Розмірковуючи над відгуком до цієї книжки, я би хотів порекомендувати і всі інші твори Володимира В’ятровича, навіть не прочитавши їх. Ви знаєте, чому сміливість цієї заяви мене не лякає? Напевно, чи не кожен готовий ствердно відповісти на питання: чи знайоме вам ім’я автора? Публічність історика і громадського діяча робить свою справу. Чи бездоганні його наукові праці? Чи має він опонентів і наскільки серйозними можуть бути інші точки зору на нашу історію? Наскільки можна покладатися на думку вченого і активного автора багатьох історичних видань, монографій, досліджень? Ці питання, імовірно, мають різні відповіді, залежно від світогляду вимогливих читачів. Одне я знаю точно: в різних амплуа, чи то як вчений, чи як письменник або навіть Народний депутат, пан В’ятрович цікавий і аргументовано підкріплює кожну свою думку. І коли переді мною лежали кілька стосів його книжок, вибір виявився неймовірно важким. Голодному хочеться все і одразу. Здоровий глузд нагадує, що у країни є найважливіший виклик, куди всі мають вкладатися, щоб ми жили не тільки сьогоденням, але й по нас на цій землі лишилася вільна, бажано квітуча країна – раз. Є й моя маленька родина з окремими проблемами, не залежними від книжок – два. Врешті, існують і інші пріоритети, після яких не можна ставити друковані видання на якесь там ...надцяте місце. Тільки тому я став власником цієї невеличкої книжечки, лишаючи відкритим на майбутнє вікно можливостей. Так, я прочитав її і вона – документальне підтвердження очікувань високого рівня.
Є одна особливість саме «(Не)історичних митей» - це не наукове дослідження, не викладення вченої думки, не оцінка епізодів останнього століття. В книжці В’ятрович розкриває себе, як письменник, пропонуючи коротесенькі есеї і охоплюючи періоди української визвольної боротьби від 1918 року, з подій під Крутами, до параду нашого війська на День Незалежності у 2020 році. Наділяючи героїв своїх нарисів особистісними рисами, думками і відтворюючи засобами митця діалоги, пан Володимир налаштовує надзвичайно емоційну атмосферу, бо в кожному з цих маленьких оповідань немає холодної статистики. Є роздуми від першої основи. Вони від фактів переводять нашу увагу на мотивацію кожної історичної постаті. Чому в такій безнайдійній боротьбі бійці УПА чинили збройний опір аж до кінця п’ятдесятих? Чим мотивували свою незламність Бандера, Шухевич та, врешті, Стус або інший в’язень совісті – Богдан Климчак? Якими світоглядними дефініціями підживлювали моральний стан боєць дивізії СС «Галичина» і його антипод з протилежного боку – Першого українського фронту совєтської армії? Якої природи ота внутрішня сила, яка дала рішучість Василю Макуху здійснити самоспалення на Хрещатику? Присвятивши не один рік роботі над матеріалами архіву КДБ і очолюючи Інститут національної пам’яті з 2014 по 2019 роки, Володимир В’ятрович вчитувався в зміст багатьох тисяч документів і, як свідчив він сам, в певні моменти відбувалося переосмислення усталених парадигм. Ми з вами не можемо настільки ж ретельно вивчати нашу історію, буквально розбираючи її по буквах. На те маємо величезну кількість історичної літератури, створеної потужньою генерацією молодих науковців в часи відкритих фондів не тільки в Україні, а й за кордоном.
Ця, більше літературно оброблена історична книжка, ніж суто історична, роз’ятрила бажання доступитися і до інших творів автора. Розумію, що книжки В’ятровича можуть мати різний рівень складності, але всі вони – той пласт знань, якого ми були позбавлені за часів нашого навчання в школі і далі, у навчальних закладах вищого рівня. Таку літературу слід читати і порівнювати роботи різних авторів. Чи вони нас заплутають, а чи навчать мислити? Сподіваюся на останнє.
Володимир В’ятрович - визнаний український історик, за плечами написано та видано чимало історичних робіт.
Автор вирішив відійти від звичних історичних текстів і написати нариси,які переносять читачів в описану епоху.
Нариси чудові тим, що тут нема історичної достовірності, але читач безпомилково зрозумії в яку дорбу автор вас переносить, або які події мав на увазі.
Це вже доповнене видання, до якого автор додав 12 додаткових нарисів тому книгу можна вважати актуальною сьогоденню.
Книгу сподобається тим, хто цікавиться історією, але втомився від наукових праць або історичних романів.
Також, рекомендую книгу як подарунок.
