Гобіт, або Туди і звідти

Одна із книжок дитинства… Захотілося мені перечитати і купила її в магазині. Саме цю, з українським перекладом. Зачепила ще гарна обкладинка з фільму. Чудове придбання для колекції на книжковій полиці.

Щодо самої книги, то хочу задати головне питання: «Як можна не любити Толкієна?» Критикувати його твори для просто неможливо. Його творчість просто база для будь-якого фентезі. Все починається і закінчується Толкієном)

Не зважаючи на те, що «Гобіт» мій не найулюбленіший твір письменника, проте саме з цього твору для мене розпочалось знайомство з творчістю автора. Так, в порівнянні з іншими творами, «Гобіт» сприймається написаним для більш молодшої аудиторії, але саме в цьому і головна родзинка твору. Ельфи, гноми, гобліни, гобіти та інші. Чарівний світ володаря перснів тільки починає тут розвиватися. Ця книга є екскурсом в фантастичний епопічний новий світ.

Єдиним мінусом для мене був переклад імен. Більбо Торбінс, Гандальф… При перекладі важливо донести думку автора та водночас - зберегти його стиль. Це завдання не з легких. Проте, імена та прізвища персонажів краще не міняти. Це звичайно моя думка. Цікаво самому шукати розгадку імені персонажа і його значення у творі. Окрім того, коли натикаєшся на оригінал твору, це може збити з пантелику…

Додаткова рекомендація «Гобіта» не потрібна. Твір говорить сам за себе) Хоча мене і здивувало, що на таку чудову книгу поки не має жодного відгуку.

Жив собі маленький добрий гобіт з волохатими ніжками. Жив він у затишному куточку Шир. Любив він порядок і передбачений хід подій, люльку курив і родинні мапи малював. Не було в його житті нічого більш потішного, ніж спокій і насолода ним.

І от одного разу завалюють в гобітську теплу нірку з круглими дверями та вікнами 13 гномів та чарівник. З'їдають усі його пожитки, співають героїчні пісні та розказують легенди минулого. А потім забирають Гобіта у непередбачувану мандрівку, сповнену небезпек, пригод та магії. І ось цим пригодам і присвячена книга Толкіна.

Чи дивились ви фільм? Сподіваюсь, що так. Якщо ні, раджу!
І все ж поділюсь трохи враженнями від книги.
Взагалі, як на мене, екранізація якісна - всі важливі події та деталі сюжету збережені, а персонажі справді змальовані ідентично. Хоча дещо в кадрі все ж видозмінили. Наприклад, у книзі немає любові між одним з гномів цієї компашки та ельфійкою. Або, наприклад, Озерне місто в книзі зустріло гномів не так погано, як у фільмі. Народ міста, нагодувавши та прихистивши гномів, відправив їх в дорогу до драконової гори з повною провізією. А Бард, який вбиває зрештою дракона, з'являється по сюжету Толкіна лише ПІСЛЯ того, як гноми вже дісталися гори, а не ДО. Є й інші розбіжності, але загалом оцінюю екранізацію позитивно.

Вразила мене ця фантастична історія - написана захопливо і просто водночас; щедрі описи персонажів, що оживають в уяві; справжні діалоги; до деталей продуманий світ. Нічого зайвого - доросла казка. А хто ж не любить казки?