Я давно не читала книжок такого обсягу за день. Та і цю не планувала - просто не змогла зупинитися, бо потрапила в потік.
Якби я читала цю книгу до того, як побачила фільм, то відходила б від вражень дуже довго.
Божевілля, що стрімко наростає.
Кордони реальності максимально розмиті.
Атмосфера і настрої передані так переконливо, що буквально відчуваєш, як фізично переносишся на Острів.
Це історія про страшне і важливе - про те, в які жорстокі ігри може грати з людиною розум. І про те, що стається, якщо не надавати цьому належного значення.
З психіатрічної клініки, розташованої на усамітненому острові, втікає небезпечна пацієнтка. Двоє федеральних маршалів прибувають сюди, щоб розслідувати обставини втечі. Але досить швидко стає зрозуміло, що в цій історії дуже багато темних плям…
Все не те, чим здається. Відповіді ніби десь на поверхні, але постійно вислизають.
Весь час відчувається, що щось неправильно, що ти щось упускаєш, і що ось-ось пазли складуться у правильному порядку.
І оця атмосфера непевності і постійно зростаючої напруги - найкраще, що є у книзі. Історія дуже заплутана, але якщо придивитися уважніше і відсіяти зайве (ну, або ж знати відповідь наперед), то зрозуміти натяки можна досить швидко.
І хоч книга здебільшого базується саме на таємниці, яку треба вивести на світло, процес не менш важливий, ніж сама розвʼязка.
Я не могла відірватись, хоч і памʼятала, чим все завершиться - але не памʼятала деталей.
Діалоги і опис снів настільки психоделічні, що цей стан затуманеної свідомості передається читачеві.
Багато складних моральних питань.
Надмірний емоційний тиск.
Дуже важкі теми, тож, мабуть, книга не для кожного.
Я ще не встигла порівняти з фільмом, бо дивилась його досить давно і тільки збираюсь передивитись, але основний сюжет і атмосферу в екранній версії точно збережено.