Просто беріть і читайте! Це неперевершено!

Вже багато разів писала, але повторюся знову - я ОБОЖНЮЮ книги, де дізнаюся щось нове! Ця книга не вийняток, бо я нічого не знала про програму «Кіндертранспорт», яку очолювала реальна жінка Гертруда Вейсмюллер - Меєр («тітонька Трюйс»).
Рятувальна операція, яка відбулася за 9 місяців до початку Другої світової війни. Її суть полягала у перевезенні та розміщенні на території Великобританії єврейських дітей.
Більше 10 тисяч дітей отримали шанс на життя завдяки цієї хороброї і відважної жінки!

Взагалі читаючи такі книжки я розумію, скільки імен, скільки героїв губить історія…

Ця книга про любов і надію, про людей які попри все, кинулися на боротьбу зі злом, ризикуючи власним життям робили великі справи, про людей яким «не все рівно»…

І про політику… Якій, на жаль, все рівно…

І про те, з чого все почалося, і всі ми знаємо, до чого призвело…

Емоційно дуже складна книга, розуміти, як батьки з власної волі віддавали своїх дітей, знаючи, що ніколи більше не побачать.

Діти, які вже у потягу ставали дорослими…

Штефан та Зофі не вийняток… Заможний хлопець єврей, який в одну мить втрачає все, і дівчинка німкеня, мати якої потрапляє під приціл фашистів, бо не мовчить… Чи вдасться їм вибратися з цього пекла на землі?

«- Можливо, Йопе, саме тому Господь і не дав нам дітей, - тихо мовила Трюйс. - Бо була вища потреба, цей шанс урятувати стількох чужих.
Можливо, Він звільнив нас від тягаря вибору й ризику лишити власних дітей сиротами».

10\10

Ну що ж, от і друге розслідування антрополога Девіда прочитано. І що ж тепер робити? Брати третю, чи що? Цей відкритий фінал… Як тепер бути?

І це знову було шикарно! Хоч я і зловила нечитун, але діло точно не в книзі. І є великий плюс - я повільно насолоджувалась цими жахливими описами обгорілих трупів, розкладання плоті і разом з Девідом збирала кістки, щоб точно знати причину смерті ) Може, я скритий маніяк😂 . Чому мені це подобається?

Окремо хочу сказати про атмосферу: ця віддаленість острова Руна, буря і ізоляція від «великої землі» зробили книгу такою моторошною і водночас прекрасною! Я ніби сама стояла на вершині скелі і вітер обпікав моє обличчя!

Стосовно вбивці, чесно кажучи я підозрювала саме цього персонажа, але не дивлячись на це , автору вдалося мене здивувати і не раз! Моя щелепа була просто на підлозі, я навіть трохи підстрибувала на стільці )

В своєму жанрі, для мене Беккет це відкриття, і якщо ви теж любите трохи жесті - welcome, мороз по шкірі гарантовано!
Однозначно раджу!

Якщо ви саме зараз потребуєте затишної і неспішної історії , не замислюючись беріть до рук цю книгу!
Книгарня, аромат кави і печива, кохання, дружба і таємниці - ось що чекає Вас на сторінках цього роману!
І хоч сюжет не дуже хитромудрий і від таємниці самого маяка я очікувала чогось більш масштабного і заплутаного, книга мені сподобалась) Вона наповнена теплом і затишком! Майже всі персонажі цієї історії припали мені до душі)

А які там кумедні сусіди Еді та Єрза з їх багаторічними суперечками і козою, яка все ж таки щось знала 😂

І дівчинка Джиллі, яка має в собі стільки любові, треба лиш віднайти ключ від її зраненого серця)

От тільки історії Рейчел мені трохи не вистачило, та все ж, я собі малюю картинку, що все було «довго і щасливо».

А ще цікаво дізнатися що ж там з колишнім Рейчел? Може, буде друга частина, бо в мене залишились деякі питання)))

І сама історія маяка, де немає ні моря, ні океану - і маяк, не маяк… посеред Шотландії… і яка у нього функція? Невже тільки для книгарні? Я думала, там буде така таємниця, що мені знесе дах, але от саме ця розвʼязка мені не сподобалась). До чого я це пишу? Щоб ви розуміли, що саме детективна лінія, на якій роблять акцент в анотації, для мене не зрозуміла.

Але загальне враження від книги хороше, бо вона має солодкий післясмак 🤤

Ця книга розтрощила мене на шматки.

Це класика сімейної саги довжиною в сто років і чотири покоління..

Історія розпочинається у далекому 1898 році, коли Пірбгая, ще зовсім юного хлопця, я б сказала дитину - шляхом обману вивозять з рідного дому в Індії до берегів далекої Африки - щоб працювати в надлюдських умовах на благо чужої держави. І вже з перших сторінок ця книга вивернула мою душу і розбила моє серце…
Щоб вижити Пірбгай буде робити все можливе і неможливе, але один вчинок буде нести як тягар усе своє життя…

Ніби за одну помилку доведеться розплачуватись не одному поколінню цієї сімʼї… Бо ця родина і справді жила у вогні😭
І коли ніби вже пішло на лад, вони знайшли своє місто під сонцем, країну охоплює хвиля протестів і до влади приходить справжній тиран - Іді Амін. Він веде дуже жорстку політику (до речі, яку підтримувала Великобританія🤯) у відношенні до не етнічних угандійців, дає їм 90 днів покинути країну… Це був жах! Я читала і ковтала ком у горлі, бо ці всі люди народилися і виросли у Уганді, а тепер їм знову потрібно шукати новий дім 💔

Сильно і потужно! Обожнюю книги, де у поміч мені приходить google, бо чесно кажучи, я нічого не знала про цей режим, але тепер розумію що тиранів і диктаторів було значно більше… що влада робить з людьми?
І хоч події у книзі дуже далекі, але вони болять сьогоденням… Скільки українців теж вимушені шукати новий дім 💔

💭"Вони приїхали сюди - майже в цілості. Вони поїдуть знову, знайдуть інше місце. Нехай це згорить, а вони вимагатимуть кращого".

Наполегливо раджу!