі знаходить у своєму характері "старайся на краще для інших, а себе постав на друге місце", якраз таки місце для коханої себе. Я рада за Нокса, який зміг пересилити свої страхи й впустити у серце кохання.

Але...
Драматизм ситуації Нокса, як на мене, був трохи надуманий і висмоктаний з пальця. А фінальна лінія з мафією взагалі взялась, звідки не чекали, і так само стрімко зникла, ніби й не було. Дуже дивне було відчуття після читання присвячених цьому розділів.

Але в цілому це гарна книжка на один раз, яка обов'язково стане для когось улюбленою. Але, на жаль, не для мене...

Перша половина книги мені була трохи нудною і події якось розтягнуто розвивалися. Хотілося перестати читати. Але кінець мені дуже зайшов. Мені сподобались головні герої та їх поведінка, мотиви, травми. Мені сподобалось, як авторка поєднала головних героїв. А історія про страх стосунків, бо в тебе був негативний приклад в родині і тобі не хочеться прив'язуватися, щоб не відчувати біль, то прям в саме серденько. Планування і повна 100% віддача іншим людям від головної героїні - це те куди ми всі дівчата часто попадаємо. Щиро рекомендую цю книгу і вже не дочекаюся перекладу інших двох книг про інших героїв з цього роману.

P.S. Зріз з ромашками, то взагалі окрема любов ❤️

Ця книжка, чудова, мила і моментами сумна. Після неї можна зрозуміти, що якщо спробувати догоджати всім наперекір собі, рано чи пізно це вибухне в тобі, і ти не будеш знати, що з собою робити, в один момент в тебе плани і ти знаєш, що робити зі своїм життя, в наступний ж ти в повній халепі і все руйнується. Ти малими кроками доходиш до того, що потрібно жити для себе, і думати про себе, а не показувати всім, яка ти щаслива (ні) тільки для того, щоб всім догодити і показати, я не така як сестра. Книга змусила задуматись і про вчинки Нокса, ми часом так багато думаємо про свій біль, що забуває, як жити та когось любити. Ми боїмось втратити, і не даємо собі спробувати стати щасливими, тому що, можливо, колись відчуємо біль. А часом потрібно просто наважитись.

Єдине, що засмутило мене в книзі додатковий епілог, я так надіялась, що після того, що з цими двома погано сталось, у них все буде чудово, та чомусь авторка вирішила кинути їм ще й випробування в вигляді безпліддя, і я знаю, що в кінці вони щасливі, тому що всиновили дітей, але на мою думку, їм так хотілось прожити і це разом радість вагітності і так далі.

Але книга на 10/10 раджу прочитати)