Місяць раптово вибухнув — розколовся на сім великих і безліч маленьких частин, охоплених хмарою пилу. Така вагома астрономічна подія не могла не привернути уваги громадськості, передусім науковців. Намагаючись знайти відповідь на питання "Чому?", спершу випускали з уваги значно важливіше питання - "Якими будуть наслідки?". А наслідки будуть, і вони значно серйозніші, ніж можна було б уявити. Перша частина книги описує власне сам вибух, ряд подій невдовзі після нього та підготовку до гіпотетичних наслідків в довгостроковій перспективі. В наступній йдеться уже про безпосередній вплив наслідків розколу супутника на Землю. Остання ж відносить нас у далеке-далеке майбутнє.
⚠️ В наступному абзаці можливі часткові спойлери ⚠️
Читаючи першу та другу частини книги, мене не покидало питання — чи справді людство змогло б підтримувати подобу звичного способу життя, знаючи, що часу у цивілізації залишилось обмаль? Чи продовжували б люди так само ходити на роботу або навчання? Чи й надалі дотримувались би законів і порядку? Можливо, правдоподібнішим варіантом розвитку подій став би достроковий крах усіх визнаних суспільних норм і структур? І ще, наскільки ймовірно, що люди, відправлені в космос без жодної надії коли-небудь повернутись на Землю, змогли б змусити себе забути про залишених внизу рідних і все попереднє життя, та працювати в умовах обмежених ресурсів та можливостей задля примарної надії надати кільком сотням "щасливчиків" мізерний шанс вижити? Гадаю, що жодні заяви і запевняння політиків та науковців не змогли б тривалий час підтримувати порядок та ілюзію нормальності. З іншого боку, якщо достеменно відомо, що катастрофи не уникнути, варіантів залишається не так вже й багато: можна продовжувати жити як нічого не бувало; можна з головою поринути в роботу, намагаючись зробити щось корисне для гіпотетичного шансу на виживання (свого чи інших); можна по максимуму присвятити відведений час рідним і близьким; або ж добровільно зійти з дистанції достроково. Та, гадаю, знайдуться ті, хто вирішить якнайбільше попсувати решту життя іншим (з будь-яких реальних чи надуманих причин), питання лише в кількості цих останніх. І ще одна думка, навіяна прочитаним: навіть коли людина з (нібито) хорошими намірами починає влізати в справи експертів в критично важливих питаннях - добра не чекай, особливо коли ця людина - політик 🤦🏻♀️.
У підсумку можу сказати, що наукових і технічних термінів, скорочень, пояснень і описів тут справді дуууже багато, значно більше, ніж у будь-якій прочитаній мною раніше художній книзі. Добре це чи погано? Залежить з якого боку глянути і які, власне, у вас очікування. Якщо цікавить виключно сюжет, а детальні пояснення здаються надлишковими - книга навряд чи сподобається, хіба якщо читати, перескакуючи через абзаци, а то й цілі сторінки. Якщо ж вам цікаво насправді зрозуміти усе наукове підґрунтя розповіді та усі її деталі і нюанси, то автор позбавляє вас необхідності самостійно усе це гуглити і виснажувати уяву. Я знала, на що підписуюсь, починаючи читати книжку, і була до цього готова.
Чи сподобалась мені книга? Радше так, ніж ні. Сюжет оригінальний, цікавий (остання частина мені найбільше сподобалась), і є над чим подумати.
Проте часом складалось враження, що вчинки і рішення персонажів не надто логічні, а то й відверто тупі і недалекоглядні (хоча іноді вони згодом виявлялися принаймні частково виправданими, проте в основному створювали купу проблем в результаті). Спосіб подачі матеріалу специфічний, з огляду на усі технічні деталі й описи, ну але саме такого я і очікувала. А ще потішив формат і якість видання — дуже вже мені подобається оформлення серії "Чумацький шлях" 🥰. В книзі є кілька ілюстрацій, шрифт комфортний для читання, а її розмір дуже доречний для такого товстунця. Також варто відзначити роботу перекладача за доступну для розуміння подачу геть непростого матеріалу, додаткові пояснення і виправлення помилок автора (в тексті присутня нецензурна лексика, якщо комусь це важливо).
