Жорстоке небо

"Справжній письменник - це той, кого, по-перше, публікують, а по-друге, читають".

2014 року виходить другий технотрилер Кідрука, в якому він пише саме ці слова.
Беззаперечно, Макс є справжнім письменником, позаяк його і публікують, і читають, і обожнюють.
Його #колонія прийшла до мене передзамовленням, а я досі читаю його "ранні" книги і розумію, якими різними можуть бути історії.
Звичайно, після #НОІМ, #докисвітлонезгасненазавжди та #денемаєбога катастрофа з літаком українського виробництва у французькій авіакомпанії для мене особисто не була з ефектом вау, проте деякі речі дійсно були хорошими: тут немає містики і наукової фантастики, сам сюжет розвивається лінійно, не перестрибуючи через розділи, зате є інтриги й таємниці, вбивства й зради, погоні й викрадення, фальсифікація і торжество справедливості, ну і трішечки французького шику.
Захоплення автора літаками і все, що з ними пов'язано, я розділяю цілком і повністю, тому завжди з цікавістю перечитую по кілька разів наукові факти, бо знаю, що автор достеменно вивчив тему.

Але завжди найбільше вражає психологічна складова героїв, їхні дитячі спогади, якісь травматичні події дитинства чи юності, і те, як вони впливають на їхнє доросле життя, особливо - відносини з батьком.

Друга книга📘 і знову про літаки🛬)) "Жорстоке небо" дуже круто написана і так детально! Без світла прочитав за два дні) Думаю по-трохи в мене з'являється фобія літати)) Також сподіваюсь, третя книга від автора буде про літак "Мрія" ☺️✈️

Одна з найкращих книг Кідрука що я читала! Початок книги нагадує "Аеропорт, про це навіть автор пише. Але "Аеропорт" я не читала, а тільки ознайомлена. Вся книга цікава, але останні 100 сторінок особливо напружені. Окремо хочу виділити опис злодіїв, так написати персонажів, щоб їх хотілось вбити треба ще постаратись.