Цікавий детектив що відбувається на віддаленому острові під час весілля
Мені дуже сподобався формат подачі сюжету: є події які відбуваються в теперішньому, а є події які відбувалися в минулому що ведуть тебе до розгадки одночасно з теперішнім і виходить такий нібито синхрон, але дуже динамічний, напружений синхрон) зазираючи у події минулого на острові, особисті переживання кожного градус драматичності зростає постійно і оці стрибки лише додають певної напруги) ти переживаєш за усіх, намагаєшся здогадатися хто ж мав мотив до вбивства і хто жертва ? Але ти не можеш здогадатися хто ж створив щось таке страшне) кожен куточок острова чатує небезпекою і змушує холонути жили) під кінець тобі хочеться більше драми, більше екскурсу в минуле, бо ти не хочеш, щоб події приходили до ясності ще довго, бо вже так звик до всіх, їхніх загадок і моторошних, прихованих таємниць

Один з найкращих детективів які я читала) моторошно, жахливо, часом до зжимання судом) Піп просто неперевершена у своїй справі

Книга яка дає зануритися в приємні спогади щодо улюбленого гурту) чи читаєш хронологію і в голові «тут я була», «це я бачила», «це теж я дууже добре памʼятаю», «і тут була» і все таке затишне і знайоме) архівні моменти теж подарували приємні емоції, відкриваєш щось нове та незвідане, фото, історії, емоції) фото які можна гортати хоч щодня

Історія про двох письменників які вирішили заради експерименту обмінятися своїми жанрами книг і написати нетипові історії для себе. Зустрічаються вони при доволі цікавих обставинах: головна героїня твору вирішує відпочити в будинку свого батька біля озера, щоб дати шанс своїй новій книзі яка от чомусь зовсім не йде і на одному з книжкових клубів щодо власної книжки вона бачить його — свого головного конкурента ще зі школи і письменницької академії який дуже любив її підкалувати) і як на диво, в нього теж є деякі проблеми з написанням) спочатку вони намагалися не помічати одне одного, але в цьому експерименті вони зближуються і дізнаються нові цікаві факти одне про одного) власні драми, і процес їхнього розплутування

така наповнена різними спеціями книга Шоколад (Джоан Гарріс) Що ж ховається за непримітним маленьким містечком Ланксне-Су-Тан? Це спробує зʼясувати власниця небесного мигдалю — Віана) на перший погляд, звичайна затишна книга, яку хочеться читати, щоб відчути блаженство від неймовірної історії про солодощі) але за цією завісою кожен має свою таємницю, яку тяжко довіряє незнайомцям, ця книга це протистояння добра і зла. Але звісно ця завіса потроху спадає і чим далі, тим сумніші стають розділи і тим менше затишних, запашних моментів, від яких хочеться посміхатись, але такі моменти все ж не зникають зовсім, що породжує надію) деякі описи хочеться перечитувати знову і знову щоб відчути цей аромат і поєднання смаків) люди змінюються, відкриваються, зважуються на сміливі кроки, здійснюються мрії, доповнюючи своє життя шоколадними ласощами.
Чи зможе священник Рейно встояти перед забороненою собою ж насолодою? Як складеться доля кожного жителя? Ця книга вам про це розкаже) що ж переможе наприкінці?
Щось таке щемке залишається після прочитання цієї книги