Зруйнувати королівство

Прочитала «Зруйнувати королівство», бо хотілося легкого фентезі. А це ще й ретейлінг на «Русалоньку»!

Сюжет від казки відрізняється. Головна героїня жорстока і холоднокровна вбивця. Авторці вдалося її непогано прописати. Саме Ліра витягнула всю книжку.

Фінал передбачуваний, сильних емоцій не викликає. Десь по середині книга дуже просідає і стає не цікаво читати.

Особливо бісив принц. Він постійно повторював, що він дуже серйозний пірат, а не простий принц із купою золота, що він капець яка шишка і взагалі море - це його дім. В сюжеті його роль була рівно щоб нагадувати, що він серйозний пірат…

Загалом, я не можу сказати, що все було супер погано, бо я реально відпочила, поки читала. Відключила мозок і спробувала насолодитися новим поглядом на Русалоньку.

Троп «від ненависті до кохання», тут прописано настільки нудно, що сил мого ентузіазму вистачило на перші 10 сторінок аби зрозуміти, що перед мною абсолютно клішована історія, яка ніяк не буде розрізнятися від собі подібних. Хоча, задум був досить непоганим: двійко персонажів, сирена і принц, який полює на таких, як вона, пиняються на борту одного корабля. Їй потрібно вбити його, аби повернути собі місце серед сирен, але він, вже досвідчений моряк, розуміє, що з нею щось не так. Анотація обіцяє нам «русалоньку» на лихий манер, але строката морська і піратська тематика тут – це просто пласка декорація, в яку авторка всунула двох ледве живих картонних персонажів, які просто за її волею йдуть від точки "А" до точки "Б", навіть без спроби змусити читача повірити, що вони живі і це їхнє персональне бажання. Ані цікавих персонажів, ані детального світу, ані «смачної» авторської мови, ані гумору – ну нічого немає в цій історії! На жаль, розчарувало(

Розпочну з того, що мені не здалось, що книга є ретелінгом Русалоньки. Можливо, в деяких моментах — так, але загалом історія відрізняється. Але все одно книга, як на мене, написана занадто "казковою мовою". Попри те, що тут є жорстокі сирени, які буквально виривають серця своїми кігтями, кровожерлива Морська королева, яка не знає любові та співчуття... Все одно сюжет здається якимось банальним.

Перша половина книги взагалі далась мені важко. Час від часу навіть думала покинути на середині книги. Але чекала, коли ж книга стане цікавою, тому що читала багато позитивних відгуків на неї. До того ж сама обкладинка обіцяла, що книга не залишить байдужим нікого. На жаль, мене вона байдужою все ж залишила. Це той випадок, коли очікування не справдились. Абсолютно розчарована цією історією, яка здавалась такою цікавою за анотацією й абсолютно нудною всередині.
Принцеса Ліра не здавалась правдоподібною у своїй ненависті до Еліана від самого початку. Тому якоїсь різкої зміни почуттів я не помітила. Всю книгу наголошується на тому, що Морська володарка зруйнувала все добре, що було в її доньці, але в це сумнівно віриться.

Неправдоподібно описані відчуття. Ось що я загалом можу сказати про головну героїню.

Щодо головного героя, то тут ситуація не набагато краща. Про нього взагалі мало що можна сказати. Ніби шаблонний персонаж. Не цікавий. Розділи про нього взагалі хотілось перегорнути, не читавши.

Цікавою для мене була більше лінія Ліри та Кальї. А ще друзів Еліана. Ну і плюсик ще можна поставити авторці за гумор, який хоч трохи розбавляв нудну атмосферу книги.
Загалом книга непогана, але в серце вона не запала. На один раз.