Пограниччя

"Пограниччя огорнув спокій, що прийшов на зміну трагедії, настало оніміння днів жалоби, коли всі намагалися говорити пошепки, зменшити звук радіо, тримати дітей в приміщенні"

Продовжую читати різних авторів із серії "Морок" і якщо попередні книги були такими чисто детективами, то ця виявилась, свого роду більше драмою з детективною лінією і часткою трилеру.

Андре Мішо у своїй історії показала як маленьке містечко на кордоні між США і Канадою та його жителі переживають трагедію загибелі молодих дівчат, як прив'язують все до місцевих легенд або шукають раціональне вирішення..

Тут більше не про розслідування, як таке, а про копирсання в людських стосунках, великих і малих трагедіях, думках та вчинках, а ще, як не дивно, про любов.

Попри те, що описуються події влітку, мені історія видалася дуже осінньою, меланхолійною, навіть.
Спочатку читалось відверто повільно (перші 100 сторінок я розтягнула на 2 вечори), поки розібралась хто і куди, а ще збивали з пантелику кілька схожих за звучанням прізвищ, але потім втягнулась і за вечір дочитала решту книги.

Мене зачепив детектив, який вів справу, його ставлення до подій і жертв, до його пошуку правди.
Фінал історії для мене став непередбачуваним.
Звісно, винуватця я не вгадала, але в мене з цим проблеми і за кращих розкладів 🤣

Якщо вам хочеться тягучої атмосфери маленьких містечок та драми міцно вплетеної в пошук винуватця жахливих подій, то ця історія для вас.

Кілька разів протягом читання я забувала, що хтось помер, і треба шукати вбивцю.

Але не могла відірватись від історії.

У прикордонні США і Канади - мальовниче дачне містечко, де родини проводять літо. Крихітне, заховане в лісах і з власною моторошною легендою.

Ідеальний сеттинг для якогось слешеру. Тож одного дня спокійну і замріяну атмосферу таки оскверняє смерть - смерть зовсім юної, яскравої і життєрадісної дівчини, раптова і загадкова.

Розслідування йтиме дуже розмірено, з акцентом навіть не на власне розслідуванні, а на тому, як містечко переживає цю трагедію.

З детальною увагою до кожного персонажа, до особистої травми головного слідчого.

Та найбільше - з фокусом на оповідачку, підлітку, на її думки, переживання і внутрішні зміни, спровоковані цією страшною подією.

В центрі цього сюжету - драма і психологічний стан персонажів. Трилерна складова значно менш виражена, хоча є епізоди нагнітання ситуації.

Вбивцю я, до речі, не вирахувала, до останнього дивилась в інший бік - бо власне розслідування тут мало, і теорії будувати важко.

Хоч історія і вбивча, але дуже красива. Похмура, але мальовнича. Психологізм на найвищій висоті.

Трохи дратувало, що багато англомовного тексту, і переклад додається відразу в дужках - мене це дублювання вибивало з ритму. Примітки, на мій погляд, були б доречніші, бо англійська там досить примітивна і багатьом читачам переклад не буде потрібний.

Але це, власне, моя єдина претензія😁

Фінал здивував, але він цілком органічний і логічний. І болісний.

Книга не лякає, більше б радила любителям психологічної прози і драм, ніж трилерів.

Дуже осіння, хоча і йдеться про літо.

У процесі читання книги «Пограниччя» Андре Мішо у мене виникало багато думок та ідей для відгуку. Але перегорнувши останню сторінку цього детективу я зрозуміла, що все буде зовсім не так, як я собі запланувала💭

Перш за все ви повинні знати, що це не типовий детектив з шокуючими деталями та відчутною інтригою. Для мене ця книга – це роздуми, трішки меланхолійна атмосфера та неспішність. Для когось це може стати мінусом, але я б радила усе-таки дочитати цю історію, тому що саме в другій половині все змінюється. Останні 50 сторінок я прочитала дуже швидко та не змогла відкласти книгу навіть на декілька хвилин. Настільки мені хотілося дізнатися, хто став вбивцею двох молодих дівчат.

Окремо хочу висловити подяку авторці за описи навколишньої природи та мальовничої атмосфери, яка притаманна місцевості на кордоні між Канадою і США. Події у книзі відбуваються у невеликій місцині поблизу лісу, де є велике озеро та безліч дачних будиночків. Тому читаючи цю книгу одразу можна уявити собі, як все виглядає навколо та які настрої панують серед людей, які приїжджають сюди на відпочинок.

Для себе я виділила наступні дві думки з «Пограниччя»:

• Зло не може йти від однієї ізольованої людини. Воно завжди з’являється, коли його набирається якась кількість, утворюється надлишок, коли ненависть накопичується в подібності багатьох доль, які жорстоко втілюють його в життя.

• Будь-хто знає, що смерть заплямовує, що вона залишає сліди скрізь, де проходить, великі брудні відбитки, які нас штовхають униз, змушують нас падати, якщо ми їй потураємо.

🎧 Starry Night – Jordan Critz