🔥Ця книга сподобалася мені найбільше з всього циклу. За 10 років життя Джона суттєво змінилося на краще, але все ж таки перед ним постали нові важливі питання. І не тільки перед ним, але й перед ще однією відвідувачкою кафе — Джессікою.
Книга читалась в задоволення, надихала, пробуджувала нові мрії (про ананасові грінки, серфінг та Гаваї ☺️), тож раджу звернути на неї увагу.
Автор делікатно, через влучні метафори підштовхує читачів:
🚶🏻♀️йти своїм шляхом
«Може, уже варто перестати витрачати стільки часу, сил та емоцій на втечу від життя, якого ви не створювали. А натомість класти їх у життя, яке ви творите?»
🤔 робити те, про що мрієш
«Життя має бути більше, ніж просто нормальним»
"Питання не в тому, хто я такий, щоб когось навчати, чимось ділитися, змінювати світ, створювати власну справу, подорожувати світом, закохуватися, писати пісню, чи справжнювати ще якусь мрію на свій вибір… Питання ось у чому: Хто ти такий, щоб цього не робити?"
📊 не боятися змін і осуду сторонніх
"Можна жити в вірі або в страху, але не в обох водночас."
"Усі двері кудись ведуть. А куди дізнаєшся тільки, коли крізь них проходиш"
"Кожен фахівець попервах не знав нічого про те, у чому згодом став майстром."
🤝 формувати правильне оточення
"Усвідомити, що не у всіх стрілка морального компаса показує в один бік, а тоді знайти та впустити в життя людей, у яких моральний компас працює так само як у тебе."
А ще мені дуже сподобалося, як метафорично і доступно автор пояснив принцип роботи Всесвіту. Я неодноразово бачила такий самий погляд на закони Всесвіту, але жодного разу — в такій простій і наочній формі. Навмисно не буду це описувати, щоб не спойлерити — краще прочитайте самі!