Повернення до кафе на краю світу. Книга 2

Життя Джона назавжди змінилося після того, як він заблукав і потрапив у маленьке затишне кафе «Чому ви тут?». Чоловік провів там усю ніч і полишив це місце з новим поглядом на сенс буття загалом і на своє життя зокрема. Після першого візиту він змінив звичний для всіх нас графік роботи. Джон рівно рік свого життя присвячував роботі, та рік подорожам та просто насолоджувався життям ✨

Джон дуже здивувався, коли десятьма роками пізніше знову опинився в цьому кафе. Випадково під час велосипедної прогулянки перед ним знову те саме кафе.
Діловий костюм, високі підбори, волосся, зібране шпильками... А головне - у неї був дуже виснажений вигляд. Та цього разу в меню були три нові запитання краю світу.
Джессіка, яка втомлена від постійної роботи та забула в метушні, що маленькі речі можуть приносити великі радощі в житті.

В другий частині "кафе" автор нагадує нам що насправді ми витрачаємо багато сил на енергії на речі які насправді нам не пропустять радості. Повторює історію про велику морську черепаху що рухається за хвилею, та чекає потрібного їй напрямку води. В простих історіях ховається великий зміст. Але особисто для мене вона була складна відсутністю динамічного сюжету. Зміна декорацій, де щось зникає то знову щось нове з'являється, нові персонажі...
декілька моїх "відкриттів ":

"Може, уже варто перестати втрачати стільки часу, сил та емоцій на втечу від життя, якого ви не створювали. А натомість викласти їх у життя яке ви творите"

"- Під час відпливу здається, ніби все не так, як треба. Здається, ніби тебе відтягує чимдалі від того чого хочеш досягти. Однак завжди є приплив. Завжди"

"Це просто велетенська гра, а вся її суть полягає в тому, щоб перевірити: чи можете ви згадати, що треба мати таке життя, якого хочете ви . Усвідомити, що насправді да керуєте цією грою, а не ця гра контролює вас"

"З кожним новим осяянням людина розуміє, як усе працює насправді. Починає розуміти життя геть інакше"

Джон потрапляє в те ж саме кафе, що і вперше, яке змінило його життя на краще, однак там опиняється ще і Джессіка, яка дуже стомлена від цього життя, але після перебування в кафе, вона просто повністю змінює своє існування.

Події відбуваються на цей раз як в кафе так і біля нього на пляжі, тож ми окунаємося в літню атмосферу.

Ідеальна книга, як і попередня, мотивує, надихає, примушує задуматись над життям, також автор піднімає тему виховання дітей. Книга має шалений літній вайб - серфінг, пляж, зоряне небо, сонце…це просто кайф😘

🔥Ця книга сподобалася мені найбільше з всього циклу. За 10 років життя Джона суттєво змінилося на краще, але все ж таки перед ним постали нові важливі питання. І не тільки перед ним, але й перед ще однією відвідувачкою кафе — Джессікою.

Книга читалась в задоволення, надихала, пробуджувала нові мрії (про ананасові грінки, серфінг та Гаваї ☺️), тож раджу звернути на неї увагу.

Автор делікатно, через влучні метафори підштовхує читачів:

🚶🏻‍♀️йти своїм шляхом

«Може, уже варто перестати витрачати стільки часу, сил та емоцій на втечу від життя, якого ви не створювали. А натомість класти їх у життя, яке ви творите?»

🤔 робити те, про що мрієш

«Життя має бути більше, ніж просто нормальним»

"Питання не в тому, хто я такий, щоб когось навчати, чимось ділитися, змінювати світ, створювати власну справу, подорожувати світом, закохуватися, писати пісню, чи справжнювати ще якусь мрію на свій вибір… Питання ось у чому: Хто ти такий, щоб цього не робити?"

📊 не боятися змін і осуду сторонніх

"Можна жити в вірі або в страху, але не в обох водночас."

"Усі двері кудись ведуть. А куди дізнаєшся тільки, коли крізь них проходиш"

"Кожен фахівець попервах не знав нічого про те, у чому згодом став майстром."

🤝 формувати правильне оточення

"Усвідомити, що не у всіх стрілка морального компаса показує в один бік, а тоді знайти та впустити в життя людей, у яких моральний компас працює так само як у тебе."

А ще мені дуже сподобалося, як метафорично і доступно автор пояснив принцип роботи Всесвіту. Я неодноразово бачила такий самий погляд на закони Всесвіту, але жодного разу — в такій простій і наочній формі. Навмисно не буду це описувати, щоб не спойлерити — краще прочитайте самі!