Книжку військового льотчика, побачену серед надбань письменниці, не купити – з мого боку злочин. Того ж дня я замовив собі таку точно. Скажу вам, друзі, в ній автор розставив крапки над «і» у доволі суперечливому питанні відносно військової агресії сусідньої недокраїни проти нас. Чому суперечливому? Здається, для нас все зрозуміло. Якби ж то для всіх. Цього року виник скандал, пов’язаний з позицією однієї з викладачок авторитетного вищого закладу стосовно тлумачення цієї війни. Це людина, яка свою хвору уяву протягом семи років війни транслювала студентам і якби вона мала скандальну репутацію, так ні. Її творчі вечори, як поетеси з власним стилем, епатажної, відвертої, талановитої, відвідували багато прихильників. І це тоді, коли заходи авторів-патріотів проходять у напівпорожніх аудиторіях.
Років так сім тому я «забув» одну із «язиков», широко розповсюджених у країні, яка не має пристойної назви, а озвучувати непристойну я тут не стану. Таким чином з потенційного списку випала вся література, видана цією «язиком», разом зі спогадами пілотів. Відмовляючись свідомо від деяких уподобань, зростало бажання надолужити розрив між знанням іноземної і української літератур. Народження кожного нового імені – невеличке свято маленького читача. Василь Мулик порадував цього маленького вибагливого читача книжкою «Congo-Донбас». З назви можна здогадатися, хоча краще просто почитати, що нариси, або як означив автор – флешбеки грають ролі паралелей у двох абсолютно різних військових конфліктах. Як безпосередньому учаснику миротворчих місій ООН в Африці і учаснику війни злодіїв-сусідів проти України, письменник штришками вимальовує для нас деякі моменти істини, хоч там як складно порівнювати хід подій: причини виникнення – різні; перебіг подій і тактика війн – різні; мотивація сторін – геть відмінна; навіть континенти відрізняються, як Земля від Марсу. Але попри задум автора читач шукає і знаходить спільне. Я можу спростити задачу і означити спільне ядро відмінних війн: це деградація розумова і домінанта набутих рис – садизму, цинізму, ненависті. Вони переважають в тих, хто розв’язує безглузді війни. Колись агресію путлерівців проти нас я назвав бумерангом, запущеним ще у 1979 році вбік Афганістану. Для учасників тієї агресії бумеранг повернувся з тильного боку.
Перед нами абсолютно правдиві історії з подробицями, взятими із пам’яті і нотаток бойового льотчика. І оскільки епізоди не вигадані, очікувати щасливий кінець у всіх випадках ми не повинні. Так, нам потрібна повна правда. Не один учасник війни мені розповідав, що зустрівшись із цим ворогом, вони передивилися власні світоглядні принципи. Такий ворог може бути тільки винищений до ноги. Слова не є цитатою із книжки, до такого висновку може дійти читач. Саме тому я називаю «Congo-Донбас» сильною книжкою. Вона вибудувана грамотно і структурно, і літературно. Красиво сформульовані аргументи просто змушують погодитися і тисячу разів сказати: «так!».
Де купити таку книжку? Зверніться до видавництва «Білка» - найнадійніший спосіб. Якщо ви не готові зустрітися з ненормативними зворотами, ну… Можливо доведеться почекати перевидання? Але ж гарантії немає. Сам не вживаю і не люблю лексику за межею, от тільки навіть на вулиці доводиться пропускати через фільтри все почуте. Цінність цього видання бачу в іншому – в мотивації, наприклад, до вчинків, що вимагають волі і мужності, а ще величезної любові до нашої України.
