Острів проклятих

Я давно не читала книжок такого обсягу за день. Та і цю не планувала - просто не змогла зупинитися, бо потрапила в потік.

Якби я читала цю книгу до того, як побачила фільм, то відходила б від вражень дуже довго.

Божевілля, що стрімко наростає.

Кордони реальності максимально розмиті.

Атмосфера і настрої передані так переконливо, що буквально відчуваєш, як фізично переносишся на Острів.

Це історія про страшне і важливе - про те, в які жорстокі ігри може грати з людиною розум. І про те, що стається, якщо не надавати цьому належного значення.

З психіатрічної клініки, розташованої на усамітненому острові, втікає небезпечна пацієнтка. Двоє федеральних маршалів прибувають сюди, щоб розслідувати обставини втечі. Але досить швидко стає зрозуміло, що в цій історії дуже багато темних плям…

Все не те, чим здається. Відповіді ніби десь на поверхні, але постійно вислизають.

Весь час відчувається, що щось неправильно, що ти щось упускаєш, і що ось-ось пазли складуться у правильному порядку.

І оця атмосфера непевності і постійно зростаючої напруги - найкраще, що є у книзі. Історія дуже заплутана, але якщо придивитися уважніше і відсіяти зайве (ну, або ж знати відповідь наперед), то зрозуміти натяки можна досить швидко.

І хоч книга здебільшого базується саме на таємниці, яку треба вивести на світло, процес не менш важливий, ніж сама розвʼязка.

Я не могла відірватись, хоч і памʼятала, чим все завершиться - але не памʼятала деталей.

Діалоги і опис снів настільки психоделічні, що цей стан затуманеної свідомості передається читачеві.

Багато складних моральних питань.

Надмірний емоційний тиск.

Дуже важкі теми, тож, мабуть, книга не для кожного.

Я ще не встигла порівняти з фільмом, бо дивилась його досить давно і тільки збираюсь передивитись, але основний сюжет і атмосферу в екранній версії точно збережено.

«Час для мене — не більше ніж набір закладинок, за допомогою яких я пересуваюся текстом свого життя, раз по раз вертаючись до подій...»
⠀
«Острів проклятих» Денніс Лігейн
⠀
Жанр: містичний детектив, психологічний триллер, роман
Видавництво: @ksd_bookclub
⭐3/5
⠀
Обкладинка, форзаци виглядають круто, але нарахувала достатню кількість одруківок у тексті😒
⠀
Герої: Едвард Деніелз (Тедді), Чарльз Оул (Чак), Макфірсон (заступник директора Ешкліфської лікарні), Рейчел Соландо (зникла пацієнтка). Інших не буду згадувати, бо з іменами тут буде спойлер🤫🤭
⠀
Федеральний маршал разом з напарником, якого вперше бачить, відправляється на віддалений острів, де знаходиться лікарня для небезпечних в'язнів. Одна з пацієнток втекла і потрібно дослідити цю справу. Робітники психлікарні поводяться дуже дивно, не допомагають слідству, а навпаки плутаються у свідченнях. Здається, тут відбувається щось незаконне, жахливе, особливу таємницю приховувує маяк... Далі насувається шторм, який відрізає острів від зв'язку з цивілізованим світом...
⠀
Автор чудово описує атмосферу: тривожну та безвихідну, ізольований острів, краєвиди, відчуття ніби ти переносишся туди. Взагалі, я не обираю книгу відповідно сезону, але для осінньої пори року цей сюжет дуже добре підходить. Спочатку було складно пристосуватися, важкувато читалося, хоча з часом призвичаїлася до манери; коли почалися події, розслідування - стало цікавіше. Божевілля наче наростало, а реальність постійно змінювалася, неможливо було зрозуміти, де саме вона була... Слід відзначити, як майстерно закручений сюжет, що до самого кінця тримав у напрузі, а також готував все нові і нові несподіванки. А фінал просто шокував 😲
⠀
Історія розповідає про те, як може грати поламана психіка, свідомість; до яких трагічних наслідків може призвести. Підіймається багато складних моральних питань і емоційно, я б сказала, не для кожного.
⠀
До речі, існує екранізація. Я поки не дивилася, але гадаю варто, щоб розставити все по поличках.
⠀
Відповіді наче ось були і знову вислизнули з-поміж пальців...
⠀
Можливо усе зовсім не так, як здається❓Адже на острові панує своя правда...

Історія яка для мене була дійсно якась проклята, бо фільм я починала дивитись разів 5 так точно і жодного разу не додивлялась. Завжди щось мене зупиняло чи відволікало на середині і я так і не могла дізнатись кінцівку. А потім я виявила, що спочатку була книга і вирішила що книгу я точно дочитаю. Я не просто дочитала її, я ковтнула цю історію за добу і думаю, що краще трилера я тепер ніколи не знайду.

З ізольованої на острові психіатричної лікарні втікає пацієнтка-вбивця і головний герой разом з напарником прибуває, щоб знайти утікачку. Але чим далі іде розслідування тим більше всі на острові здаються дивними.

Розвʼязка тут просто неймовірна! Завдяки тому, що Всесвіт беріг мене від кінцівки фільму я просто сиділа з відкритим ротом. Більше я нічого не скажу, бо ж раптом ви, як і я не в курсі що ж там:) Тому я дуже рекомендую, навіть наполягаю, що цю книгу треба читати.