Наскільки епічним виявилось дане фентезі, настільки ж складно мені було підступитись до цієї рецензії. Все ж таки захоплені відгуки завжди складніше писати ніж розчаровані.
Я не можу похвалитися таким вже й великим багажем прочитаного епічного фентезі, але впевнена, що такого масштабного опрацювання створюваного світу, мабуть, не було в літературі з часів перснів і престолів.
"Шлях королів" — це по суті саме визначення епосу. Багатотомна епопея про світ Рошару — це навдивовижу монументальна робота. Рідко коли можна натрапити на настільки детально продумані світ, філософію, закони природи й обґрунтування магії.
"Хроніки Буресвітла" — це багато в чому подорож відкриттів, і чим уважніше ви її читатимете, тим більше дізнаєтесь.
Щільність інформації, яку автор передає на цих 1000+ сторінках, вражає і, напевно, відлякує. Погоджусь з думкою, що місцями книга не повністю виправдовує свою довжину та увагу до окремих своїх персонажів.
Але навіть зважаючи на це, я особисто жодного разу не відчувала, що книжці бракує дії. Так, ви будете розмірено йти за сюжетом, але чи не за це ми любимо епічні серії? За змогу подовше побути з улюбленими героями?
До речі про них…
Сандерсон майстер у творенні своїх персонажів! Я б навіть сказала що “Шлях Королів” — це такий собі посібник з розвитку героїв, прописування правдоподібних мотивацій та філософій особистостей.
Відчувається, що автор чітко знає ким є його персонажі тепер і ким вони стануть у майбутньому. Переконливість головних героїв була для мене вишенькою на цьому фентезійному торті.
Книга знайомить вас з трьома головними персонажами: Каладін, Даллінар та Шаллан. У кожного є своя історія (яку, ймовірно, можна було б розповісти у власному романі), кожна з яких повільно допомагатиме розкрити деталі та таємниці світу Рошара.
Якщо в кінці книги вам здасться, що ви щойно прочитали лише тисячосторінковий вступ, а справжня історія почнеться лише в майбутньому — не переживайте, переклад другої книги Хронік Буресвітла, хвала фабріалам, уже є.
Що ж, я неочікувано відкрила для себе чудового фантаста і сподіваюсь мій відгук “заразив” когось із вас.
Я, напевно, не рекомендувала б цю серію новачкам. Але якщо ви любитель епічного фентезі й досі не читали цю книгу, скоріш дочитуйте, щоб ви там наразі не читали, і зробіть Хроніки Буресвітла своєю наступною книгою.
Це правда унікальний досвід, який ви не повинні пропустити, але лише якщо ви попередньо до нього підготувалися.
Хтось казав, що хороша книжка тим і відрізняється від посередньої, що під час прочитання ти завжди зможеш побачити історію глибше, буде те, що ти проґавив, читач зможе відкрити для себе нові моменти, краще зрозуміти задум і мотиви автора. Я з цим згоден. Запевняю, роман глибший, ніж здається на перший погляд, хоча й на перший погляд він дуже глибокий. Куди глибший. І я впевнений, що прочитаю його ще не раз, хоча читав уже тричі у різних перекладах.
Цей роман, як і весь цикл, не для тих, хто хоче постійного драйву і дії. Цей цикл для тих, хто хоче пожити трохи в дивовижному, але суворому світі, створеному автором, у якому мешкають духи речей і почуттів, у якому культура кожного народу захопливо цікава, у якому міфи, казки й легенди чогось навчають, чогось правильного. Побути в компанії улюблених героїв, з якими не хочеться розлучатися. Але тут є і драйв, і екшин. Якраз у тій кількості, що потрібно. Я в цьому світі жив. І я туди збираюся періодично повертатися, повітря вам у голову!
Книжка (як і весь цикл) абсолютно не підходить для того, щоб слухати її в аудіоверсії. Адже навіть найкращий оповідач не зуміє передати тієї гами почуттів, тих емоцій, тієї атмосфери і того внутрішнього змісту, що закладав автор, тим паче, що кожен читач бачить книжку по-своєму. Це книжка, де часом потрібно зупинитися. Часом потрібно перегорнути назад, щоб згадати якусь важливу деталь. Це книга, під час прочитання якої потрібно думати. Є письменники, які розповідають просто цікаву, динамічну історію у фентезійному світі, а є письменники, які не тільки розповідають історію, а й кажуть нам про щось вустами книги. Хтось казав, що автор, створюючи книжку, має знати, що він хоче нею сказати. І я згоден, тільки такі книжки мають шанс стати шедеврами. І у Сандерсона завжди є що сказати. На жаль, під час читання аудіокниги цих думок автора слухач, швидше за все, не помітить.
Але ж Брендон дуже мудрий автор. Він не займається псевдофілософствуванням, але він ставить запитання. Серйозні питання, над якими людині варто було б замислюватися. Він не вирішує в книжці, що є правильний шлях, але дозволяє самому читачеві вирішити це питання. Він ставить ці питання з такою силою, що не можна під час прочитання хоча б мимоволі про них не замислитися.
Так, у книги важке занурення. При першому прочитанні сам кидав рази три, поки не здолав близько двохсот сторінок. Але хіба це можна вважати ціною за те, що сталося після? Ні. Через ці сторінки потрібно продертися. Бо не можна сказати, що вони написані нецікаво. Просто вони написані важко (у всякому разі при першому прочитанні так було для мене). Натомість при наступних перечитуваннях ця частина може виявитися якраз найцікавішою, оскільки саме там безліч деталей і натяків, яких раніше просто не помічав. Будьте сильними, здолайте ці сторінки, бо світ Рошара суворий.
Ні, у книжці не буде порнухи, розкиданих кишок крупним планом тощо. І це ще одна з її переваг. Автор уміє показати гидоту, зло і розкладання у світі та в душах людей, не змушуючи розглядати лайно під мікроскопом. Але він тим паче уміє показати і те світле у світі та людині, що в ньому ще є. І саме на людину, на її душу, мотиви її вчинків спрямований цей самий мікроскоп.
Так, у книжці не одразу буде дано відповіді на всі запитання, оскільки вона, по-суті, всього лише вступ. Відповіді на безліч запитань буде отримано в наступних творах циклу, відповіді на деякі запитання - залишаться на потім. Це не окремий твір, а частина циклу. Тому нерозумно пред'являти претензії до автора за те, що він не викладає всі карти на стіл. Це ж епічне фентезі! Тут усе робиться з розмахом. До того ж смію запевнити, що Сандерсон завжди дає відповіді на всі запитання, щоправда, лише у чітко визначений ним же час, щоб справити бум. Тож, потрібно мати терпіння. Усі рушниці у пана Сандерсона завжди вистрілюють, і б'ють у десятку.
Не буду описувати дивовижності героїв, сюжету, магії та світу Рошара. Це кожен може дізнатися із самої книжки, та й інші читачі не раз ці деталі відзначали. Але мушу сказати ще одну річ: Шлях королів - усього лише вступ до дечого настільки масштабного й епічного, що просто захоплює дух! Саме вступ. Так, довгий і цікавий, але тим не менш. Тому роман так само може не сподобається тим, хто не любить історій із розмахом.
Ну а так, скільки людей - стільки думок. Але для мене ця книжка і цей цикл - №1 у топі не тільки фентезі, а й літератури загалом. І, оскільки у відгуках читачі можуть виплеснути свої емоції та поділиться з іншими враженнями, я так само скористався цим правом.
Я справді радий, що натрапив на цього автора. Ще жодна його книжка мене не підвела.
