"Хроніки Місяця. Кресс" - це третя та заключна книга з фантастичної саги Марісси Маєр, яка підводить підсумок історії Сіндер, юної кіборги, що стала принцесою Нової Землі. Цього разу Кресс, колишня охоронка Сіндер, опиняється в центрі подій, коли їй доводиться шукати зниклу принцесу та протистояти жорстокому тирану.
Що мені сподобалося:
Емоційний та захоплюючий сюжет:
Історія розвивається динамічно, постійно тримаючи читача в напрузі. Несподівані повороти сюжету, динамічні битви та політичні інтриги не дають нудьгувати. Фінал книги емоційний та зворушливий, що робить його незабутнім для читача.
Цікавий світ:
Авторка продовжує розширювати та деталізувати світ майбутнього, де люди живуть серед зірок та розвинули нові технології. У цій книзі ми знайомимося з новими планетами та культурами, що робить світ ще більш багатим та різноманітним.
Сильні герої:
Кресс розкривається з нового боку, стаючи більш рішучою, сміливою та впевненою. Також з'являються нові цікаві персонажі, які роблять історію ще більш захоплюючою.
Важливі теми:
Роман порушує важливі теми влади, амбіцій, зради, дружби, кохання та самопожертви. Авторка не дає готових відповідей, але змушує читача замислитися над цими питаннями.
Красива мова: Маєр використовує легку та емоційну мову, яка робить читання приємним та захоплюючим.
"Хроніки Місяця. Кресс" - це емоційне та захоплююче завершення фантастичної саги, яке стане чудовим вибором для любителів цього жанру. Ця книга змусить вас щиро співпереживати героїні, затамувавши подих, стежити за розвитком сюжету та подарує вам незабутні емоції.
▫️«Усе завжди поверталося до кохання — більшого за свободу й за прийняття. Щирого кохання, яке оспівували за часів Другої Ери. Кохання, яке сповнювало душу людини до останку та штовхало її на видовищні вчинки та самопожертву. Кохання, такого непереборного й усеосяжного»
Ця частина мене приємно здивувала — вона більш захоплива і динамічна, у порівнянні з попередніми 🥰
Кресс не залишила байдужою — в ній є щось дуже особливе, і її взаємини з Торном завжди викликали теплі емоції. Їхній дует нагадує Юджина та Рапунцель із мультфільму «Рапунцель: Заплутана історія»🥹
Особливо мені сподобалося, як персонажі взаємодіють і доповнюють один одного. І найцікавіше — неможливо передбачити, чим закінчиться історія для кожного з них, поки не прочитаєш усю серію 🔥
5/5
Ретелінг Рапунцель сподобався не менше за попередні книги.
По перше, тут неймовірні діалоги, чого тільки вартують ті красномовні вигуки:
"Ох тузики-кораблики, піки небесної, та ще й зореньки до купи!"
Ну, хіба не гарно? І оці їхні "зореньки", тоді як в інших книгах, зазвичай, використовують або"о боги", або "Боже" Коротше, мені дуже сподобалися такі деталі, наче нічого особливого, але прям чіпляє і запам'ятовується.
По друге, сюжетні повороти більш несподівані, ніж в попередніх книгах, хоча я все одно багато чого вгадала.
Що по сюжету?
Кресс 7 років поневолена на супутнику, єдиним її співбесідником є робот, якого вона сама запрограмувала, також час від часу дівчину навідує її поневолювач /ка, приносячи їжу і беручи кров для аналізів. Якщо ви ще не здогадалися, то Кресс-хакерша і доволі талановита. Одного разу дівчина зв'язується з Сіндер і після цього починаються її пригоди з нашими героями, зокрема з капітаном Торном.
Кресс відрізняється від інших героїнь серії. Не така зухвала, як Скарлет, не така відчайдушна і хоробра, як Сіндер. Вона сором'язлива, мила і трохи наївна.
Капітан Торн. В попередніх частинах він показав себе веселим, трохи придуркуватим і не дуже надійним хлопцем. Тут же ж він відкрився зовсім з іншої сторони. Мені сподобалися їхні пригоди з Кресс, як він завжди захищав дівчину, навіть при таких обмежених можливостях, сподобалося, що він був чесним і не намагався показати себе з кращого боку, хотів, щоб Кресс бачила його таким, як він є. Що незважаючи на свою хвалькуватість, хлопець не бажав, щоб дівчина закохувалася в його образ і розвіював всі її уявлення про нього.
З кожною книгою читати стає все цікавіше, але й на кожну нову пару виділяється все менше часу. Тому тут мені було мало відносин Торна і Кресс, хотілося ще і ще. Але я не сильно цим засмутилася, адже натомість краще розкриваються попередні пари.
Зокрема Кай і Сіндер. Мої бусінки. Я була дуже за них рада. Дуже смішно було спостерігати за тим як Кай намагався показати свою злість і роздратування, наче набурбосений їжачок😂😂😂 Хлопець настільки добрий і світлий, що коли він підвищує голос, хочеться лише сказати : уті-путі😂 І да, він знову мені подобається, яка ж я непостійна 🫣😂
Вовка і Скарлет, натомість, в цій частині було дуже мало. Сподіваюся в них все буде гаразд 💔
Наостанок додам, що дуже класно, що всі герої такі різні, кожен індивідуальний, зі своїм характером і своєю історією і кожен грає важливу роль в історії. Авторка змогла настільки майстерно поєднати 4 казки, що здавалося так і повинно бути з самого початку.
P. S. Я, напевно, візьму невелику перерву перед прочитанням останньої книги, бо мене вже трохи втомили їхні пригоди і я поки не готова прощатися з героями
