Від цієї книги мене періодично бомбило. Звісно, я не раз чула про те, що поляки намагаються звинуватити у всьому українців і зробити українських націоналістів жорстокими звірами, які не мали в собі нічого людського. Наче для них вбивство і була ціль, а не засіб, щоб добитися свого. Я це чула і читала неодноразово, але таке скупчення польських міфів і пропаганди, яку розвінчує автор, треба ще пошукати.
Автор зробив велику дослідницьку роботу, щоб розповісти про події на Волині в 1943, щоб знайти причини цього протистояння і її наслідків. Про те, як події минулого сторіччя і досі впливають на польсько-українські відносини. А також, як, через недостатню поінформованість народу подіями, різні сторони починають маніпулювати думкою населення. І як цими подіями і конфліктом двох народів, польського і українського, користується третя сторона- в Другу Світову німці і радяни, в сучасності Росія.
Анонім
Мені важко читати книги про нашу історію та культуру, бо це вибиває з колії — не тому, що банальщина чи ще щось таке, просто коли ти бачиш руйнацію своєї країни за власним вікном, читати про це в історичному контексті ще важче. Я розумію, що це необхідно знати, але це важке знання. Може того За лаштунками імперії Віри Агєєвої вже 3й рік я потрохи гризу, і ніяк не закінчу. Однак ця невеличка збірка коротеньких нарисів стала своєрідним катарсисом — важливі і жахливі речі передавалися через коротку оповідь із життя одного чи кількох персонажів, вони були індивідуалізовані і того сприймалися ближче, але без того тягаря значущості, що ховається за сухими цифрами та іменами. Через такі живі оповідки я поринала у кожну історію, переживала її особисто, плакала, але продовжувала вірити у краще. Я думаю, що саме таким чином треба передавати історію, сухі цифри та імена відвертість людей, а от можливість розділити особистий досвід навпаки. Тож велика подяка авторові за таку прекрасну, щемку, щиру, повчальну та надихаючу книгу!
Анонім
Структурно книга поділена на 50 міфів, які розвінчують автори в кожній окремій главі. Глави короткі, інформативні, з великою кількістю фактів та без емоційних відступів, тому сприймаються досить легко, незважаючи на страшні події, про які в них оповідається. В книзі описані і такі події, про які розказували на уроках історії в школі, і ті, які не згадували або не акцентували на них увагу.
Деякі міфи сильно пов'язані один з одним зі схожими поясненнями та посиланнями. Тому мені під час читання іноді хотілося їх об'єднати в більші тематичні глави, наприклад: стосунки СРСР та Німеччини в 1939-1941, діяльність УПА, Кримські татари. Але тоді структура книги була би набагато складнішою для сприйняття.
Що мене найбільше зачепило, так це навмисне змінення дати закінчення війни СРСР (не 8 травня, а 9) і маніпулювання цим зараз. Що ж, 8 травня в нас залишиться як День пам'яті жертв Другої світової. А день Перемоги в нас неодмінно буде і це буде зовсім інша дата!
Ця книга ідеально підходить для того, щоб дізнатися чи нагадати про події Другої світової війни та розібратися з тими міфами, які розповсюджує ворожа пропаганда.
Анонім
