Міста, в які ти поїдеш

Дивовижна подорож 8-ма містами сторінками однієї книги 🤩

З подорожами у мене складно, а з часів війни ще складніше. Я ніколи не була закордоном, якщо не враховувати наших хворих сусідів. Але люблю подорожувати Україною і одного разу мрію відвідати усі вісім міст з книги ❤️

До книги "Міста, в які ти поїдеш" я поверталася багато разів. Мені складно читати багато нонфіку. Дуже багато інформації, і треба час, аби все розклалося по поличках. Тому читала цю книгу я поступово. Але воно було того варто!

🔸️ Амстердам вразив мене своєю історією і місцями. Я вражена пані Євгенією і її захватом від кожної мандрівки. А про саме це місто мені було цікаво читати.
🔸️Відень одразу ж сподобався мені! І я думаю, це величне місто явно мій фаворит. Сподіваюся, що колись вдасться там побувати і походити місцями, які згадані у книзі.
🔸️Про Барселону, зізнаюся я знаю не багато. Але ці смаковиті описи страв у ресторанах Барселону змусили мене додати це місто у віш-ліст.
🔸️Мілан, мабуть, єдине місто з книги до якого я залишилася байдужою. Читати було цікаво, але не впевнена, що мені там сподобалося б.
🔸️Краків читати було особливо цікаво через думки авторки про те, як Польща і Україна насправді схожі. І дізнаватися про українські місця в Кракові було неймовірно ❤️
🔸️Вільнюс на другому місці фаворитів. Я була вражена історією Литви і тим, як це подавалося у книзі. А історія, кухня і пам'ятки архітектури Вільнюса захопили мене!
🔸️Мюнхен я читала найдовше. Мій образ цього міста повністю розвіювався книгою, і доводилося постійно гуглити згадані місця 😅

Ця книга наштовхнула мене на думку, що кожен з нас має внутрішню карту світу, карту місць, куди хочеться повернутися або куди вже мріється поїхати. І саме цю "внутрішню географію" класно вловила авторка.

Спочатку я думала, що це буде щось схоже на путівник або паперовий travel блог, проте дещо помилилась. Шаблонних фраз про must visit тут немає. Це більше нагадує записи у щоденнику чутливої та уважної мандрівниці, яка бачить душі міст, а не лише фасади.

Амстердам, Відень, Барселона, Мюнхен, Вільнюс, Мілан, Париж, Краків — кожне місто тут відкривається через враження, аромати, музеї, особисті дрібниці...

Авторка ділиться своїми враженнями та тим, що її надихає. Кожен розділ містить фільми, музику, книги, які занурюють в атмосферу. Наприклад, після Амстердама хочеться подивитись "Дівчину з перловою сережкою", після Мілану — вбратися у сукню й піти на прогулянку або в музей.

Мова авторки жива, без зайвого пафосу, емоційно глибока, наче розмова з подругою, яка щойно з літака тягне тебе на каву, щоб розповісти про все і задарувати пам'ятними дрібничками...

Мені сподобалось, це було неспішно, приємно і дуже надихаюче, а ще маю список фільмів на рік вперед (з моєю равликовою швидкістю перегляду) та якесь особливе відчуття, наче післясмак після цікавої мандрівки ✨️

Це книга-розповідь авторки, про міста, які їй дуже близькі. Амстердам, Відень, Барселона, Мілан, Краків, Вільнюс, Мюнхен, Париж.

Текст був мені близький, бо я теж цікавлюся і музеями, і архітектурою. Хоча, думаю, до дорогих ресторанів я б не пішла, бо на мене фраза: "Ми ж не щодня буваємо в ... (вибери потрібне)" - не діє. Але шукала і знайшла б щось інше)

Усі запропоновані міста, як на мене, варті нашої уваги, майже до всіх я хотіла б поїхати. І лише Мілан ніколи не був у моїх мріях, а тепер я хочу і туди.

І якщо у Кракові та Відні ми хоч день-два перебували, то усі інші міста для мене - терра інкогніта. Але вірю, що усе зміниться на краще. Як тільки ми зможемо відновити мир.

"Та, як виявилося, є речі важливіші, ніж економічне зростання. "Важливіші речі, ніж економічне зростання" - хотілося, щоби це стало слоганом політики наступних десятиліть".

Так, бо найважливіше - це мир, взаємодопомога і повага.

Зважаючи, що я є палким прихильником малої прози, книга, у цілому, мені сподобалася. Хоча маю і зауваження (обіцяла ж бути чесною).

1. Сама книга дуже мене напружувала, читала її так акуратно, щоб не нашкодити. Так вона тендітно зшита.

2. Хотілося б або ілюстрацій, або посилань на описуване в інтернеті (інтерактиву), бо хоч я про більшість вказаних творів мистецтва маю уявлення, деякі архітектурні особливості хотіла би побачитиі. Тому наочність, як на мене, - велике діло для книг про подорожі.

Отже, мій висновок: оповідання приємні для читання, але зазначені вище нюанси не дозволили отримати вау-ефект.