« — Єдине незмінне — смерть. А життя постійно змінюється».

Ну як же мені ця історія запала в душу! Так, тут нема нічого складного: простенький сюжет, книга не містить в собі величезних поворотів. Але мабуть ця дилогія своєю простотою мені й імпонує.

Хочу ще добавити, що в цій частині ще більше піднімається питання місця жінки у суспільстві того часу, тому іноді було й сумненько...

ПОПЕРЕДЖАЮ, Є СПОЙЛЕРИ ДО ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ!

Гейзел Сіннет, ставши нарешті лікаркою та хірургинею, бере до свого замку все більше й більше нових пацієнтів з різнобічними хворобами: комусь треба усього вирвати зую, а комусь врятувати життя, як би там не зазіхала сама смерть. Але одного прикрого вечора юну лікарку заарештовують за "вбивство", що карається лише смертною карою.

А тим часом у самому Лондоні майбутня королева знову захворіла. Ніхто нічого не знає, бо принцеса не пускає до своїх покоїв навіть найдосвідченіших лікарів. А поки та хворіє, у королівстві все більше з'являється інтриг та особистих хитрих планів щодо усієї Великої Британії.

Як ці дві ситуації, ці дві дівчини переплетуться між собою? Хто ж саме врятує Гейзел від ешафоту, а принцесу — від втрати майбутнього трону?

«І все довкола ще дивовижніше від того, що таємниці всесвіту — прямісінько перед нами, ніби шифри, і їх тобі під силу розгадати, якщо ти достатньо кмітлива й наполеглива».

Думала-гадала, а чи треба мені ця книга, бо бачила багато неоднозначних відгуків. Але все ж таки вирішила спробувати й, знаєте, вона мені сподобалась. Не вау, звісно, але історія зачепила мене своєю моторошністю та загадковістю, особливо останні 50 сторінок: від того, як усе перекрутилося, я була у шоці.

Гейзел Сіннет — нестандартна дівчина свого століття: вона не гониться за весіллям та безтурботним життям майбутньої віконтеси. Гейзел прагне до науки та навчання: усе життя вона хоче стати ніким іншим як хірургом... першою жінкою-хірургом; хоче стати тією, хто знайде вакцину та ліки від актуальної тоді римської лихоманки. Для 19 століття це просто неможливо, бо жінок ні в що не ставили, їх вважали нерозумними та нездатними до науки людьми. Але це все не зупиняє дівчину... вона під личиною іншого розпочинає свій шлях до здійснення мрії. Чи дійде Гейзел до того, щоб стати лікарем? Які перешкоди очікують на її шляху? Чи дасть те століття жінці шанс у науку?

До речі, трохи про ті дивні часи: щоб отримати більше досвіду в хірургії та лікуванні, доктори користуються послугами так званих воскресителів — людей, які викопують свіжі трупи, які як раз й доставляються до лікарів для їх досліджень. Один з таких — це молодик Джек, який одного випадкового ранку поєднує своє життя з Гейзел не тільки в співпраці, але й у коханні.

Героїв очікують відкриття жахливих та лячних секретів й дій лікарської діяльності... є люди, які просто крутять поняттям «життя» як хочуть й можуть...

«Найкращі плани лишаються таємницею аж до виконання. Схований ніж ріже глибше».

Як мені сподобалась друга частина, й як розчарувала третя... Поки що «Полум'яний бог» — це найгірша книга цього року, але про це дещо пізніше.

ПОПЕРЕДЖАЮ, Є СПОЙЛЕРИ ДО ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ КНИГ ТРИЛОГІЇ!

Муґенці знову виходять на поле бою. Як? Жинь у першій книжці знищила не весь народ лукоподібного острову: частина залишилася на континенті, й та частина хоче помсти та відплати. Окрім них, на Жинь та Південну коаліцію на чолі з воєначальником провінції Мавпа давить ще новостворена Республіка з Їнем Вейсжою й його союзниками Західних держав. Жинь, Кітай та коаліція знає, що їм не вистачає сил та ресурсів, через що вони звертаються за допомогою до різних неочікуваних людей: це й бандити, й шамани, а хтось взагалі звернувся до самої Республіки, гадаючи, що якщо вони здадуть Жинь та її поплічників, то їм нічого не буде. Чи переможе Жинь зі своїми союзниками та її богом вогню Феніксом? Чи її ще більше очікує зрад та невдач у веденні війни з реально сильними противниками?

НЕЗНАЧНІ СПОЙЛЕРИ ДО ТРЕТЬОЇ ЧАСТИНИ!
У цій частині Жинь стає реально божевільною та нещадною. Наскільки? Настільки, що її дії перестають мати хоч якийсь сенс та крихту раціональності. Вона нікого не слухає, вважає, що тільки вона права у всьому. Але ж це не так... Цим вона у першу чергу й почала мене бісити. Та настільки бісити, що я книгу хотіла просто викинути з вікна декілька разів. Ті, хто не читав цю книгу, тримайтеся, бо я більш ніж впевнена, що й у вас таке ж саме буде відчуття до Жинь.

СПОЙЛЕРИ ДО ТРЕТЬОЇ ЧАСТИНИ!
Читаючи цю частину у мене з'явилося просто дофіга питань щодо сюжету й героїв. Наприклад: що ж сталося з братом Жинь Кесеґі, який був ув'язнений в Арлоні? Чому після захоплення міста, вона не пішла його шукати? Жинь ж так сильно хвилювалася за нього... А що щодо Тріади? Дуже мало інформації про неї, через що й питань багато. А ще, як такі сильні шамани могли так просто вмерти? Чому пророцтво не спрацювало? Що за сюжетні дири бляха муха... Й таких моментів просто нереально дофіга. Зазвичай у фінальній книжці закриваються усі або хоча б більшість питань, а тут навпаки. Особисто для мене це мінус.

«Гнів і скорбота — дуже різні почуття. Гнів давав їй силу спалювати цілі країни. Скорбота лише виснажувала».

З цієї частини я зрозуміла, чого усі полюбляють цю трилогію. Це було круто, захопливо та незвично! А про спектр моїх емоції я мовчу, бо тут було усе: від сміху й до ревіння від кількості скла.

ПОПЕРЕДЖАЮ, ДАЛІ Є СПОЙЛЕРИ ДО ПЕРШОЇ ЧАСТИНИ!

Закінчилася Третя Макова війна. Тепер у Цике з командиркою Жинь є нова ціль — вбити Імператрицю Нікані Дадзі, яка насправді підставила свою державу безліч разів у війнах.

Жинь вчиться контролювати свою силу, свій вогонь та свого бога полум’я Фенікса, який у свою чергу не дає дівчині спокійно жити, показуючи спірлійці біль, страх та страждання її народу та, як дивно, народу муґенців, країну яких та знищила за секунди. Дівчина бачить лише один вихід з цього — приймати увесь час опіум, вбиваючи саму себе з плином часу.

Неочікувано з’являються товариші минулого життя. Старі та нові друзі за допомогою Цике хочуть не тільки вбити Імператрицю, а й знищити владу та її систему, аби зростити нову демократичну державу.

Та чи вийде у них усіх піти проти Дадзі? Чи може все ж таки не вона ворог для Жинь та її команди?

В цій книжці вас очікують зради від тих, від кого не чекав; переосмислення хто є ким; біль та скло... Так що готуйтеся до читання.

«Війна — не гра, в якій б’єшся за честь і шану, де майстри вбережуть тебе від серйозних травм.
Війна — це жахіття».

Так, я людина, яка постійно читає фентезі, досі не доходила до вже усім популярної трилогії «Макова війна». А тому цей час настав, й ось маємо відгук на першу частину!

Ребекка Кван — авторка циклу — взяла за основу реальні війни та події, які відбувалися в країнах Азії, у тому ж числі Китаю, й вписала це у фентезійний світ, який населений майстрами бойових мистецтв, філософами-генералами і богами.

Жинь — смуглява дівчинка-сирота з маленької провінції, де основне заняття — це фермерство та незаконна торгівля опіума. Хтось би не мріяв про великі успіхи в такому колі людей, але Жинь не з таких. Вона обирає шлях воїтельки, бо краще бути нею, ніж жінкою якогось старигана. Після складання екзамену на вступ до воєнної академії, минуле життя Жинь закінчується. Розпочинаються складні, а інакше й не скажеш, будні навчання в академії. Можливо не все б так й було б важко, якби не один нюанс: вона з незаможної сім’ї, вона не має родичів з вищого класу країни. Через булинг, знущання та зневіру Жинь пробирається до найкращої учениці закладу. В усьому оточенні її підтримують лише дві людини: Кітай — друг, та Дзянь — вчитель віри та шаманізму, до якого сама Жинь схильна. Все більш-менш налагоджується, але в один момент розпочинається те, до чого учні академії так довго вчилися: розпочинається нова війна з Федерацією. Чи виживуть учні у війні, чи виживе Жинь, коли знає, що бог вогню Фенікс має свої плани на дівчину?

Знаєте, я хоч й прожила в окупації, бачила звірства від іншої реальної федерації, але деякі моменти у книжці ввели мене у якусь паніку та страх. А я гадала, що готова вже до будь-чого, але ні. Тому я не раджу усім цю книгу, бо ви можете бути просто не готові до того, що там написано. Максимально важко на душі після прочитаного.