Люсі Скор

Для мене ця книга стала однією з найкращих романів, прочитаних мною у 2023-2024 роках. Це настільки цікава історія дружби, кохання, порятунку, взаємин у сім’ї, втрат і нових звершень...

Стиль написання – кожен розділ від різних ГГ, один – від Нокса – красунчика-холостяка, інший – від Наомі – дівчини-добрячки, яка завжди і всім прийде на допомогу, нехтуючи своїми бажаннями та почуттями.

Історія розповідає нам про сестер-близнючок, які дуже відрізняються: Тіна – шибайголова, бандитка та брехлійка, Наомі – повна її протилежність. Тіна благає сестру про допомогу і та кидає все, щоб поїхати до неї і вирішити проблеми, що з’явилися у сестри.

Наомі приїжджає у невеличке містечко, де в той же день втрачає машину, заощадження і все, що має цінне, але знаходить племінницю, про існування якої навіть не здогадувалася.

Нокс, як і всі у містечку ненавидить Тіну і, за збігом обставин, приймає Наомі за її сестру. Та дівчина переконує їх, що вона – не Тіна (до речі, ця кличка до неї причепиться).

Наомі хоче, щоб все було добре і сама всім переймається, але в чужому місті це складно.

Нокс, який не вірить у довго і щасливо неохоче допомагає дівчині та її племінниці.

ГГ про дещо домовляються, але чомусь усе йде не так, як мало б, але чи добре це для них, чи, навпаки, погіршує ситуацію?

Усвідомлення прийде тоді, коли життя важливих людей буде на волосині від смерті...

Це дуже гарячий, милий, смішний і динамічний ромком! Я насправді відпочила з цією книгою і вийшла з нечитуна. Ця книга подарувала мені саме ті емоції, які я хотіла отримати від книги цього жанру.

Так, тут купа кліше, неправдоподібностей, але ж тим і класно читати таку літературу — відпочиваєш душею і тілом. Так, у Нокса є червоні прапорці, але це не завадило мені насолоджуватися книгою, бо я просто вимкнула мозок і читала.

Мені дуже сподобалися також другорядні персонажі. Наскільки я знаю, то наступні книги з трилогії нам розповідатимуть про стосунки інших пар, з якими ми вже познайомилися у цій частині. Я дуже чекаю на продовження, бо мені сподобався стиль авторки, а ще дуже зачепили її персонажки/жі🥹

Не варто уваги. 520 сторін ні про що. Сюжет нагадує дешеву мильну оперу між 2-ма підлітками. Кінцівку ніби приліпили, бо треба було чимось закінчити. Сама авторка писала, що коли сіла писати книгу, то сама не знала про що вона буде. Так і все і вийшло! Книгу витягли тільки гарячі сцени між героями.

Одна з найкращих прочитаних мною історій. усі кому раджу - усі від неї також в захваті. Хоча в кінці трохи "розслідувань" я не оцінила, бо то явно виходило за межі жанру. Але навіть це не зіпсувало враження.

Таке багатообіцяюче оформлення книги і таке розчарування. Я очікувала легкий і приємний любовний роман, а отримала купу тригерів.

Почну із хорошого. Тут неймовірно гарне оформлення книги. Гарно описаний троп маленького містечка та віднайденої сім’ї. Також дуже приємний переклад, якби не він, то не впевнена, що дочитала б книгу.

З мінусів - жахливий головний чоловічий персонаж. До жінки теж є питання, але на фоні чоловіка вони тьмяніють. Нокс - це втілення всіх можливих червоних прапорців. Всі розділи від його обличчя просто викликали огиду. Він абсолютно не сприймає Наомі як людину, лише як об’єкт своїх сексуальних фантазій, а так як через власні психологічні травми він не може їх втілити в життя, то ще й поводить себе жахливо. Звичайно, до кінця книги він магічним чином стає люблячим сім’янином, і живуть вони довго і щасливо. Але для мене це був жахливий кінець, бо Наомі лишилась з ним.

Також не розумію, навіщо авторка додала оці всі мафіозні розборки. Мотивація і характер сестри головної героїні так і не розкрились до кінця книги.

Загалом, книга має гарне оформлення і приємний переклад, але сюжет і персонажі залишили багато питань і розчарувань.

З вигляду дуже мила книга. А коли зазираєш усередину, розумієш, що вона дуже глибока. Вона дарує різноманітні емоції. Від захоплення то неприязні до різних персонажів. То все добре, то знов якась напруга у сюжеті. Але вона дуууже гарна книга. В ній стільки кохання. А що ж ще треба для щастя?

Мені сподобалася ця історія. От ніби подивилася романтичну комедію. Мені сподобалися як головні, так і другорядні персонажі. Всі вони яскраві, за ними цікаво спостерігати. Відносини Нокса з Нешем це щось, я без посмішки не могла про них читати) Щодо відносин Наомі і Нокса вони палкі, гарячі. І хоча Нокс інколи вів себе як підліток, і це трохи дратувало. Але потім він пояснив чому так відбувалося, і ближче до фіналу він виправився)

Атмосфера маленького містечка додала затишку і тепла цій історії. Де всі всіх знають, допомагають. Наомі зовсім нова людина у цьому місті, але вже з купою проблем. Одразу знайшлися люди які їй допомогли, той же Нокс. Хоча саме знайомство в них не вдалося з самого початку)) Але не дивлячись на це він їй допоміг, не залишив саму.

Я не помітила як пролетіли ці 500+ сторінок, читалося легко і з цікавістю. Навіть мені не хотілося прощатися з цими персонажами, я до них всіх звикла. І як я зраділа коли дізналася що це серія) Читати продовження обов’язково буду, сподіваюсь воно буде не гірше першої частини))

Оформлення книги з цим зрізом неймовірне, не хотілося випускати її з рук)) Просто вау))

книга чудова.
історія, яка не відпускала.
дійсно, буркотун і сонечно.
я читала її ще у березні, але зараз перечитую, для мене це той ромком, який я можу час від часу перечитувати

З цієї книги почалась моя любов до Ромкомів!❤️Про дорослих які ведуть себе як підлітки. Троп- буркотун і сонечко) обовʼязково читатиму наступні частини) і всім любителям ромковім- обов’язково до прочитання!

Це було жахливо. Я очікувала побачити ламповий любовний роман, а отримала купу штампів, дорослих чоловіків які проводять себе як 13річні підлітки, персонажів без жодної хімії. Головній героїні постійно всі говорять що вона нарешті повинна попілкуватися і про себе, і десь на 10 раз це починає просто неймовірно вибішувати. При тому складно сказати що вона не піклується про себе, а піклується лише про оточуючих. Ось це перевдягання наприкінці, яке взагалі не мало жодного сенсу.Це було жахливо. Я очікувала побачити ламповий затишний любовний роман про маленьке місто, а отримала купу штампів, дорослих чоловіків які проводять себе як 13річні підлітки, персонажів без жодної хімії. Головній героїні постійно всі говорять що вона нарешті повинна попілкуватися і про себе, і десь на 10 раз це починає просто неймовірно вибішувати. При тому складно сказати що вона не піклується про себе, а піклується лише про оточуючих. Ось це перевдягання наприкінці, яке взагалі не мало жодного сенсу.

Любовний інтерес головної героїні - це людина від якої варто бігти одразу кидаючи капці, просто там не людина а ред флаг, те як він поводить себе з братом, ніби вони реально тупі підлітки, його відносини з жінками, отой момент коли він вирішує - що ні відносини не для нього. Та ну блін. На фоні всього цього максимально адекватною та дорослою мені здавалась підлітка племінниця.

Я дуже й дуже розчарована, бо насправді мені подобаються любовні романи, і я покладала надію на цю трилогію. Але, ні, дякую, почекаємо щось інше.

Ох, мені дуже сподобалася ця книга. Мені були близькі герої та їхні думки. Наомі з і списками, почуттям гумору, добротою та інтелектом.
Сварливий Нокс, який не міг сказати про свої почуття, але всіма силами показував їх у дії.
Цей роман не такий простий, як здається на перший погляд. Я не думала, що він відгукнеться настільки сильно. Сімейна лінія Наомі та її відношення до маленької племінниці покорили мене. Та підтримка та любов, яку надавали Вейлет, просто неймовірна.
Життя Вейлет до Наомі розбивало мені серце.
Маленьку дівчинку оцінювали по вчинках її матері, навіть вчителі. ЇЇ кидала власна мати багато разів, погане житло та ще гірша їжа, нуль розуміння та турботи від близької людини. Та й життя Наомі не
було безхмарним: намагання бути кращою у всьому
та догоджати людям, які цього не цінують, а ще
грше — не поважають, мудак наречений та зла сестра.
Троп цієї книги — «буркотун та сонечко» — і такими герої залишаються до кінця. У деяких книгах тропи описані досить поверхнево або діють тільки на початку, але тут це не так. Нокс від початку до кінця залишається таким, яким він був, і це мені дуже імпонує.
Однак я розумію людей, яким цей роман не сподобався. Так, погоджусь, що Нокс не завжди вів себе коректно, але саме читання принесло мені
такий кайф, що я не звертала на це увагу. Ось що
означає, коли книга ідеально вписалася у настрій та потрапила до рук у відповідний час.
На мою думку, у цьому романі можна знайти ідеальний баланс цікавого сюжету, гарячих сцен та драматичних моментів.

Тут є маленьке містечко, у якому мені захотілось жити:ходити до місцевої бібліотеки, навідуватись до бару та іноді у перукарню) А ще тут мила головна героїня, яка не може не подобатися і головний герой-дорослий, але трохи заплутався у своєму житті. Є "гаряченькі" сцени, а ще багато думок, висновків та кохання)